Справа №2-2030\2009
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 листопада 2009 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої - судді Старжинської О.Є., при секретарі - Ніколаєнко Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за позовом Вознесенського міськрайонного прокурора в інтересах Вознесенської об’єднаної державної інспекції до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, завданих злочином
ВСТАНОВИВ:
06.08.2008 року Вознесенський міськрайонний прокурор звернувся до суду в інтересах Вознесенської об’єднаної державної інспекції ( надалі - Вознесенська ОДПІ) з позовом до відповідачаОСОБА_1 про відшкодування збитків, завданих злочином в сумі 45665,92 грн.
В обґрунтування своїх вимог прокурор зазначав, що позивачу у відповідності до ст.10 Закону України від 04.12 . 1990 року « Про державну податкову службу в Україні» надано повноваження подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом , а відповідачка постановою Вознесенського міськрайонного суду від 18.07.2008року була звільнена від кримінальної відповідальності за ст. 367 ч.2 КК України (зміна обстановки) і провадження по кримінальній справі відносно неї закрито на підставі ст.7 КПК України.
Посилаючись на те, що відповідач внаслідок неналежно виконання службових обов’язків головного бухгалтера ПОСП «Золотий колос» в порушення Закону України «Про податок на додану вартість» внесла до офіційних документів завідомо неправдиві відомості , а саме в податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2005року не відобразила податкові зобов’язання по операціям з передачі основних засобів фермерському господарству «Мальва», внаслідок чого було спричинено тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам у вигляді несплати підприємством ПОСП «Золотий колос» до Державного бюджету України податку на додану вартість у сумі 45665,92грн., прокурор просив позов задовольнити.
Прокурор зазначав, що ним здійснюється представництво інтересів держави , а підставою представництва є порушення матеріальних державних інтересів через несплату по вині відповідача ПОСП «Золотий колос» податку на додану вартість до Державного Бюджету України.
Вознесенський міськрайонний прокурор в судовому засіданні позов підтримав. Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав.
Відповідач та представник відповідача в судовому засіданні в судовому засіданні позов не визнали зазначаючи, що обов’язок щодо сплати податку з доданої вартості лежить на ПОСП»Золотий колос».
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.
Предметом позовних вимог є відшкодування збитків, спричинених злочином.
Підставою позовних вимог прокурора та представника позивача є обставини викладені у постанові Вознесенського міськрайонного суду від 18.07.2008року, якою відповідачка ОСОБА_1 була звільнена за нереабілітаційною підставою (зміна обстановки) від кримінальної відповідальності за ст. 367 ч.2 КК України, а провадження по кримінальній справі закрито на підставі ст.7 КПК України. Ці обставини, на їх думку, стосуються доказанності вчинення саме відповідачкою дій, що містять склад злочину(службова недбалість) і які полягають неналежному виконанні нею службових обов’язків головного бухгалтера ПОСП «Золотий колос» в частині порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість», шляхом внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, а саме в податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2005року не відобразила податкові зобов’язання по операціям з передачі основних засобів фермерському господарству «Мальва», внаслідок чого було спричинено тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам у вигляді несплати підприємством ПОСП «Золотий колос» до Державного бюджету України податку на додану вартість у сумі 45665,92грн.
Згідно ст.61ч.4 ЦПК України вказаний процесуальний документ не є підставою для звільнення від доказування, лише вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили обов’язковий для суду, що розглядає справу про цивільно - правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок з питань чи мали місце ці дії та чи вчиненні вони цією особою. Вирок суду відносно відповідачки не постановлювався.
Принцип невинуватості порушується, коли судове рішення відносно особи, обвинуваченої у вчиненні кримінального злочину, відображає висновок про те, що особа винна без доказування її вини у відповідності до закону. Постанова суду з встановленням, що діяння у вчиненні якого обвинувачується відповідачка , мало місце ,а в її діях є склад злочину, передбаченого ст. 367ч.2 КК України, встановлена вина особи у його вчиненні, є порушенням частини 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ( надалі – Конвенція), оскільки висновок про те, що особа винна у вчиненні злочину, може бути зроблений судом тільки при винесенні обвинуваченого вироку. Згідно ст. 6 ч.2 Конвенції кожний, кого обвинувачують у вчиненні злочину , вважаються невинним до тих пір, поки його вина не доказана у законному порядку.
Законний порядок доказування вини встановлений Конституцією України та Кримінально - процесуальним Кодексом України. Так, частиною 1 ст. 62 Конституції України встановлено, що особа, вважається невинною у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, поки його вина не буде доказана у законному порядку і встановлена обвинувальним вироком. Любе інше судове рішення, відмінне від обвинувального вироку ,яке встановило вину особи у законному порядку, яке містить висновок про те, що особа винна, без доказування його вини у відповідності до закону, порушує презумпцію невинності, положення частини 2 статті 6 Конвенції, ст.62 Конституції.
У відповідності до ст. 17 Закону України від 23.02.2006року » Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду по правам людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.
Аналогічні висновки суду містяться у Рішенні Європейського Суду від 29.06.2006року »Пантелеєнко проти України».
Таким чином, при позовних вимогах про стягнення збитків, спричинених злочином , за відсутності доказів про вчинення відповідачкою злочину, у їх задоволенні слід відмовити за необґрунтованістю.
Крім того, на думку суду, позивач Вознесенська об’єднана державна податкова інспекція не є належним позивачем по зазначеній справі з предметом позовних вимог про відшкодування фізичною особою збитків, спричинених злочином. Законом України« Про державну податкову службу в Україні» право податкових органів звертатися до суду з позовами стосується лише позовів про стягнення заборгованості перед бюджетом, тобто, у разі невиконання податкових зобов’язань платників податку ( інша підстава позовних вимог), яким у даному випадку є ПОСП «Золотий колос», а з підстави (не платником податків) завданих злочином таких повноважень у зазначеному Законі не передбачено.
.
Керуючись ст.ст. 10,11, 209,212-215 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Відмовити Вознесенському міськрайонному прокурору у позові в інтересах Вознесенської об’єднаної державної інспекції до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, завданих злочином.
Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів після проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заява про апеляційне оскарження.
Суддя О.Є.Старжинська