Апеляційний суд Рівненської області
______________________________________________________________
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2012 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Рівненської області в складі:
Головуючого - судді - Збитковської Т.І.
Суддів - Полюховича О.І. Міщенко О.А.
За участю прокурора - Ковальчука С.А.
Особи, відносно якої закрито справу - ОСОБА_1
Представника цивільного позивача -ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією цивільного позивача - Публічного акціонерного товариства „Державний ощадний банк України" в особі Рівненського обласного управління ПАТ „Державний ощадний банк України" на постанову Острозького районного суду від 26 грудня 2011 року.
Цією постановою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Болотківці Острозького району Рівненської області, громадянин України, освіта вища, одружений, проживаючий в АДРЕСА_1, пенсіонер, раніше не судимий, -
звільнений від кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ч.2 ст. 222, ч. 2 ст. 366 КК України у зв'язку з закінченням строків давності із закриттям справи провадженням.
Судом вирішено питання щодо речових доказів у справі.
Цивільний позов Публічного акціонерного товариства „Державний ощадний банк України" в особі Рівненського обласного управління ПАТ „Державний ощадний банк України" щодо стягнення з ОСОБА_1 матеріальних збитків в розмірі 940 391, 45 грн. залишено без розгляду.
Як визнав доведеним суд, ОСОБА_1 15 травня 2006 року, будучи генеральним директором ТзОВ «Острозький завод безалкогольних напоїв», з метою отримання в Острозькому територіально відокремленому безбалансовому відділенні № 10017/0122 Рівненського обласного управління ВАТ «Державний ощадний банк України»кредиту, у невстановленому слідством місці склав та завірив власним підписом завідомо неправдивий протокол № 4/3 загальних зборів учасників ТзОВ «Острозький завод безалкогольних напоїв»щодо надання згоди учасниками товариства на отримання кредиту в розмірі 180000 гривень та надання в заставу машини пневмоформувальної МПФ-5, мініпечі конвеєрної МПК-5, компресора Аігрої 22, прес-форми, установки пом'якшення води, етикетировочної машини ЄТМА 312, машини упаковочної ТЕРМО-ПАК ТР-АВ, машини упаковочної ТЕРМО-ПАК ТР-АЛ-050-0500, установки сатуруючої САУ 030, які належать товариству.
В період з 15 травня 2006 року по 18 травня 2006 року ОСОБА_1 підроблений ним протокол подав головному економісту Острозького територіально відокремленого безбалансового відділення № 10017/0122 ВАТ «Державний ощадний банк України»ОСОБА_3, як документ, необхідний для отримання кредиту в розмірі 180000 гривень у вказаній банківській установі. 22 травня 2006 року ОСОБА_1 на підставі підробленого ним протоколу № 4/3 від 15 травня 2006 року уклав з ВАТ «Державний ощадний банк України»кредитний договір № 53.
23 травня 2006 року ОСОБА_1, усвідомлюючи неправдивий характер зідомостей, що вносяться ним до документу, склав та завірив зласним підписом завідомо неправдивий протокол № 5 загальних зборів учасників ТзОВ Острозький завод безалкогольних напоїв»щодо надання ними згоди на збільшення суми кредиту в 140000 гри. та надання в заставу обладнання і готової продукції товариства, який в період з 23 травня по 30 травня 2006 року подав головному економісту Острозького територіально відокремленого безбалансового відділення № 10017/0122 ВАТ «Державний ощадний банк України»ОСОБА_3 для збільшення суми кредиту до 320000 гривень.
30 травня 2006 року ОСОБА_1 на підставі підробленого ним протоколу № 5 від 23 травня 2006 року уклав з ВАТ «Державний ощадний банк України»додаткову угоду № 1 до кредитного договору № 53 від 22 травня 2006 року.
24 липня 2006 року ОСОБА_1 склав та завірив власним підписом завідомо неправдивий протокол № 6 загальних зборів учасників ТзОВ «Острозький завод безалкогольних напоїв» про надання згоди учасниками товариства на збільшення суми кредиту в 180000 гри.та надання в заставу приміщення цеху розливу води площею 1151,8м2, яке належить товариству.
В період з 24 липня 2006 року по 26 липня 2006 року ОСОБА_1 підроблений ним протокол подав головному економісту Острозького територіально відокремленого безбалансового відділення № 10017/0122 ВАТ «Державний ощадний банк України»ОСОБА_3, як документ, необхідний для збільшення суми кредиту до 500000 гривень.
26 липня 2006 року ОСОБА_1 на підставі підробленого ним протоколу № 6 від 24 липня 2006 року уклав з ВАТ «Державний ощадний банк України» додаткову угоду № 2 до кредитного договору № 53 від 22 травня 2006 року, відповідно до якої суму ліміту кредитування було встановлено в розмірі 500000 гривень, а остаточний термін повернення кредиту було визначено 25 липня 2008 року.
У поданій на постанову апеляції цивільний позивач - Публічне акціонерне товариство „Державний ощадний банк України" в особі Рівненського обласного управління ПАТ „Державний ощадний банк України", не оспорюючи правильності підстав щодо закриття справи, доводить, що суд безпідставно відмовив ПАТ" Державний ощадний банк України" у задоволенні цивільного позову, оскільки закриття справи з підстав, зазначених у статті 7 та 7-1 КПК України, не звільняє особу від обов"язку відшкодувати у встановленому законом порядку матеріальну шкоду, а тому просить скасувати постанову суду від 26 грудня 2012 року в частині відмови в задоволенні цивільного позову з направленням справи на новий судовий розгляд.
Заслухавши суддю-доповідача, представника цивільного позивача ОСОБА_2 на підтримання поданої апеляції, думку прокурора та особи, відносно якого закрито кримінальну справу - ОСОБА_1, які просять залишити постанову суду без зміни, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи, викладені в апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція цивільного позивача не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 282 КПК України, кримінальна справа з врахуванням думки учасників судового розгляду підлягає закриттю, якщо під час судового розгляду справи будуть установлені підстави для її закриття, передбачені пунктами 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11 статті 6 та статтями 7, 7-2, 8, 9, 10, 11-1 цього Кодексу.
З матеріалів справи слідує, що з дня вчинення ОСОБА_1 злочинів, передбачених ч. 2 ст. 222 та ч. 2 ст. 366 КК України, у яких останній визнав себе винним, минув строк давності притягнення до кримінальної відповідальності, а тому суд першої інстанції, з"ясувавши думку учасників судового розгляду, правомірно прийняв рішення щодо звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за скоєне із закриттям справи провадженням, що не оспорюється і в поданій апеляції.
Цивільний позов ПАТ „ Державний ощадний банк України", поданий 9 грудня 2011 року до ОСОБА_1, у зв"язку із закриттям справи залишено без розгляду, а не відмовлено у задоволенні позову, як про це зазначає цивільний позивач у своїй апеляції, що не позбавляє можливості розгляду заявленого цивільного позову в порядку цивільного судочинства.
При апеляційному розгляді справи встановлено, і дана обставина не знайшла заперечень в судовому засіданні з боку представника цивільного позивача ОСОБА_2, що з 2 грудня 2011 року Острозьким районним судом в порядку цивільного судочинства розглядається цивільний позов ПАТ „ Державний ощадний банк України" до ОСОБА_1 з тих же підстав, що заявлені у цивільному позові в даній кримінальній справі, про що свідчить і ухвала про відкриття провадження у цивільній справі № 2/1713/689/11.
За таких обставин підстав для скасування рішення суду першої інстанції в частині вирішення цивільного позову колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Постанову Острозького районного суду від 26 грудня 2011 року стосовно ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляцію цивільного позивача - ПАТ „ Державний ощадний банк України" в особі Рівненського обласного управління ПАТ „ Державний ощадний банк України" -без задоволення.
С У Д Д І :
Т.І. Збитковська О.І. Полюхович О.А. Міщенко