Справа № 2-957/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ          УКРАЇНИ

15 лютого 2007 року Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу в складі: головуючого судді Затолочного B.C., при секретарі Ходюк О.І., за участю:

позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, розглянувши у попередньому судовому засіданні у місті Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення часток у спільній сумісній власності, розподіл спадкового майна та визнання права власності в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про визначення часток у спільній сумісній власності, розподіл спадкового майна та визнання права власності в порядку спадкування на спадкове майно -квартиру АДРЕСА_1, 1/2 частину домоволодіння АДРЕСА_2 та ощадний вклад в філії Криворізького відділення №7897 Ощадного Банку України, рахунок   НОМЕР_1.

У попередньому судовому засіданні позивач підтримала свої позовні вимоги та дала суду пояснення, про те, що: ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_3. За життя ОСОБА_3 був співвласником квартири АДРЕСА_1, був власником 1/2 частини домоволодіння АДРЕСА_2 та мав ощадний вклад в філії Криворізького відділення №7897 Ощадного Банку України, рахунок НОМЕР_1.

Позивач також пояснила суду, що іншими співвласниками вказаної вище квартири є вона - ОСОБА_1 та ОСОБА_2. Вказане спадкове майно ОСОБА_3за життя нікому не заповідав.

Позивач посилається на ч. 2 ст. 370 ЦК України, згідно якої у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними. Оскільки дана квартира була набута у власність відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», то за своєю правовою природою, набуття права власності на дану квартиру не залежало від трудового внеску кожного співвласника. Тобто, розподіл часток майна передбачає їх рівність. Отже, кожному з вищевказаних власників квартири належало б по 1/3 - й частині у разі виділу часток.

Позивачка вважає, що після смерті ОСОБА_3єдиними спадкоємцями за законом першої черги, які прийняли спадщину, являються: вона - його дружина та його син ОСОБА_2(відповідач по справі) на підставі ст. ст. 1261, 1268 ЦК України (в редакції 2004 p.).

Згідно з п. З ст. 1268 ЦК України (в редакції 2004 р.) визнається, що спадкоємець, який проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом 6-ти місяців, він не заявив про відмову від неї. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дійсно були зареєстровані і проживали у квартирі АДРЕСА_1 на день відкриття спадщини і продовжують в ній проживати по сьогоднішній день.

28.09.2006 року позивач та відповідач звернулися до Першої криворізької державної нотаріальної контори за видачею їм свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 Однак, державним нотаріусом ОСОБА_4 їм було відмовлено на тій підставі, що на ім'я померлого не визначена частка у спільній сумісній власності. У зв'язку з чим, вона вимушена звернутися до суду.

Таким чином, позивачка на підставі наведених вище пояснень вважає, що спадкове майно після смерті ОСОБА_3, повинно розподілятись наступним чином: ОСОБА_1 - 1/2 частини домоволодіння АДРЕСА_2; ОСОБА_2 - 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 та грошовий рахунок НОМЕР_1 в філії Криворізького відділення №7897 Ощадного Банку України.

Відповідач, ОСОБА_2, на попередньому судовому засіданні позов визнав повністю, просить суд розглядати справу по суті та задовольнити позовні вимоги.

Тому суд вважає можливим винести рішення при проведені попереднього судового засідання згідно зі ст. 130 ч. 4 ЦПК України у зв'язку з тим, що відповідач визнав позов повністю, та задовольнити позов згідно ст. 174 ч. 4 ЦПК України.

У судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3. За життя ОСОБА_3 був співвласником квартири АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло № Ц-574 від 16.06.1999 р. та витягом НОМЕР_2  від 24.11.2006, був власником 1/2 частини домоволодіння АДРЕСА_2, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину від 08.06.1976 виданого нотаріусом Першої криворізької державної нотаріальної контори за реєстровим НОМЕР_3 та витягом НОМЕР_4 від 18.12.2006 року. Померлий також мав грошовий рахунок НОМЕР_1 в філії Криворізького відділення №7897 Ощадного Банку України.

Іншими співвласниками вказаної вище квартири є - ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Згідно ч. 2 ст. 370 ЦК України у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними. Оскільки дана квартира була набута у власність відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», то за своєю правовою природою, набуття права власності на дану квартиру не залежало від трудового внеску кожного співвласника. Тобто, розподіл часток майна передбачає їх рівність. Отже, кожному з вищевказаних власників квартири належало б по 1/3 - й частині у разі виділу часток.

За життя ОСОБА_3нікому належне йому майно не заповідав, ніхто зі спадкоємців за законом з приводу прийняття спадщини до державної нотаріальної контори не звертався. Той факт, що вказане спадкове майно ОСОБА_3за життя нікому не заповідав та після його смерті ніхто зі спадкоємців за законом не подав до державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини підтверджується відповіддю на судовий запит Першої Криворізької державної нотаріальної контори № 431/2-26 від 31.01.2007 року.

З долучених до матеріалів справи свідоцтва про народження ОСОБА_2та свідоцтва про одруження ОСОБА_1 вбачається, що останні є сином і дружиною померлого і тому є спадкоємцями за законом першої черги на підставі ст. ст. 1261, 1268 ЦК України (в редакції 2004 p.).

Згідно з п. З ст. 1268 ЦК України (в редакції 2004 р.) визнається, що спадкоємець, який проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом 6-ти місяців, він не заявив про відмову від неї. ОСОБА_1 та ОСОБА_2дійсно були зареєстровані і проживали у квартирі АДРЕСА_1 на день відкриття спадщини і продовжують в ній проживати по сьогоднішній день. Даний факт підтверджується довідкою КЖП-20 від 19.10.2006 р. та штампами в паспорті позивача та відповідача.

Таким чином, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, на підставі ст. ст. 1261, 1268 ЦК України (в редакції 2004 p.). є єдиними спадкоємцями за законом, які прийняли спадщину, що відкрилась зі смертю ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 28.09.2006 року позивач та відповідач звернулися до Першої криворізької державної нотаріальної контори за видачею їм свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3  Однак, державним нотаріусом ОСОБА_4  їм було відмовлено на тій підставі, що на ім'я померлого не визначена частка у спільній сумісній власності.

Отже, спадкове майно після смерті ОСОБА_3, повинно розподілятись наступним чином: ОСОБА_1 - 1/2 частини домоволодіння АДРЕСА_2; ОСОБА_2 - 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 та грошовий рахунок НОМЕР_1 в філії Криворізького відділення №7897 Ощадного Банку України.

Керуючись ст.ст. 130, 174,215 ЦПК України, ст. ст. 370, 1261, 1268 ЦК України (в редакції 2004 р.), суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення часток у спільній сумісній власності, розподіл спадкового майна та визнання права власності в порядку спадкування задовольнити повністю.

Визначити, що за життя ОСОБА_3 належало право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1.

Визначити, що ОСОБА_1 належить право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1.

Визначити, що ОСОБА_2 належить право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину домоволодіння АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка - ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/3 частину квартириАДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька - ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 Визнати за ОСОБА_2 право власності на грошовий внесок в філії Криворізького відділення №7897 Ощадного Банку України, рахунок НОМЕР_1 з усіма належними відсотками та компенсаційними і індексаційними виплатами, які належали померлому ОСОБА_3.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку в апеляційний суд Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.