Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2009 р.                                                           Справа № 15/292-09

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі:

головуючий суддя , суддя  , суддя ,

при секретарі Горбачової О.А.

за участю представників:

прокурора  –Вряшник В.В.,  посвідчення № 269 від 17.12.2008 р.;

1-го позивача –   не з’явився;

2-го позивача -  Танчак Н.В., довіреність № 38-3746/318юр від  09.10.2008 р.;

відповідача – ОСОБА_2 (особисто);

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського  апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Суб’єкту підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 (вх. № НОМЕР_1)  на рішення Господарського суду Харківської області від 12.10.2009 р. по справі № 15/292-09

за позовом   Заступника прокурора м. Харкова в інтересах держави в особі

1.           Харківської міської ради, м. Харків

2.           Комунального підприємства “Харківські теплові мережі”, м. Харків

до Суб’єкту підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2, м. Харків,

про стягнення 19816,28 грн., -

встановила:

У вересні 2009 р. Заступник прокурора м. Харкова звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням наданих пізніше змін, просив суд стягнути з СПД ФО ОСОБА_2 на користь КП “Харківські теплові мережі” 19816,28 грн., в т.ч.: сума боргу за невиконання договірних зобов’язань - 18823,12  грн., інфляційні витрати -  717,27 грн., 3 % річних - 275,89 грн., а також віднести на відповідача витрати по оплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, посилаючись на те, що відповідач свої зобов’язання за договором  № 10216 на постачання теплової енергії від 01.12.2003 р. виконав частково, в результаті чого за період з  грудня  2008 р. по  квітень 2009 р.  утворився борг в сумі 8823,12  грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 12.10.2009 р. по справі № 15/292-09 (суддя Лаврова Л.С.)  позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь КП "Харківські теплові мережі" суму  боргу за невиконання договірних зобов’язань - 18823,12 грн., інфляції - 717,27 грн., 3 % річних - 275,89 грн., також з відповідача стягнуто на користь держбюджету України 102 грн. держмита і  236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, з посиланням на те, що виконавши лише частково свої договірні зобов’язання, відповідач порушив  умови договору та вимоги ст. 526 ЦК України.

Відповідач з зазначеним рішенням місцевого господарського суду  не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що судом було прийняте незаконне рішення з порушенням норм процесуального права при неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Прокурор відзиву на апеляційну скаргу не надав, в судовому засіданні    представник прокурора зазначив, що заперечує проти задоволення апеляційної скарги, просить рішення Господарського суду Харківської області від 12.10.2009 р. залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

1-й позивач в судове засідання не прибув, у своєму відзиві на апеляційну скаргу просив розглянути справу за відсутності його представника.

Стосовно самої скарги у своєму відзиві 1-й позивач зазначає, що судом при винесенні оскаржуваного рішення були повністю з’ясовані всі обставини, що мають значення для справи, та правильно застосовані норми матеріального і процесуального права, отже вказане рішення є законним і обґрунтованим, а тому він просить залишити його без змін та відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

2-й позивач у відзиві на апеляційну скаргу також заперечує проти її задоволення, оскільки вважає рішення суду першої інстанції цілком обґрунтованим та законним, просить залишити це рішення без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні доводи прокурора та представників сторін, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає  задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, 01.12.2003 р. між відповідачем та 2-м позивачем  було укладено договір № 10216 на постачання теплової енергії, за яким енергопостачальна організація бере на себе зобов’язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов’язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

2-й позивач свої зобов’язання за договором виконав у повному обсязі, про що свідчать акти  про підключення та відключення опалення до приміщень відповідача за спірний період (а.с. 21-23).

Відповідачу були направлені рахунки за спожиту теплову енергію для сплати, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями зазначених рахунків,  підписані уповноваженими представниками відповідача (а.с. 24-28).

10.06.2009 р. 2-й позивач вдруге звернувся до відповідача з вимогою про оплату спожитої теплової енергії за період з 01.12.2008 по 01.05.2009 р. на суму 23701,69 грн. (а.с. 29).

Проте відповідач лише частково виконав свої зобов’язання за договором, в результаті чого за вказаний період утворився борг в сумі 18823,12  грн.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання  має виконуватись  належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.  

У відповідності до ст. 625 ЦК  України боржник який прострочив  виконання грошового зобов'язання, на вимогу  кредитора  зобов’язаний  сплатити  суму  боргу з урахуванням індексу  інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.

В п. 7 вказаного договору на постачання теплової енергії передбачено, що за невиконання або неналежне виконання сторонами зобов’язань за договором винна сторона відшкодовує іншій стороні завдані збитки без зарахування неустойки; відшкодування збитків та сплата неустойки не звільняє від виконання зобов’язань, крім випадку письмової відмови сторони.

В обґрунтування своєї апеляційної скарги апелянт зазначає, що у позивача відсутнє право вимагати сплати відповідачем суми боргу за невиконання договірних зобов’язань, оскільки заборгованість сплачено. При цьому, відповідач зазначає, що докази про сплату боргу надасть додатково.

Колегія суддів не погоджується з такими доводами апелянта, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували сплату відповідачем суми основного боргу за договором  на постачання теплової енергії.

Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції вважає безпідставними посилання відповідача на порушення місцевим судом вимог ст. 77 ГПК України, оскільки справа була розглянута за відсутності представника відповідача, що, на думку апелянта,  позбавило його можливості надати докази на підтвердження погашення заборгованості перед позивачем, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач відзиву на позовну заяву та витребуваних судом документів не надав, в судове засідання, призначене місцевим судом, не з’явився, про причину неявки суд не повідомив, хоча  про дату, час і місце апеляційного розгляду був належним чином повідомлений, про що свідчить відповідне поштове повідомлення (а.с. 36).

Таким чином, справу було розглянуто за наявними у справі матеріалами, що відповідає нормам ст. 75 ГПК України.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Позивачем не доведено, що на момент розгляду справи заборгованість перед позивачем була ним погашена.

Отже, судом першої інстанції було правомірно встановлено, що вимоги позивача про стягнення  18823,12  грн. основного боргу, а також  717,27  грн. інфляційних та 275,89 грн. -3 % річних - обґрунтовані та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду Харківської області від 12.10.2009 р. по справі № 15/292-09 законне та обґрунтоване, підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги  відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, одностайно, -

постановила:

Апеляційну скаргу Суб’єкту підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2, м. Харків залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 12.10.2009 р. по справі № 15/292-09 залишити без мін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом місяця до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписаний 26.11.2009 р.

Головуючий суддя                                                                     

Судді