У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

23.10.09                                                                                               Справа №2-4/2008

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

, Мойсеєнко Т. В.

при секретарі:  Акімовій Т.М.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність ВМО № 273018 від 21.09.09;

ОСОБА_3, довіреність ВМО № 273037 від 23.09.09;

від відповідача-1: ОСОБА_4, довіреність № 1 від 08.09.09;

ОСОБА_5, паспорт серії НОМЕР_1 від 14.12.01, голова ліквідаційної комісії;

від відповідача-2: Ткач В.В., довіреність ВСХ № 623381 від 22.06.06;

На підставі ухвали Верховного Суду України від 15.07.2009р. у справі №2-4/2008

розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги Закритого акціонерного товариства «Південьспецводомонтаж», м. Запоріжжя,

на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя  від 14.02.2008р. у справі  №2-4/2008

За позовом: ОСОБА_7, м. Запоріжжя,              

до відповідачів: 1.Закритого акціонерного товариства «Південьспецводомонтаж», м.Запоріжжя

2. ОСОБА_8, м. Запоріжжя,

про переведення прав та обов’язків покупця, спонукання до укладення договору купівлі-продажу, відшкодування моральної шкоди,  

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя  від 14.02.2008р. у справі  №2-4/2008 позов ОСОБА_7 задоволені частково. Переведено з ОСОБА_8 на ОСОБА_7 права та обов’язки покупця за правочином, укладеним між ЗАТ «Південьспецводмонтаж» та ОСОБА_8 щодо продажу приміщень №№ 75,77,78 будівлі № 27 по вул. Чекістів у м. Запоріжжі, прийнятого Рішенням наглядової ради ЗАТ «Південьспецводмонтаж» 16.11.2001р. Зобов’язано ЗАТ «Південьспецводмонтаж» укласти з ОСОБА_7 договір купівлі-продажу приміщень № 75,77,78 будівлі № 27 по вул. Чекістів у м. Запоріжжі за ціною продажу 3954грн. У решті позовних вимог відмовлено.

ЗАТ «Південьспецводмонтаж» звернулося до Апеляційного суду Запорізької області з апеляційною скаргою на вказане рішення місцевого суду.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 02.07.2008р. у справі № 22-1635 апеляційну скаргу ЗАТ «Південьспецводмонтаж» відхилено, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду України від 15.07.2009р. касаційну скаргу голови ліквідаційної комісії ЗАТ «Південьспецводмонтаж» ОСОБА_5 задоволено частково. Ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 02.07.2008р. скасовано, а справу передано до Запорізького апеляційного господарського суду.

У своїй ухвалі Верховний Суд України зазначив, що за змістом розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та корпоративних спорів», який набрав чинності з 29.12.2006р., місцеві загальні суди після набрання чинності вказаним Законом  завершують розгляд зазначених справ за заявами, провадження за якими відкрито до 29.12.2006р., у порядку, передбаченому ЦПК України. Апеляційні скарги та справи за апеляційними скаргами, які після набрання чинності вказаним Законом не розглянуті апеляційними загальними судами, передаються для розгляду відповідним апеляційним господарським судам, виходячи з того, яким місцевим господарським судом підлягала б розгляду справа відповідно до положень зазначеного Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, позов подано до суду у жовтні 2003р., спір виник з корпоративних відносин, рішення прийнято судом першої інстанції 14.02.2008р. Таким чином, в силу набрання чинності 29.12.2006р. зазначеним вище Законом України апеляційний розгляд апеляційної скарги у даній справі повинен був здійснюватися відповідним апеляційним господарським судом.

У зв’язку із зазначеним ухвала Апеляційного суду Запорізької області була скасована як така, що прийнята з порушенням правил підсудності справ, а справа передана на розгляд до Запорізького апеляційного господарського суду.

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 11.08.2009р. апеляційна скарга ЗАТ «Південьспецводмонтаж» прийнята до провадження.

У судовому засіданні 23.10.2009р. оголошувалася перерва.

Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 1893 від 22.09.2009р. справа №2-4/2008 передана для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді: Антоніка С.Г. (доповідач); суддів: Кагітіної Л.П., Мойсеєнко Т.В., яка прийняла справу до свого провадження.

Запис розгляду справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Діловодство суду». За згодою представників сторін у судовому засіданні 23.10.2009р. колегією суддів оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

У судових засіданнях представник ЗАТ «Південьспецводомонтаж» підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та додаткових поясненнях до неї, а саме: суд першої інстанції не звернув увагу , що Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у рішенні від 20.06.2003р. у справі № 2-646/2003 не визначив суттєві умови для договору купівлі-продажу ОСОБА_7 приміщень №№ 75,77,78, у тому числі і ціну 90,00грн. за 1кв.м. Вважають, що суд, приймаючи рішення у справі, не з’ясував усіх обставин справи. Статут товариства не містить умов переважного продажу майна товариства, оскільки законодавство не передбачає обмеження правоздатності та дієздатності у договірному порядку. Крім того, вказує, що договір про продаж спірних приміщень між відповідачем-1 та відповідачем-2 не укладався, тому були відсутні правові підстави для переведення прав покупця на ОСОБА_7 за неукладеним договором. За таких обставин просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині задоволених позовних вимог та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Представники ОСОБА_7 у судових засіданнях проти доводів апеляційної скарги заперечили з підстав, викладених у відзиві, а саме: протоколом загальних зборів товариства від 25.12.2000р. прийнято рішення про дозвіл голови правління за згодою наглядової ради реалізовувати рухоме та нерухоме майно, при цьому інтереси акціонерів враховувати насамперед. Переважне право позивача щодо викупу спірних приміщень встановлено рішенням місцевого суду Жовтневого району м. Запоріжжя № 2-646/2003 від 20.06.2003р., цим же рішенням відповідача було зобов’язано продати позивачу спірні приміщення з оформленням відповідних документів. Рішення наглядової ради про встановлення ціни на вказані приміщення прийнято в межах її повноважень та недійсним не визнано. Прийняття наглядовою радою рішення, оформленого протоколом від 16.11.2001р. про продаж спірних приміщень ОСОБА_8 з порушенням переважного права купівлі приміщень іншому акціонеру стало підставою, як вказує позивач, для звернення до суду з цим позовом. Вважає, що вказане рішення наглядової ради по своїй суті є одностороннім правочином , за яким у відповідача-1 виник обов’язок укласти з певними особами правочин щодо купівлі-продажу нерухомості за ціною 90,00грн. за 1 кв.м. За таких обставин просять рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник відповідача-2 у судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав з підстав, викладених у ній, а також надав суду відзив, в якому зазначив, що спірні приміщення не є спільною сумісною або спільною частковою власністю. Договір купівлі-продажу товариства з відповідачем-2 не укладався, тому суд перевів права і обов’язки покупця на позивача за неіснуючим договором. Крім того, вказує, що такий самий спір між тими ж сторонами та з тих же підстав вже розглянутий та прийнято рішення Жовтневим районним судом У справі № 2-646-2003 від 20.06.03р. На підставі зазначеного просить суд рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

22.10.2009р до суду надійшли клопотання голови ліквідаційної комісії ЗАТ «Південьспецводмонтаж», в яких: 1) відповідач-1 просить одночасно із прийняттям рішення у справі зняти арешт зі спірних нежилих приміщень, який було накладено ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 18.04.2008р. на забезпечення позову; 2) просить суд зобов’язати ОСОБА_7 надати суду оригінали рішень наглядової товариства від 04.01.2000р., 15.08.2000р., 16.11.2001р., рішень загальних зборів від 04.01.2001р.

Колегія суддів прийняла вказані клопотання як такі, що відповідають вимогам ст.22 ГПК України, та розглянувши їх, відмовляє у їхньому задоволенні на підставі наступного.

Перше клопотання про зняття арешту, накладеного як забезпечення позову ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 18.04.2008р. колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 68 ГПК України питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні або ухвалі. Отже, оскільки рішення у справі судом прийнято, підстави для залишення заходів забезпечення позову відпали, тому клопотання про їх скасування підлягає задоволенню, але з урахуванням того, що вказані заходи до забезпечення позову були вжиті ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 06.05.2008р., ухвала ж від 18.04.2008р., на яку посилається відповідач, була повернута виконавчою службою без виконання, оскільки в ній не було вказано адрес сторін.

Щодо клопотання про витребування оригіналів документів, то позивач у судовому засіданні пояснив, що оригінали у нього відсутні, а в матеріалах містяться нотаріально завірені копії таких документів.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, суд знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_7 звернувся до Орджонікідзевського районного суду з позовом (з урахуванням уточнень) до ЗАТ «Південьспецводомонтаж» та ОСОБА_8 про переведення з відповідача-2 прав та обов’язків покупця на позивача за вчиненим між відповідачами правочином купівлі-продажу приміщень №№ 75,77,78 будівлі № 27 по вул. Чекістів у м. Запоріжжі, спонукання відповідача-1 до укладення договору купівлі-продажу з позивачем за ціною продажу 3954грн., відшкодування моральної шкоди 10000грн.

Як свідчать матеріали справи, відповідно до протоколу засідання Наглядової Ради ЗАТ "Південьспецводмонтаж" від 16.11.2001р. у відповідності до рішення загальних зборів від 25.12.2000р. і рішення наглядової ради від 04.01.2001р. вирішено продати ОСОБА_8, за його заявою, кабінет № 77 площею 20,8 кв.м., вбудоване приміщення № 78 площею 3,6 кв.м., кабінет № 75 площею 19,53 кв.м., № 67 площею 6,6 кв.м. за 3954 гр.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 20.06.2003 року за ОСОБА_7 визнано право переважної покупки не житлового приміщення, розташованого по АДРЕСА_1 яке складається з трьох кімнат, загальною площею 43,93 кв.м. та зобов'язано ЗАТ "Південьспецводмонтаж" продати ОСОБА_7 нежитлові приміщення, які знаходяться на другому поверсі літ. А-2 будинку АДРЕСА_1, які складаються з трьох кімнат: №75 площею 19,53кв.м., №77 площею 20,8кв.м., №78 площею 3,3кв.м., а всього площею 43,93кв.м., з оформленням відповідних документів.

У листопаді 2000 року ОСОБА_7 звернувся до товариства із заявою про викуп спірних приміщень, загальною площею 50,53 кв.м., однак у задоволенні заяви йому було     відмовлено, а рішенням Наглядової ради ЗАТ «Південьспецводмонтаж» від 16.11.2001 року спірні приміщення було зобов'язано продати члену наглядової ради ОСОБА_8

Зазначене рішення Наглядової ради позивач вважає правочином купівлі-продажу, за яким просить перевести на нього права та обов’язки покупця спірних приміщень на підставі ч.4 ст. 362 ЦК України.

Щодо даної позовної вимоги колегія суддів зазначає, що для здійснення переведення прав та обов’язків покупця на іншу особу відповідно до ч.4 ст. 362 ЦК України має бути наявний укладений між сторонами відповідний договір, права і обов’язки за яким можуть бути переведені на позивача.

У даному випадку такого договору щодо купівлі-продажу спірних приміщень між відповідачами не існує. Рішення Наглядової ради товариства про продаж ОСОБА_8 цих приміщень не може вважатися договором купівлі-продажу у розумінні глави 54 ЦК України з наступних підстав.

Правочином відповідно до ч.1 ст. 202 ЦК України є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ч.1-2 ст.23, ст. 46 Закону України «Про господарські товариства» наглядова рада товариства є органом управління товариством, який представляє інтереси акціонерів у період між проведенням загальних зборів і в межах компетенції, визначеної статутом, контролює і регулює діяльність виконавчого органу.

А тому акти, прийняті наглядовою радою акціонерного товариства носять характер локального, внутрішнього документа та не є правочинами.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що договір купівлі-продажу спірного майна між відповідачами не укладався, у зв’язку з чим позовна вимога ОСОБА_7 про переведення на нього прав та обов’язків покупця за правочином купівлі-продажу між відповідачами задоволенню не підлягає.

Щодо позовної вимоги про спонукання відповідача-1 до укладення з позивачем договору купівлі-продажу спірних приміщень за ціною продажу 3954грн. колегія суддів вказує на таке.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності… Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним… Примусове відчуження об’єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

Посилання позивача на рішення місцевого Жовтневого районного суду м. Запоріжжя 20.06.2003р. у справі № 2-646 2003 р., яким визнано за ОСОБА_7 право переважної купівлі нежитлового приміщення, розташованого по АДРЕСА_1, що складається з 3х кімнат загальною площею 43,93кв.м; зобов’язано ЗАТ «Південспецводмонтаж» продати ОСОБА_7 вказані кімнати нежитлового приміщення з оформленням відповідних документів, не є підставою для задоволення вимоги про спонукання відповідача укласти з ОСОБА_7 договір купівлі-продажу за ціною продажу 3954грн., оскільки при прийнятті вказаного рішення суд виходив з того, що на той час власник майна мав намір на відчуження його відчуження.

На даний час відсутні та сторонами відповідно до ст. 33, 34 ГПК України не надані суду докази того, що ЗАТ «Південспецводмонтаж» має намір продавати спірне приміщення.

За таких обставин господарський суд не має права примусити відповідача у справі як власника вказаних приміщень продати їх за відсутності його бажання на відчуження цього майна.

У зв’язку з тим, що позовні вимоги ОСОБА_7 про переведення на нього прав та обов’язків покупця, спонукання відповідача-1 до укладення договору купівлі-продажу задоволенню не підлягають, колегія суддів приходить до висновку, що відсутні і підстави для задоволення вимоги позивача про стягнення моральної шкоди.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя, виносячи оскаржуване рішення, невірно застосував норми матеріального права, що призвело до прийняття неправильного рішення.

У зв’язку з тим, що заявник в апеляційній скарзі просив скасувати рішення місцевого суду та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, колегія суддів задовольняє апеляційну скаргу частково, оскільки відповідно до ст. 103 ГПК України апеляційний господарський суд не має повноважень направляти справу на новий розгляд.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 14.02.2008р. у справі № 2-4/2008 підлягає скасуванню. У позові слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті у справі ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 06.05.2008р.

2. Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Південьспецводомонтаж», м. Запоріжжя, задовольнити частково.

3. Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 14.02.2008р. у справі № 2-4/2008 скасувати. Прийняти нове рішення.

Мойсеєнко Т. В.