Справа № 2-а-46/07 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 лютого 2007 року Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської
області у складі:
головуючого - судді Затолочного B.C.,
при секретарі Ходюк О.І., розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини А-3283 про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до військової частини А-3283 про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії.
Позов обґрунтований тим, що відповідач надав йому довідку, необхідну для перерахунку пенсії, в яку, всупереч вимог чинного законодавства не включив надбавку за вислугу років за безперервну службу. Вважаючи такі дії незаконними та такими, що обмежують його права, позивач просить визнати відмову командира військової частини А-3283 в довідку для перерахунку пенсії надбавки за безперервну службу, виходячи з нового посадового окладу та зобов'язати видати нову довідку, до якого включити необхідну надбавку.
Справа розглядалася за відсутності позивача та представника відповідача, від яких надішли відповідні заяви про неможливість взяти участь у судовому розгляді.
У зв'язку з письмовими клопотаннями сторін справа вирішувалася в ході попереднього судового розгляду.
Дослідивши надані позивачем докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню.
Як встановлено в судовому засіданні, позивач проходив військову службу в органах військової прокуратури, на посаді військового прокурора Криворізького гарнізону у військовому званні «полковник юстиції».
14 лютого 2002 року наказом Міністра оборони України № 55 його було звільнено у запас з військової служби за станом здоров'я.
З 2 квітня 2002 року наказом військового прокурора Криворізького гарнізону № 39 от 1 квітня 2002 року позивач був включений зі списків особового складу військової прокуратури зазначеного гарнізону.
Відповідно до розрахунку вислуги років військовослужбовця на пенсію від 31 грудня 2001 року № 1687 на час звільнення з військової служби безперервна військова служба у позивача складала понад 20 років.
За особистим вибором позивача з квітня 2002 року Управлінням пенсійного фонду України йому було призначено пенсію відповідно до ст. 50 Закону України «Про прокуратуру».
В період проходження військової служби в органах військової прокуратури відповідно до ст. 46-1 Закону України «Про прокуратуру», як військовослужбовець військової прокуратури, у своїй службовій діяльності позивач керувався вищезазначеним Законом України та відповідно до
Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» та інших
законодавчих актів України на нього розповсюджувалися всі правові та соціальні гарантії, пенсійне, медичне та інші види постачання і забезпечення, передбачені законодавством для осіб офіцерського складу Збройних Сил України,
Відповідно до чинного законодавства до травня 2006 року на підставі довідки, наданої військовою частиною А-3283 № 110/фс від 12 травня 2005 року поряд із основними та додатковими виплатами для перерахунку позивачу призначеної пенсії входила і надбавка за безперервну військову службу у розмірі 70 % грошового забезпечення за 20 років служби, яка передбачена Указом Президента України № 389 від 5 травня 2003 року «Про надбавки
військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу».
9 березня 2006 року Кабінетом Міністрів України прийнята постанова № 268 «Про впорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів», якою встановлені нові розміри посадових окладів працівників органів прокуратури, у тому числі військових. Зазначеним правовим актом розповсюдженим на всі органи прокуратури, визначені умови оплати працівників. Пунктом 5 цієї постанови встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, які проходять службу в органах військових прокуратур на прокурорсько-слідчих посадах (отже і розрахунок пенсії) складається з посадового окладу, інших виплат, встановлених цією постановою, а також окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, установлених у розмірі і в порядку, що визначаються законодавством для військовослужбовців. Гарантії соціального захисту військовослужбовців та всі види матеріального забезпечення визначенні абзацом 6 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів від 7 лютого 2001 року № 104 «Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і установ виконання покарань, відряджених до органів виконавчої влади та інших цивільних установ», які здійснюються за рахунок бюджету Збройних Сил України.
Незважаючи на чинне законодавство при видачі на звернення позивача довідки № 606 від 11 липня 2006 року для надання до Управління пенсійного фонду України в Маліновському районі міста Одеси для перерахунку пенсії командир в/частини А-3283 та помічник командира-начальник фінансово-економічної служби цієї ж частини надбавку у розмірі 70% за безперервну службу, передбачену Указом Президента України № 389 від 5 травня 2003 року у зазначеній довідці не вказали, що обмежило позивача в перерахунку та отриманні пенсії у повному обсязі.
Такі дії органу військового управління (військова частина А-3283) щодо не включення виплати за безперервну службу у розмірі 70 % в довідку № 606 від 11 липня 2006 року для перерахунку позивачу пенсії суперечать Конституції України та не відповідають чинному законодавству.
Так, відповідно до Конституції України, наша держава є правовою (ст. 1). Права і свободи людини і громадянина, закріплені Конституцією не є вичерпними, не можуть бути скасовані та при прийнятті нових Законів або внесенні змін до чинних Законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (ст. 22). Визначальним принципом верховенства права є невичерпність прав людини і основних свобод.
Те ж зазначено у ст. 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року, якою встановлено, що ніхто не в праві обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.
Статтею 1 Протоколу 1 до Європейської Конвенції про захист прав та основних свобод, яка ратифікована Україною визнано що, кожна особа має право мирно володіти своїм майном.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини та даних ним у своїх рішеннях тлумачень, заробітна плата, грошове утримання визнані аспектами права на володіння власністю.
Відповідно до ст. 8 Кодексу Адміністративного судочинства України та ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477 від 23 лютого 2006 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Отже ніхто не може позбавити позивача права на грошову винагороду за 20 років сумлінної, бездоганної і безперервної служби, розмір і порядок виплати якої визначені Указом Президента України № 389 від 5 травня 2003 року та який на даний час не скасований і повинен враховуватися при надані позивачу фінансово-економічною службою в/частини А-3283 довідки для перерахунку пенсії.
Відповідач не надав суду жодних доказів на спростування тверджень позивача.
Таким чином суд вважає, що відмова фінансово-економічної служби в/частини А-3283 включити в довідку для перерахунку позивачу пенсії надбавку за безперервну військову службу (понад 20 років) у розмірі 70 % , яка передбачена Указом Президента України № 389 від 5 травня
2003 року, виходячи з нового посадового окладу та з врахуванням інших виплат, які вказані у довідці № 606 від 11 липня 2006 року відповідно до Постанови Кабінету міністрів України № 268 «Про впорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» від 9 березня 2006 року є протиправною. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11,71, 86 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 до військової частини А-3283 про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати протиправною відмову командира військової частини А-3283 та фінансово-економічної служби цієї ж частини включити в довідку № 606 від 11 липня 2006 року, яка надана ОСОБА_1 для перерахунку пенсії, надбавку за безперервну службу у розмірі 70 %, передбачену Указом Президента України № 389 від 5 травня 2003 року) виходячи із нового посадового окладу, встановленого Постановою Кабінету Міністрів України № 268 від 9 березня 2003 року.
Зобов'язати військову частину А-3283 видати ОСОБА_1 нову довідку виходячи з нового посадового окладу, встановленого постановою Кабінету Міністрів України № 268 від 9 березня 2006 року, з врахуванням усіх Передбачених основних та додаткових надбавок до грошового забезпечення, у тому числі надбавки за безперервну службу понад 20 років у розмірі 70%,яка передбачена Указом Президента України № 389 від 5 травня 2003року, для надання її до Управління пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси, для перерахунку моїй пенсії з 1 травня 2006 року.
Постанову може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області.
Про апеляційне оскарження постанови суду спочатку подається заява. Обгрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційна скарга подаються до апеляційного суду через районний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне
оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після апеляційного розгляду справи.