Справа № 2-8195 2009 рік
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 листопада 2009 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі головуючого судді Дмитренко А.М. при секретарі судового засідання Ісаєвій Д.А. розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Білій Церкві справу за позовом Акціонерного Банку “Київська Русь” до ОСОБА_1 про розірвання договору та стягнення заборгованості,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що 11.09.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір, на підставі якого позичальнику було надано кредит в сумі 15 000 грн. строком до 11.09.2011 року зі сплатою 32 % річних, відповідно до умов договору позичальник зобов’язувався сплачувати кредит, проценти, нараховані за обслуговування кредиту, згідно графіка погашення заборгованості, однак позичальник умови договору не виконав, загальна сума заборгованості відповідача перед банком з нарахуванням процентів становить на 18.09.2009 року 20301 грн.80 коп. Оскільки боржник не виконав свої зобов’язання за договором, не дивлячись на нагадування банку, то позивач просив суд стягнути з відповідача вказану вище суму заборгованості, судові витрати по справі та розірвати кредитний договір від 11.09.2008 року, укладений між позивачем та відповідачем.
В судовому засіданні представник позивача за дорученням зменшила позовні вимоги в частині суми заборгованості за кредитним договором і просила стягнути з відповідача 19401 грн.80 коп. заборгованості, в решті-позов підтримала.
Відповідач в суді позов визнав.
За п.4 ст.174 ЦПК у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Так, судом встановлено, що між позивачем та відповідачем 11.09.2008 року було укладено кредитний договір, за умовами якого банк надає позичальнику кредит на споживчі цілі в сумі 15000 грн. строком до 11.09.2011 року, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 32 % річних, що стверджується копією кредитного договору.
Відповідно до п.2.1 цього договору погашення заборгованості здійснюється щомісячно рівними частинами в сумі 417 грн. з 1-го по 10-те число кожного календарного місяця.
Позичальник зобов’язувався повернути в повному обсязі одержаний кредит та сплатити проценти, комісії, штрафні санкції та інші платежі, нараховані за обслуговування кредиту.
В суді також було встановлено, що боржник не виконав умови кредитного договору щодо своєчасного повернення основного кредиту та сплати відсотків за користування кредитом.
Наведене підтверджується розрахунком кредиторської заборгованості, який проведено позивачем, копією вимоги банку про дострокове погашення кредиту, яку відповідач отримав 09.09.2009 року.
Позивач просить суд стягнути суму заборгованості за кредитним договором достроково з боржника і розірвати вказаний вище кредитний договір.
Згідно ч.1 ст.509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона /боржник/ зобов’язана вчинити на користь другої сторони /кредитора/ певну дію /передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо/ або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
За ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
В ст.610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання /неналежне виконання/.
За ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання або розірвання договору; зміна умов зобов’язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Як передбачено п.3.1 кредитного договору, кредитодавець має право вимагати дострокового повернення кредиту, про що письмово повідомити позичальника, в випадках істотного порушення позичальником умов цього договору, утворення простроченої заборгованості за кредитом та/або відсоткам щонайменше на один календарний місяць.
Отже, з врахуванням всього наведеного суд вважає за можливе позов задовольнити і стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором та розірвати кредитний договір.
Таким чином, суд приймає до уваги визнання позову відповідачем, оскільки це не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Згідно розрахунку заборгованість за кредитним договором станом на 04.11.2009 року становить 19401 грн.80 коп.
На підставі ст.ст. 79, 81, 88 ЦПК України підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача і судові витрати по справі, а саме: сплачене позивачем держмито в сумі 203 грн. від ціни позову на момент звернення до суду, витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. відповідно до наданих платіжних доручень, всього 323 грн.
Керуючись ст.ст. 509, 526, 543, 544, 610, 611,1050,1054 ЦК України, ст.ст.10, 60, 79,81, 88, 130,174, 212-215 ЦПК України, суд-
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити.
Розірвати кредитний договір № 43392-61-08-2 від 11 вересня 2008 року, укладений між Акціонерним Банком “Київська Русь” та ОСОБА_1
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного Банку “Київська Русь” 19401 грн.80 коп. заборгованість за кредитним договором та 323 грн. судових витрат, всього 19724 грн.80 коп.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя Дмитренко А.М.