Справа № 11- 500 2008 р. Головуючий у 1 інстанції Шевчук М. П.
Категорія ст. 286 ч.2 КК Доповідач Ященко І.Ю.
УХВАЛА
ІМ»ЯМ УКРАЇНИ
"21 " травня 2008 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ
апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого - судді Бех М. О. суддів - Ященко І.Ю., Романець Л.А.
з участю прокурора - Чупринської Є.М. потерпілого - ОСОБА_1 представника потерпілого - ОСОБА_2 захисників - ОСОБА_3 ОСОБА_4. засудженого - ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляціями ст. помічника прокурора Броварського району, засудженого ОСОБА_5 , захисників засудженого ОСОБА_4., ОСОБА_3. на вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 березня 2008 року, яким ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1.н., уродженець та житель АДРЕСА_1, українець, гр. України, освіта середня, непрацюючий, неодружений, раніше не судимий, - засуджений за ч.2 ст. 286 КК України до 3 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 2 роки.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь потерпілого ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди - 22 582 грн. 22 коп., у відшкодування моральної шкоди 50 000 грн.
Стягнуто з ОСОБА_5 у відшкодування моральної шкоди на користь потерпілої ОСОБА_6 - 10 000 грн., на користь потерпілого ОСОБА_7 - 10 000 грн.
Стягунто з ОСОБА_5 на користь потерпілого ОСОБА_8. у відшкодування матеріальної шкоди - 52 191 грн. 25 коп., позов в частині відшкодування моральної шкоди залишений без задоволення.
За вироком суду ОСОБА_5 визнаний винним і засуджений за те, що 13.05.2007р. біля 17 год., не маючи посвідчення на право керування транспортними засобами, керуючи автомобілем «Форд-Ескорт» д.н. НОМЕР_1, рухаючись по вул. Лісова в с Зазим»я Броварського району Київської області, перед виконанням маневру повороту вліво, проявив безпечність, не переконався в безпечності маневру для інших учасників руху, грубо порушивши вимоги п.16.13 ПДР України, згідно з яким перед поворотом ліворуч і розворотом водій нерейкового транспортного засобу зобов»язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку , а також транспортним засобам, що рухаються по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку прямо і праворуч, виконуючи маневр повороту вліво, виїхав на зустрічну смугу руху, не пропустивши мотоцикл «Кавасакі Нінзя» д.н. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1 , що рухався йому назустріч по своїй смузі руху і допустив зіткнення з вказаним мотоциклом.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_7 згідно висновку судово-медичної експертизи № 156/116 від 23.08.2007 р. отримав тяжкі тілесні ушкодження як небезпечні для життя.
Дії ОСОБА_5, які виразилися у грубому порушенні вимог п.16.13 ПДР України призвели до виникнення дорожньо-транспортної ситуації, що є слідчою причиною скоєння дорожньо-транспортної пригоди і знаходяться у прямому причинному зв»язку з настанням шкідливих наслідків.
В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи у 1 інстанції, не оспорюючи фактичних обставин справи, правильності кваліфікації дій засудженого, просить вирок скасувати, постановити вирок апеляційного суду і призначити покарання ОСОБА_5 у вигляді 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортним засобом на 2 роки посилаючись на те, що призначене ОСОБА_5 судом покарання не відповідає тяжкості вчиненого злочину у зв»язку з його м»якістю.
В змінах до апеляції вказаний прокурор просить скасувати вирок у зв»язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, а справу направити на додаткове розслідування посилаючись на те, що суд неправильно оцінив докази вини засудженого взявши до уваги одні та безпідставно відкинувши інші, не дав належної оцінки доказам, які заперечують вину ОСОБА_5.
В апеляції засуджений ОСОБА_5 посилався на те, що в даній дорожній обстановці він об»єктивно не спроможний був передбачити створення аварійної обстановки, т.я. мотоцикл рухався на великій швидкості і саме значне перевищення швидкості потерпілим на його думку знаходиться в причинно-слідчому зв»язку з дорожньо-транспортною пригодою; суд не прийняв до уваги висновки експертиз про порушення потерпілим п. 12.3 ПДР. Просить скасувати вирок суду і призначити йому покарання не пов»язане з позбавленням волі з врахуванням того, що раніше він до кримінальної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується.
В апеляції та доповненнях до неї захисник ОСОБА_4 в інтересах засудженого, просить вирок суду скасувати, звільнити ОСОБА_5 з-під варти, посилаючись на те, що вирок є необгрунтованим та незаконним, оскільки грунтується не на законі і доказах, а на емоціях судді, чим порушуються конституційні права засудженого, всупереч вимогам закону суд у вироку послався на спростування показань свідка ОСОБА_11, на непереконливі показання свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10, не вказав чи було тяжке тілесне ушкодження небезпечне для життя в момент заподіяння, чи спричинило втрату будь-якого органу, не дав оцінки висновку судово-медичної експертизи, призначаючи покарання засудженому, в порушення вимог закону, суд визнав як обтяжуючі такі обставини, які не передбачені законом. Також апелянт вказує, що на його думку, цивільний позов про відшкодування вартості мотоциклу не доведений, про відшкодування моральної шкоди батькам потерпілого є надуманим. Крім того, апелянт вказує на те, що у працівників міліції були всі підстави для притягнення до адміністративної відповідальності потерпілого ОСОБА_7, але останній не притягнутий. Вказує на те, що потерпілий щомісячно отримує пенсію, працює на посаді архітектора, а тому не знаходиться на утриманні батьків як зазначено у вироку.
В апеляції захисник ОСОБА_3 в інтересах засудженого, просить скасувати вирок, а справу направити на додаткове розслідування, змінити ОСОБА_5 запобіжний захід, посилаючись на те, що на його думку, судом порушено норми матеріального та процесуального права, досудове та судове слідство проведені неповно, судом не прийнято до уваги, що потерпілий грубо порушив п.12.3 ПДП, не допитано в судовому засіданні експерта - автотехніка, не встановлено інших свідків ДТП, вважає, що причиною скоєння ДТП є зухвала поведінка самого потерпілого. Також апелянт вказує, що суд безпідставно позбавив права керування транспортним засобом ОСОБА_5, т.я. на момент скоєння ДТП він не мав такого права, на його думку, сума оцінки матеріальної шкоди щодо пошкодженого мотоцикла є завищеною, сума моральної шкоди не обгрунтована. Також захисник вважає, що призначене ОСОБА_5 покарання є занадто суворим, оскільки судом не взято до уваги те, що він вчинив злочин внаслідок збігу тяжких обставин, активно сприяв розкриттю злочину, ' навчається у вечірній школі, позитивно характеризується, бере активну участь у громадському житті.
В змінах до апеляції захисник ОСОБА_3 просить скасувати вирок суду, постановити вирок апеляційного суду призначивши ОСОБА_5 покарання не пов»язане з позбавленням волі.
В доповненнях до апеляції, крім повторення наведених в апеляції доводів, захисник ОСОБА_3 звертає увагу на те, що проведена по справі судово-медична експертиза є сумнівною, судом не дано належної оцінки діям потерпілого, на його думку порушено право обвинуваченого на захист, суд безпідставно поновив судове слідство.
Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора, яка підтримала апеляцію прокурора в частині змін до апеляції, пояснення засудженого, захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4, які підтримали свої апеляції, пояснення потерпілого та його представника, які просили вирок залишити без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції державного обвинувача, засудженого, його захисників підлягають частковому задоволенню, а вирок суду зміні в частині покарання з таких підстав.
Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_5, у вчиненні зазначених злочинних дій, за обставин зазначених у вироку, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними по справі доказами і є обгрунтованим.
Винність ОСОБА_5 у порушенні правил безпеки дорожнього руху під час керування транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження підтверджуються : показаннями самого засудженого, який показав, що 13.05.2007 p., керуючи автомобілем, виконуючи маневр повороту вліво, побачивши, що по зустрічній смузі руху на відстані 60-70 км/год рухається автомобіль світлого кольору, розрахувавши, що зможе проїхати, під час повороту, виїхав на зустрічну смугу руху і відчув удар у праву передню частину автомобілю, вийшовши з автомобіля побачив мотоцикл, який лежав біля передньої частини автомобіля та чоловіка, який лежав на обочині, пояснити чому раніше давав показання про те, що на зустрічній смузі ніякого транспорту не було не може; показаннями потерпілого ОСОБА_5 про те, що керуючи мотоциклом і рухаючись зі швидкістю біля 70 км/год., побачив, що назустріч рухався автомобіль білого кольору, який пригальмував і прийняв лівіше до лінії, що розділяє смугу руху, вирішивши, що автомобіль його пропустить, він, взявши правіше, щоб розминутися з автомобілем, пригальмував і продовжував рух, проте водій автомобіля став рухатися далі, перекривши його смугу руху, він почав гальмувати, але уникнути зіткнення не вдалося і мотоцикл вдарився у праву передню частину автомобіля, він перелетів через автомобіль нього і втратив свідомість, в результаті ДТП отримав тяжкі тілесні ушкодження; показаннями свідків ОСОБА_5
ОСОБА_11., які дали показання аналогічні показанням засудженого; показаннями свідка ОСОБА_9 про те, що рухаючись на автомобілі в районі с. Зазим»я 13.05.2007р. біля 17 год. зі швидкістю приблизно 60 км/год. його автомобіль обігнав мотоцикліст, який їхав не дуже швидко, трохи швидше ніж його автомобіль, пізніше він побачив дорожньо-транспортну пригоду, посередині його смуги руху стояв автомобіль білого кольору, у кого було пошкоджено праву передню частину, молодий чоловік відтягував на протилежну сторону дороги мотоцикл, на місці ДТП була ще одна жінка з пошкодженим обличчям, метрів через 20 лежав молодий чоловік, більше на місці ДТП нікого не було, він зі своєю сестрою ОСОБА_10 почали надавати допомогу, викликали швидку допомогу, вважає, що причиною аварії є те, що автомобіль не пропустив мотоцикл; показаннями свідка ОСОБА_10., яка дала показання аналогічні показанням свідка ОСОБА_9; даними проколу огляду місця події, планом-схемою та фототаблицями ( т.1 а.с. 8-15) згідно якого зафіксовано місце ДТП з розташуванням транспортних засобів; даними протоколів огляду транспортних засобів ( т.1 а.с. 16-16-а), згідно якого були оглянуті автомобіль Форд д.н. НОМЕР_1 та мотоцикл Каваеакі д.н. НОМЕР_2 і зафіксовані пошкодження; даними протоколів відтворення обстановки та обставин події (.1. а.с. 48-50, 169) за участі ОСОБА_5 та (т.1 а.с. 158-161) згідно яких засуджений та потерпілий на місці показали та розповіли про обставини ДТП; висновком судово-медичної експертизи №156\116 від 23.08.2007 р. (т.1 а.с. 148) згідно якого у потерпілого малися тяжкі тілесні ушкодження по критерію небезпеки для життя; висновками судово - автотехнічної експертизи №25 від 26.07.2007 р. (т.1 а.с. 140-146) та судової транспортно - трасологічної та автотехнічної експертизи №53/54 від 20.11.2007 р. (т.1 а.е. 195-204) згідно яких ОСОБА_5 порушив п.16.13 ПДР, а ОСОБА_7 п.12.3 ПДР. іншими зазначеними у вироку доказами.
... Наведеним у вироку доказам суд дав належну юридичну оцінку, правильно встановив фактичні обставини справи і обгрунтовано дійшов висновку доведеність винності ОСОБА_5 у порушенні правил безпеки дорожнього руху під час керування транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, оскільки, незважаючи на те, що згідно висновку автотехнічної експертизи потерпілий порушив п.12.3 ПДР, саме порушення засудженим п.16.13 ПДР знаходиться у прямому причинному зв»язку з шкідливими наслідками - дорожньо-транспортною пригодою і отриманням потерпілим тяжких тілесних ушкоджень, т.я. засуджений, керуючи автомобілем, здійснюючи лівий поворот на перехресті, повинен був керуватися вимогами п.16.13 ПДР, згідно яких перед поворотом ліворуч і розворотом водій нерейкового транспортного засобу зобов»язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку та праворуч. Порушення ж потерпілим п.12.3 ПДР не знаходяться у прямому причинному зв»язку із настанням шкідливих наслідків, а тому доводи апеляцій засудженого та його захисників про те, що винуватцем ДТП є ОСОБА_7 є необґрунтованими.
Дії ОСОБА_5 судом вірно кваліфіковані за ч.2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.
Доводи апеляції прокурора наведені на обгрунтування необхідності направлення справи на додаткове розслідування є безпідставними, оскільки з матеріалів справи вбачається, що досудове слідство по справі проведено з дотриманням вимог ст. 22 КПК України повно, всебічно і об»єктивно. Підстав для повернення справи на додаткове розслідування колегія суддів не вбачає.
Доводи апеляцій захисників про сумнівність висновків судово-медичної експертизи є надуманими, оскільки, висновки вказаної експертизи є обгрунтованими і відповідають вимогам щодо проведення експертиз.
Доводи апеляції захисника ОСОБА_4 про незаконність вироку суду у зв»язку з тим, що він побудований на емоціях, колегія суддів також вважає надуманими. Вирок суду відповідає вимогам ст. ст. 323, 324 КПК України, оскільки у вироку наведені докази розглянуті в судовому засіданні, дана оцінка доказам, яка грунтується на всебічному, повному і об»єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності.
Цивільні позови потерпілих вирішені відповідно до вимог чинного законодавства. У вироку суд навів достатні мотиви прийнятого рішення. Доводи апеляцій засудженого та' захисників про те, що суми у відшкодування моральної та матеріальної шкоди не відповідають заподіяній моральній та матеріальній шкоді , доводи апеляції захисника ОСОБА_4 про недоведеність суми стягунтої у відшкодування матеріальної шкоди щодо вартості мотоцикла, є необгрунтованими.
Стягуючи моральну шкоду на користь потерпілого ОСОБА_7 та його батьків суд вірно зазначив, що у зв»язку з отриманими тяжкими тілесними ушкодженнями та встановленням 2 групи інвалідності потерпшому, вони зазнали душевних страждань, негативних змін в їх житті, а потерпілий ОСОБА_7 у зв»язку з проведенням операцій, тривалого лікування ще і фізичного болю. На думку колегії суддів, стягнуті суми у відшкодування моральної шкоди відповідають заподіяним моральним стражданням.
Також є обгрунтованою і сума стягнута на користь потерпілого ОСОБА_7 у відшкодування матеріальної шкоди пов»язаної з витратами на придбання ліків, оплату операцій та інші витрати, що підтверджується документально.
Сума стягнута на користь потерпілого ОСОБА_8 у відшкодування матеріальної шкоди за пошкоджений мотоцикл, власником якого він є згідно свідоцтва про реєстрацію (т.1 а.с. 228), підтверджується висновком автотоварознавчої експертизи. Обгрунтованою є і сума по витратам на правову допомогу.
Доводи апеляцій засудженого та захисників про суворість призначеного ОСОБА_5 покарання, на думку колегії суддів, є обгрунтованими, а доводи апеляції прокурора про м»якість призначеного покарання є необгрунтованими.
Як вбачається з вироку, призначаючи покарання засудженому, суд взяв до уваги характер та ступінь небезпечності вчиненого злочину, обставини його вчинення, обставини, що пом»якшують покарання, особу засудженого, те, що шкода не відшкодована.
Разом з тим, на думку колегії суддів, при призначенні покарання засудженому суд недостатньо врахував обставини справи - порушення вимог п.12.3 ПДР потерпілим, які хоча і не знаходилися у прямому причинному зв»язку з настанням шкідливих наслідків, але мали місце, особу засудженого, який позитивно характеризується, вперше притягується до кримінальної відповідальності, вчинив необережний злочин, не врахував те, що ОСОБА_5 навчається у Броварській вечірній районній школі, розкаюється в скоєному. На даний час, згідно копії заяви про переказ готівки ОСОБА_5 перерахував потерпілому ОСОБА_1 у відшкодування заподіяної матеріальної шкоди 10 000 грн., що підтвердив потерпілий.
Враховуючи сукупність зазначених обставин колегія судців вважає, що ОСОБА_5 може виправитися без відбування призначеного судом основного покарання і застосовує до засудженого ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування призначеного судом основного покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку та накладенням обов»язків відповідно до ст. 76 КК України.
Доводи апеляцій захисників про необґрунтованість застосування до ОСОБА_5 додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами у зв»язку з їх відсутністю є безпідставними, оскільки з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 має свідоцтво на керування транспортними засобами, що підтверджується ксерокопією серії АІВ № 017874 (т.2 а.а.83-84).
Доводи апеляції захисника ОСОБА_4 про те, що судом визнані обтяжуючі покарання ОСОБА_5 обставини, які не передбачені законом не відповідають дійсності, оскільки у вироку суд вказав, що обставин, що обтяжують покарання не встановлено.
На підставі наведеного і керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляції ст. помічника прокурора Броварського району зі змінами, засудженого ОСОБА_5 , захисників засудженого ОСОБА_4. з доповненнями, ОСОБА_3. зі змінами та доповненнями задовольнити частково.
Вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 березня 2008 року щодо ОСОБА_5 змінити, пом»якшити йому покарання застосувавши до призначеного судом основного покарання ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки.
Зобов»язати ОСОБА_5 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи, навчання.
Звільнити ОСОБА_5 з-під варти негайно.
В решті вирок залишити без зміни.