Апеляційний суд Рівненської області

______________________________________________________________

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2012 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Рівненської області в складі :

Головуючого - судді Збитковської Т.І.

Суддів -Міщенко О.А, Матюхи Ю.В.

За участю прокурора -Горбань О.В.

Засудженого - ОСОБА_2

Захисника -адвоката Петриченка О.Р.

Представника потерпілого -ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями прокурора, який затвердив обвинувальний висновок у справі, захисника - адвоката Петриченка О.Р. та представника потерпілого -ОСОБА_4 на вирок Здолбунівського районного суду від 23 грудня 2011 року.

Цим вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець і мешканець АДРЕСА_1, громадянин України, неодружений, раніше не судимий, -

засуджений за ч. 1 ст. 296 КК України на три роки обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням -іспитовим строком в два роки та покладенням обов"язків, згідно ст. 76 КК України, не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції, повідомляти про зміну місця проживання, навчання і роботи та періодично з"являтися для реєстрації.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 в інтересах неповнолітнього потерпілого ОСОБА_5 600 грн. матеріальної та 2500 грн. -моральної шкоди.

Як визнав доведеним суд, 24 квітня 2011 року близько 22 год. ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння, знаходячись в приміщенні Будинку культури смт. Мізоч Здолбунівського району Рівненської області, проявивши явну неповагу до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, безпричинно штовхнув рукою в спину ОСОБА_6, після чого безпричинно наніс удар кулаком в обличчя ОСОБА_5, заподіявши йому легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров"я, і, продовжуючи свої дії, безпричинно завдав удару кулаком в обличчя ОСОБА_7, спричинивши останньому легкі тілесні ушкодження.

У поданій апеляції захисник - адвокат Петриченко О.В, вважаючи вирок незаконним і необгрунтованим, просить його скасувати із закриттям справи провадженням на підставі п. 2 ст. 6 КПК України. Зазначає, що судове слідство проведено неповно, а висновки суду, викладені у вироку, не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки ОСОБА_2 в стані алкогольного сп»яніння не перебував, і завдав удари потерпілим, штовхнувши одного з них, сааме з метою захисту, а не з умислом на порушення громадського порядку.

Представник потерпілого ОСОБА_5 -ОСОБА_4, не оспорюючи правильності встановлення фактичних обставин справи та кваліфікації дій засудженого, покликається на м"якість призначеного ОСОБА_2 покарання та неправильне вирішення судом його цивільного позову. Просить скасувати оскаржуваний вирок, постановивши новий вирок, яким призначити ОСОБА_2 більш суворе покарання та задовольнити заявлений цивільний позов про відшкодування матеріальної і моральної шкоди на суму 5000 грн.

Прокурор, який затвердив обвинувальний висновок у справі, просив скасувати вирок з направленням справи на новий судовий розгляд у зв"язку з неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину і особі засудженого ОСОБА_2 У поданих змінах до апеляції цей же прокурор просить скасувати вирок щодо вирішення цивільного позову з направленням справи в цій частині на новий судовий розгляд, в решті залишивши вирок без зміни.

Заслухавши суддю - доповідача, доводи захисника Петриченка О.Р, представника потерпілого - ОСОБА_4 на підтримання поданих апеляцій, прокурора, який підтримав внесені зміни до апеляції, думку засудженого ОСОБА_2 щодо задоволення апеляції свого захисника, перевіривши матеріали справи й обговоривши викладене в апеляціях, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора з внесеними змінами підлягає задоволенню, апеляція представника потерпілого ОСОБА_4 -частковому задоволенню, а апеляція захисника- адвоката Петриченка О.Р. -відхиленню з таких підстав.

Винність ОСОБА_2 у скоєнні злочину, за який його засуджено, підтверджена сукупністю зібраних у справі доказів, яким судом першої інстанції дана правильна юридична оцінка.

Твердження захисника - адвоката Петриченка О.Р. в апеляції, підтримане засудженим, про те, що ОСОБА_2 у приміщенні Мізоцького Будинку культури завдав тілесних ушкоджень потерпілим з метою захисту від дій останніх, і не мав умислу на порушення громадського порядку, не заслуговують на увагу, оскільки не грунтуються на матеріалах справи.

Як під час досудового слідства, так і при розгляді справи судом першої інстанції потерпілі ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 послідовно стверджували про те, що при зазначених у вироку обставинах ОСОБА_2 безпричинно штовхнув ОСОБА_6, а ОСОБА_5 і ОСОБА_7 безпричинно завдав удару кулаком в обличчя, заподіявши тілесні ушкодження.

Сам ОСОБА_2 під час досудового слідства повністю підтвердив показання потерпілих, зазначивши, що не може пояснити свою поведінку, так як був у нетверезому стані. / а. с. 60/. При судовому розгляді справи вказував, що завдав удари потерпілим, бо йому здалося, що один з хлопців намагається нанести йому удар./ а.с. 134/.

Між тим, як ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, так і засуджений ствердили про те, що між ними не було неприязних відносин, і ніхто з потерпілих не вчиняв по відношенню до ОСОБА_2 жодних неправомірних дій, які б давали йому підстави для захисту чи заподіяння їм тілесних ушкоджень.

При обранні покарання засудженому суд, як видно з вироку, врахував, що ОСОБА_2 вчинено злочин невеликої тяжкості, як особа, він вперше притягується до кримінальної відповідальності і позитивно характеризується, обставину, що обтяжує покарання - скоєння злочину в стані алкогольного сп"яніння, і призначив йому покарання в межах закону, правомірно, у відповідності до вимог ст.75 КК України, звільнивши від відбування покарання з випробуванням -встановленням іспитового строку з покладенням відповідних обов"язків, передбачених ст. 76 КК України.

Поряд з цим, правильно встановивши фактичні обставини справи й обравши засудженому покарання, передбачене законом, суд першої інстанції при вирішенні цивільного позову представника потерпілого ОСОБА_5 -ОСОБА_4 належним чином вимог закону не дотримався

Згідно ст. ст. 324, 328 КПК України, постановляючи обвинувальний вирок, суд повинен вирішити питання, чи підлягає задоволенню цивільний позов, на чию користь, і, залежно від доведеності підстав і розміру цивільного позову, задовольняє його повністю, частково чи відмовляє в ньому.

За роз"ясненнями, що містяться в п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 31.03.1989 року / з послідуючими змінами /" Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна", при розгляді кримінальної справи суд зобов"язаний на основі всебічного, повного і об"єктивного дослідження обставин справи з"ясувати характер і розмір матеріальної шкоди, заподіяної злочином, наявність причинного зв"язку між вчиненим і шкодою, що настала, роль і ступінь участі підсудного в її заподіянні, давши у вироку належну оцінку зазначеним обставинам.

Як вбачається з оскаржуваного вироку, суд належної оцінки вищевказаним обставинам не дав. У мотивувальній частині свого рішення суд взагалі не вказав, чому прийшов до переконання про необхідність задоволення матеріальної шкоди в сумі 600 грн. на транспортні витрати і ліки, з яких розрахунків виходив суд, і якими доказами, передбаченими законом, підтверджується розмір матеріальної шкоди.

Між тим, ні заявлений цивільний позов, ні матеріали справи не містять жодних доказів суми матеріального відшкодування, заявленої потерпілим в позовній заяві, про що правомірно наголошується в апеляції прокурора.

Як вбачається з протоколу судового засідання, який, відповідно до вимог ст. 87 КПК України, є основним засобом фіксації перебігу судового розгляду справи, цивільний позов у справі фактично не розглядався, докази, що стосуються заявлених позовних вимог, не досліджувалися, і сам цивільний позивач - ОСОБА_4 доказів на обґрунтування і підтримання цивільного позову не наводив, що знайшло своє підтвердження і при апеляційному розгляді справи.

За таких обставин колегія суддів вважає, що вирок суду відносно розв"язання цивільного позову підлягає скасуванню, оскільки постановлений з істотним порушенням вимог чинного законодавства, а справа в цій частині - направленню на новий судовий розгляд.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію прокурора з внесеними змінами задовольнити, апеляцію представника потерпілого ОСОБА_5 -ОСОБА_4 задовольнити частково.

Вирок Здолбунівського районного суду від 23 грудня 2011 року стосовно ОСОБА_2 щодо вирішення цивільного позову представника потерпілого ОСОБА_4 скасувати, а справу в цій частині направити на новий судовий розгляд в той же суд в порядку цивільного судочинства.

В решті вирок суду залишити без зміни, а апеляцію захисника засудженого - адвоката Петриченка О.Р. -без задоволення.

С У Д Д І :

Т.І. Збитковська О.А. Міщенко Ю.В. Матюха