Справа № 2 – 867                                                                                                                            2009 р.      

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ  

16 жовтня 2009р. Залізничний районний суд м. Львова в складі:

головуючого – судді                     Боровкова Д.О.

при секретарі                                 Костецькій Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю „Львівстильбуд”, третя особа ОСОБА_3, про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо – транспортної пригоди,

встановив:

 Позивач звернувся з позовом до суду, в якому просить стягнути з відповідачів солідарно в його користь для відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП, що мала місце 23.10.2007 року, а саме: для відшкодування матеріального збитку заподіяного мені, позивачу, як власнику легкового автомобіля марки „ВАЗ-21086”, реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок технічних ушкоджень, що утворилися під час ДТП - 10624 грн.; для відшкодування понесених ним, витрат на оплату проведення автотоварознавчого дослідження, - 450 грн.; для відшкодування завданої моральної шкоди - 10624грн.; всього стягнути з відповідачів солідарно в його користь 21698 ( 10624 грн. + 450 грн. + 10624 грн. = 21698 грн.). Свої вимоги мотивує тим, що 23.10.2007 року о 19 год. 30 хв. на 24 км. автодороги Львів-Тернопіль, з вини водія ОСОБА_3, котрий керував належним відповідачу ОСОБА_2 вантажним автомобілем марки „ГАЗ-330214”, реєстраційний номер НОМЕР_2, трапилася ДТП, внаслідок котрої належний йому легковий автомобіль марки „ВАЗ-21086”, реєстраційний номер НОМЕР_1, отримав значні технічні ушкодження, чим йому з вини відповідачів було заподіяне значну матеріальну та моральну шкоду. Винуватість водія ОСОБА_3 у вказаній ДТП підтверджується постановою Залізничного районного суду м. Львова від 21.12.2007 року. Належність відповідачам вантажного автомобіля марки „ГАЗ-33 0214”, реєстраційний номер НОМЕР_2, підтверджується належною довідкою ДАІУМВС у Львівській області від 08.02.2008 року. Внаслідок ДТП, належний йому, легковий автомобіль марки „ВАЗ-21086”, реєстраційний номер НОМЕР_1, отримав значні технічні ушкодження і згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження за № 269 від 19.11.2007 року вартість матеріального збитку заподіяного йому внаслідок ушкодження вказаного легкового автомобіля становить 10624 грн. Крім цього, за проведення вказаного автотоварознавчого дослідження ним сплачено 450 грн., що підтверджено відповідним товарним чеком від 31.10.2007 року, копії котрого долучаються. З вини відповідачів мені, позивачу, завдано значної моральної шкоди, розмір котрої оцінено мною 10624 грн. Визначаючи розмір завданої з вини відповідача моральної шкоди він враховував те, що з 2003 року по справжній час за станом здоров’я він визнаний інвалідом 2-групи. При цьому, він страждає хронічними захворюваннями нервової системи, захворюванням хребта, іншими захворюваннями, через що для реалізації своїх повсякденних життєвих планів він регулярно використовував належний йому автомобіль, на котрому їздив , як до лікарів так і в повсякденних справах. Після того, як з вини відповідачів його легковий автомобіль було технічно ушкоджено, він на тривалий час втратив можливість його використання за цільовим призначенням. До цього часу автомобіль залишається не відремонтованим, оскільки у нього немає на це коштів, а відповідачі безпідставно ухиляються від позасудового відшкодування завданої йому шкоди.

У судовому засіданні представники позивача позов підтримали, дали пояснення аналогічні вищенаведеним, просять позов задовольнити.

У судовому засіданні третя особа ОСОБА_3, пояснив, що постановою Залізничного районного суду м. Львова від 21.12.2007р. він визнаний винним у вчинені правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП. Під час ДТП, що сталося автодороги Львів-Тернопіль, керував автомобілем „ГАЗ 330214”, державний номерний знак НОМЕР_2, який належить ОСОБА_4, а в той час він перебував у трудових відносинах з ТзОВ „Львівстильбуд”, проте на даний час він не може надати для огляду в суд свою трудову книжку або її копію.

Суд ухвалив справу розглядати без відповідача ОСОБА_2 та представника ТзОВ „Львівстильбуд”, які без поважних причин у судове засідання не прибули, хоча були належним чином повідомлені про час і місце судового засідання,  письмових заперечень на позов суду не надали. Однак матеріалів справи достатньо для прийняття рішення по суті.

Суд, заслухавши представників позивача, вивчивши матеріали справи, оглянувши матеріали адміністративних справ № 3-16826/07 та 3-248/08, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно з ст. 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом іншим об'єктом, використання, зберігання, або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 5 ст. 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

У судому засіданні встановлено, що постановою Залізничного районного суду м. Львова від 21.12.2007р., ОСОБА_3 визнаний винним у вчинені правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, у якій зазначено, що останній  о 19 год. 30 хв., на 24 км автодороги Львів-Тернопіль, керував автомобілем „ГАЗ 330214”, державний номерний знак НОМЕР_2, перед поворотом ліворуч не зайняв крайнє ліве положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, здійснив завчасне перестроювання на смугу зустрічного руху, не переконавшись, що це буде безпечним і не створить перешкод іншим учасникам дорожнього руху, не вибрав безпечної швидкості руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом „ВАЗ 2108”, державний номерний знак НОМЕР_1, чим порушив вимоги п.1.5, 2.3, 10.1, 12.1 ПДР України. (а.с. 4); відповідно до висновку № 269 від 19.11.2007р. автотоварознавчого дослідження спеціаліста вартість матеріальної шкоди, заподіяної позивачу становить 10624,15 грн. (а.с. 5-10).

Як убачається з пояснення третьої особи ОСОБА_3, під час ДТП він керував автомобілем „ГАЗ 330214”, державний номерний знак НОМЕР_2, перебуваючи у трудових відносинах з ТзОВ „Львівстильбуд”, засновником якого являється відповідач ОСОБА_2 (а.с.70,71), останній являється власником автомобіля „ГАЗ 330214”, державний номерний знак НОМЕР_2 (а.с.23). Відповідно до постанови Золочівського районного суду Львівської області, провадження по справі щодо ОСОБА_5 за ст. 124 КУпАП закрито у зв’язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення (а.с. 48).                                                                      

Аналізуючи зібрані докази по справі в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що з відповідачів слід стягнутим солідарно на користь позивача матеріальну шкоду у тому обсязі, в якому це просить позивач, оскільки ОСОБА_3, керуючи автомобілем „ГАЗ 330214”, державний номерний знак НОМЕР_2, здійснив зіткнення з транспортним засобом „ВАЗ 2108”, державний номерний знак НОМЕР_1, який належить позивачу.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 23 Цивільного Кодексу України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала в зв'язку із знищенням чи пошкодженням майна.

Згідно з ч. 3 с. 23 Цивільного Кодексу України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в іншій спосіб. В розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливостей їх реалізації, ступеня вини особи, яка задала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Суд вважає, що позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди у розмірі 10624 грн. задоволенню підлягають частково, оскільки позивачем  та представником позивача не  представлено доказів того, що внаслідок ДТП позивачем були перенесені такі потрясіння, які можуть бути виражені у грошовому еквіваленті розміром у 10624 грн., тому суд вважає за потрібне стягнути 7000 грн. моральної шкоди.

З відповідачів необхідно солідарно стягнути на користь позивача, понесені ним судові витрати, а також судовий збір в доход держави.

Керуючись ст. ст. 23,1166.1167,1187,1188 ЦК України, ст.ст. 10,11,60,62,159,213-215 ЦПК України, суд –

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю „Львівстильбуд” (АДРЕСА_1 ЄДРПОУ 32484623) на користь ОСОБА_1 кошти на відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 10624 (десять тисяч шістсот двадцять чотири) гривні та моральної шкоди у розмірі 7000 (сім тисяч) гривень. Всього стягнути 17624 (сімнадцять тисяч шістсот двадцять чотири) гривні.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю „Львівстильбуд” на користь ОСОБА_1 витрати на інформаційне-технічне забезпечення 7,50 грн. та витрати, пов’язані із залученням спеціаліста автотоварознавця 450,00 (чотириста п’ятдесят) грн.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю „Львівстильбуд” судовий збір в доход держави 106 (сто шість) гривень 24 копійки.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Залізничний районний суд м. Львова шляхом подачі в десяти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

 Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його постановив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10-ти днів з дня отримання його копії.

Суддя:

Оригінал рішення.