Справа № 2-1999/2009

РІШЕННЯ

Іменем  України

17 листопада 2009  року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:   головуючого  - судді Старжинської О.Є., при секретарі – Матвєєвій Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за  договором про надання кредиту, договорами поруки,

ВСТАНОВИВ:

        16 вересня 2009 р.  позивач Відкрите акціонерне товариство ВТБ Банк (надалі – ВАТ ВТБ Банк) як кредитор звернувся в суд з позовною заявою  до відповідачів: ОСОБА_1(надалі – відповідач-1), ОСОБА_2(надалі - відповідач-2), ОСОБА_3 (надалі – відповідач-3)  про  виконання умов договору про надання кредиту № 10М/2007 в іноземній валюті в сумі 95300 доларів США, укладеного з відповідачем Мишакіним Ю.Ю.  29 березня 2007 року на строк до 29 березня 2011 року шляхом дострокового стягнення заборгованості за цим договором в сумі 59901,99 доларів США, що в гривневому еквіваленті по курсу Національного Банку України на день складання розрахунку (7,8296 грн. за 1 долар США) складає 469008,62 грн.

       В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що згідно умов даного договору відповідач-1 отримав  кредит  в сумі  95300 доларів США і зобов’язався відповідно графіку (додаток 1) повернути кредит в повному обсязі та сплатити за користування кредитом проценти у розмірі 12 % річних. Відповідач-2 та відповідач-3  є поручителями по договору поруки від 29 березня 2007 року, який укладений в забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором стороною якого є відповідач-1 і несуть відповідальність в повному обсязі, що і відповідач-1, включаючи повернення основної суми боргу, сплату процентів, пені та штрафних санкцій, передбачених умовами договору про надання  кредиту.

Посилаючись на те, що відповідач-1 не виконує умови укладеного договору в термін, встановлений договором та додатковою угодою №1 від 24.02.2009 року, банк використовуючи своє право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася та сплатити проценти та враховуючи, що  відповідальність відповідача-2, відповідача-3 є солідарною,  просив позов задовольнити.    

         В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги .

Відповідач-1 в судовому засіданні  позов не визнав.

Представник відповідача-1 та відповідача-2 в судовому засіданні  позов не визнав, вказуючи, що позивач здійснив захист своїх цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису на договорі іпотеки – квартири належній відповідачу-2, а відтак не може бути здійснено захист цих самих прав судом шляхом винесення рішення про задоволення вимог з подальшою видачею на його підставі виконавчого листа.

Відповідач-3 в судовому засіданні позов не визнав.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

         В судовому засіданні встановлено, що між банком і відповідачем-1  29 березня 2007 року був укладений договір про надання кредиту № 10М/2007  в іноземній валюті в сумі 95300 доларів США, на строк до 29 березня 2011 року з сплатою за користування кредитом процентів у розмірі 12 % річних.

Пунктом 8.1 зазначеного договору передбачено, що у випадку прострочення повернення зобов’язань по кредиту та сплаті процентів за користування кредитом більше трьох банківських днів, відповідач-1 зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення виконання.

Згідно розрахунку заборгованості по цьому договору у відповідача-1 через неналежне виконання умов договору є заборгованість станом на 19 серпня 2009 рік по основному та  простроченому кредиту – 51620,76 та 4776,70 доларів США, заборгованість за строковими та простроченим відсоткам за користування кредитом – 1923,45 та 582,77 доларів США (за липень 2009 року) та 357,18 доларів США (з 01.08.2009 року по 19.08.2009 року), заборгованість по пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом та процентами – 560,19 та 71,28 доларів США, на підставі ст.  625 ЦК України – 9,66 доларів США, а всього 59901,99 доларів США, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ (7,8296 грн. за один долар США) складає 469008,62 грн.

Статтею 1054 ч.2 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.  Згідно зі ст.1050 ч.2 ЦК України, якщо договором встановлено обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.

Договором поруки від 29 березня 2007 року, який укладений в забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором між відповідачем-1 і банком відповідач-2 та відповідач-3 взяли на себе відповідальність перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник (відповідач-1) за всіма зобов’язаннями останнього, включаючи повернення основної суми боргу, сплату процентів, пені та штрафних санкцій, передбачених умовами договору про надання споживчого кредиту. Пунктом 2  договору поруки передбачено, що відповідальність поручителя боржника є солідарною.

Доводи представника відповідача щодо неможливості вирішення зазначеного спору в судовому порядку через здійснення позивачем захисту свого порушеного права шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису на борговому документі – іпотечному договорі, укладеного лише відповідачем-2 є необґрунтованими, оскільки виконання цих виконавчих документів буде здійснено в об’єднаному виконавчому провадженні. Крім того, юрисдикція суду поширюється на всі правовідносини, що виникають в державі Україна.

Згідно ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої  постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони всі судові витрати.

           Судові витрати позивача  складаються з оплати судового збору в сумі 1700 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 120 грн.            

Керуючись ст.ст.10, 11, 209, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Стягнути з ОСОБА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1, ОСОБА_2 ідентифікаційний код НОМЕР_2, ОСОБА_3 ідентифікаційний кодНОМЕР_3 в солідарному порядку  на користь Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк (транзитний рахунок Миколаївської філії ВАТ ВТБ Банк 290939000300,  МФО 386241, код ЄДРПУ 34002964) заборгованість станом на 19 серпня 2009 рік 59501,99 доларів США, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ (7,8296 грн. за один долар США) складає 469008,62 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1, ОСОБА_2 ідентифікаційний код НОМЕР_2, ОСОБА_3 ідентифікаційний код НОМЕР_3 з кожного  на користь Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк ( транзитний рахунок Миколаївської філії ВАТ ВТБ Банк 290939000300,  МФО 386241, код ЄДРПУ 34002964) судові витрати – 606,67 грн.

       Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів після проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заява про апеляційне оскарження.        

Суддя:                                                                                 О.Є. Старжинська