Першотравневий районний суд м.Чернівців

м. Чернівці, вул. Головна, 105, 58000, (0372) 52-66-11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2010 року. Першотравневий районний суд м. Чернівці

в складі:

головуючого судді Марчука В.Т.

при секретарі Одовічен Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці адміністративну справу за позовом Чернівецького комунального обласного бюро технічної інвентаризації до ОСОБА_1 комітету ОСОБА_2 міської ради, треті особи ОСОБА_2 обласна рада, ОСОБА_2 комунальне міське бюро технічної інвентаризації, ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, ОСОБА_2 міська рада, Міністерство юстиції України про визнання незаконним та скасування п.1 рішення виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради від 18.01.2005 року №32/1,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 комунальне обласне бюро технічної інвентаризації звернулось з вказаним вище адміністративним позовом до відповідача ОСОБА_1 комітету ОСОБА_2 міської ради, треті особи ОСОБА_2 обласна рада, ОСОБА_2 комунальне міське бюро технічної інвентаризації, ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, ОСОБА_2 міська рада, Міністерство юстиції України про визнання незаконним та скасування п.1 рішення виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради від 18.01.2005 року №32/1.

Посилалось на те, що 18.01.2005 року виконавчим комітетом ОСОБА_2 міської ради прийнято рішення №32/1.

Пунктом 1 цього рішення ОСОБА_2 міське комунальне БТІ визначено підприємством, що здійснює реєстрацію прав власності на нерухоме майно в м.Чернівці.

Пунктом 2 цього рішення визнано таким, що втратило чинність рішення від 27.01.2004 року №56/2 про надання Чернівецькому міському комунальному БТІ право здійснювати реєстрацію права власності в зоні обслуговування на території м.Чернівці.

Вказане рішення виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради №32/1 від 18.01.2005 року прийнято на підставах ст.52, п.6 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та п.1.3 «Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно».

Вважає, що п.1 рішення виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради №32/1 від 18.01.2005 року прийнятий з порушенням норм діючого законодавства, оскільки у відповідача відсутні повноваження щодо створення органів державної реєстрації прав на нерухоме майно та делегування Чернівецькому міському комунальному БТІ повноважень по реєстрації прав власності на нерухоме майно, які органи місцевого самоврядування не мають згідно із Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Законом «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень».

У зв'язку з наведеним вважає, що п.1 рішення виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради №32/1 від 18.01.2005 року порушує його (позивача) права на здійснення державної реєстрації прав власності на нерухоме майно в м.Чернівці, а тому просив його визнати незаконним та скасувати.

Представник позивача - Чернівецького комунального обласного бюро технічної інвентаризації ОСОБА_3 в судовому засіданні позов підтримав і підтвердив обставини, викладені в позовній заяві.

При цьому, суду пояснив, що прийнявши 18.01.2005 року п.1.1. рішення № 32\1 відповідач діяв з перевищенням повноважень визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», яким не передбачені повноваження по створенню органів державної реєстрації прав, по визначенню або наданню повноважень по їх здійсненню. «Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно від 07.02.2002 року №7\5 є нормативно-правовим актом, який регулює порядок здійснення державної реєстрації прав. Порядок створення органів реєстрації чи надання їм повноважень по реєстрації прав воно не регулює.

На день прийняття оскаржуваного рішення діяв Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 01.07.2004 року, що набрав чинності 03.08.2004 року, який взагалі не містив в собі будь-яких повноважень органам місцевого самоврядування. Систему органів державної реєстрації прав за цим Законом складав центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів, місцевими органами якого визначені відділення центру державного земельного кадастру. Прикінцевими положеннями Закону встановлено, що нормативно-правові акти, до приведення їх у відповідність, застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Пункт 1.3 Тимчасового положення в редакції 17.05.2004 року про здійснення БТІ реєстрації прав на підставі рішень виконавчих органів місцевого самоврядування підлягав приведенню у відповідність до норм цього Закону, а тому 19.05.2005 року наказом Міністерства юстиції України №49/5 з пункту 1.3 Тимчасового положення слова «на підставі відповідних рішень виконавчих органів місцевого самоврядування» виключені. Реєстрацію прав по м.Чернівці здійснює позивач, статут якого визнаний чинним. Підстав для усунення його від реєстрації прав по м.Чернівці немає.

Представник відповідача - виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради, третіх осіб - ОСОБА_2 міської ради, Чернівецького міського комунального бюро технічної інвентаризації ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судовому засіданні позов не визнали та просили в його задоволенні відмовити.

При цьому кожен із них суду пояснив, що оскаржуване рішення прийнято законно, керуючись вимогами ст.52, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», п. 1.3 «Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно», якими органу місцевого самоврядування надано право по наділенню створених ним комунальних підприємств БТІ делегованими повноваженнями по обліку та реєстрації прав власності на підставі відповідних рішень виконавчих органів місцевого самоврядування.

Представник третьої особи - ОСОБА_2 обласної ради ОСОБА_6 в судовому засіданні в повному об'ємі підтримав доводи представника позивача та не заперечував проти задоволення позову.

Представник третьої особи - Міністерства юстиції України ОСОБА_7 в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову. При цьому суду пояснив, що державна реєстрація права власності на нерухоме майно, з врахуванням вимог ст.1 Закону України «Про місцеве самоврядування», здійснюється тим БТІ, на території обслуговування якого розташована нерухома річ. Право на визначення комунального підприємства БТІ в межах територіальної одиниці мають відповідні органи місцевого самоврядування.

Справа слухалась у відсутність представника третьої особи - Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України ОСОБА_8, який в судове засідання не з'явився, незважаючи на те, що належним чином був повідомлений судом про час і місце розгляду справи. Подав до суду письмове клопотання, в якому просив розглянути справу у його відсутність.

Суд, заслухавши пояснення всіх присутніх в судовому засіданні представників сторін та третіх осіб, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що заявлені адміністративні позовні вимоги Чернівецького КОБТІ є обгрунтованими і підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав:

Так, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, згідно ст.19 Конституції України, зобов'язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відповідно до вимог п.7 ч.1 ст.92 Конституції України виключно законами України визначається правовий режим власності, який є системою принципів, норм, правил та процедур, що обов'язкові для виконання в сфері певної д іяльності.

До делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад в галузі житлово - комунального господарства, у відповідності до п.п. 10 п. «б» ст.30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» в редакції від 23.12.2004 року належали облік та реєстрація відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.

Статтею 1 цього Закону визначено, що адміністративно-територіальною одиницею є область, район, місто, район у місті, селище, село, а делеговані повноваження - повноваження органів виконавчої влади, надані органам місцевого самоврядування законом, а також повноваження органів місцевого самоврядування, які передаються відповідним місцевим державним адміністраціям за рішенням районних, обласних рад.

Пунктом 1.3 «Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно», затвердженого наказом Міністерства юстиції України 07.02.2002 року №7\5 встановлено, що реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації.

17.05.2004 року наказом Міністерства юстиції України №36\5 змінений пункт 1.3 вказаного Тимчасового положення - «Державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства БТІ у межах визначених адміністративно - територіальних одиниць на підставі відповідних рішень виконавчих органів місцевого самоврядування».

03.08.2004 року набрав чинності Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 01.07.2004 року, який регулює відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно . Систему органів державної реєстрації прав за п.1 ст. 5 та та п.1 ст.7 цього Закону складають центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав, створена при ньому державна госпрозрахункова юридична особа. Місцеві органи державної реєстрації прав є відділеннями державної госпрозрахункової юридичної особи з консолідованим балансом (центру державного земельного кадастру).

Пунктом 7 Прикінцевих положень цього Закону встановлено, що до приведення законів та інших нормативно - правових актів у відповідність із цим Законом вони застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Як встановлено судом, оскаржуване рішення виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради від 18.01.2005 року №32/1 (т.1, а.с.31) прийнято після набрання чинності 03.08.2004 року Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», яким до делегованих повноважень органів місцевого самоврядування не були віднесені повноваження по створенню місцевих органів державної реєстрації прав.

На день прийняття оскаржуваного рішення будь-яким іншим Законом України органи місцевого самоврядування не були наділені повноваженнями по створенню, визначенню органів державної реєстрації.

Вказане вище Тимчасове положення є нормативно - правовим актом, який, відповідно до п.7 Прикінцевих положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», не повинен суперечити нормам цього Закону, тому норми п.1.3 вказаного Тимчасового положення, викладені в редакції від 17.05.2004 року, підлягали застосуванню в частині, що не суперечить Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень».

Норма п.1.3 згаданого Тимчасового положення в редакції 17.05.2004 року щодо здійснення БТІ реєстрації на підставі відповідних рішень виконавчих органів місцевого самоврядування суперечила та підлягала приведенню у відповідність до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», тому 19.05.2005 року наказом Міністерства юстиції України №49/5 затверджені зміни до п.1.3 цього Тимчасового положення, з якого слова «на підставі відповідних рішень виконавчих органів місцевого самоврядування» виключені.

На відміну від Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», який не регулює відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно (ст. 1 Закону), - вказане Тимчасове положення визначає тільки порядок її здійснення (п.1.1).

Пунктом 6 наказу Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року №7/5 про затвердження Тимчасового положення, чинним на день прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, органам місцевого самоврядування рекомендовано проводити видачу свідоцтв про право власності на об'єкти нерухомого майна на спеціальних бланках, зразок та опис яких затверджується Міністерством юстиції України, з врахуванням чого норми Тимчасового положення, і тільки у визначеній наказом частині, несуть для органів місцевого самоврядування рекомендаційний характер.

Таким чином, враховуючи наведене, суд вважає, що дії відповідача - виконкому міської ради по прийняттю рішення 18.01.05 року №32/1 на підставі норм п.1.3 «Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно» протирічать вимогам ст.19 Конституції України.

ОСОБА_2 комунальне обласне БТІ є правонаступником (п.1.1 Статуту) Чернівецького державного обласного бюро технічної інвентаризації, яке було засноване державою на власності ОСОБА_2 обласної ради, статут якого був зареєстрований 21.11.1991 року.

Рішенням Арбітражного суду Чернівецької області від 29.12.2000 року по справі №3/2358-351 п/з встановлено, що позивач розпочав свою діяльність у кінці сорокових на початку п'ятдесятих років минулого сторіччя, змінюючи на протязі свого існування найменування.

Відповідно до п.2.2.3 Статуту позивача предметом його діяльності є здійснення державної реєстрації прав власності на нерухоме майно в межах Чернівецької області та м.Чернівці.

Рішенням Вищого Арбітражного суду України від 19.06.2001 року, постановою того ж суду від 10.10.2001 року по справі 5/35 положення Статуту позивача визнані чинними.

На день прийняття оскаржуваного рішення позивач здійснював державну реєстрацію у м.Чернівці на підставі Договору про організацію доступу БТІ до користування «Реєстром прав власності на нерухоме майно» №82, укладеного 25.09.2002 року з ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України.

Відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

ОСОБА_2 міська рада та її виконавчий комітет, а також ОСОБА_2 міське комунальне БТІ проти позову заперечують, оскільки вважають оскаржуване рішення 18.01.2005 року №32/1 законним.

Рішення від 18.01.2005 року №32/1 прийнято відповідачем, керуючись нормами ст.52 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» - про повноваження виконавчого комітету міської ради, п.6 ст.59 цього Закону - про прийняття рішень виконком міської ради в межах своїх повноважень та п.1.3 «Тимчасового положення про порядок державної реєстрації», який в редакції від

28.01.2003 року №6/5 встановлював, що реєстрацію прав власності на нерухоме

майно здійснюють комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації».

Разом з тим, суд вважає, що твердження представників відповідача і третіх осіб про правомірність оскаржуваного рішення від 18.01.2005 року №32/1, яке прийнято в межах повноважень відповідача, такими, що протирічать вимогам ст.19 Конституції України.

Нормами вказаного вище Тимчасового положення, в тому числі в редакції від 17.05.2004 року, не можуть визначатися повноваження органів місцевого самоврядування, які зобов'язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі керуючись Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Із урахуванням наведеного, суд вважає, що відповідач не був наділений делегованими повноваженнями по створенню, визначенню органу державної реєстрації прав, а тому викладені представником відповідача доводи щодо вказаних обставин є необгрунтованими.

Враховуючи т е, що відповідач наполягає на чинності рішення від 18.01.2005 року №32/1, яким ОСОБА_2 міське комунальне БТІ визначено підприємством, що здійснює державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно у межах міста Чернівці, контроль за виконанням якого (п.3) покладений на керівників його підрозділів, суд вважає, що оскаржуване рішення порушує права позивача по здійсненню державної реєстрації прав на нерухоме майно по м.Чернівці.

Необгрунтованими, на погляд суду, слід визнати також доводи представника Міністерства юстиції України, який заперечував проти задоволення заявленого позову.

Твердження про те, що державна реєстрація права власності на нерухоме майно, з врахуванням вимог ст.1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» здійснюється тим БТІ, на території обслуговування якого розташована нерухома річ, розповсюджено не тільки на Міське КБТІ, а також і на позивача - ОСОБА_2 комунальне обласне БТІ, яке розташоване у м.Чернівці, на день прийняття оскаржуваного рішення здійснювало державну реєстрацію прав власності у м.Чернівці на підставі Договору про організацію доступу БТІ до користування «Реєстром прав власності на нерухоме майно» №82, укладеного 25.09.2002 року з ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, було підключено та мало доступ до «Реєстру прав власності на нерухоме майно». Територією обслуговування, на якій позивач здійснює державну реєстрацію, є

межі територіальної одиниці міста Чернівці, Сокирянського та Герцаївського

района області, має доступ до реєстрації прав приміських сіл, що розташовані в

Сторожинецькому районі та Кіцманському районах.

Повноваження по створенню системи органів державної реєстрації прав набуті Міністерством юстиції України починаючи з 16.03.2010 року з дня набрання чинності змін від 11.02.2010 р. до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 01.07.2004 року. Міністерство юстиції України не було наділено повноваженнями по створенню системи органів державної реєстрації прав до дня вступу в силу змін до цього Закону, а тим більше станом на 17.05.2004 року, коли наказом №36/5 змінений пункт 1.3 Тимчасового положення про здійснення БТІ державної реєстрації прав власності на нерухоме майно на підставі відповідних рішень виконавчих органів місцевого самоврядування. Міністерство юстиції України не наділено правом визначення, надання таких повноважень органам місцевого самоврядування. Повноваження органів місцевого самоврядування визначаються виключно Конституцією та Законами України, а не нормами «Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно», яке не є законом України з врахуванням приписів ст.19 Конституції України.

Доводи представників відповідача і третіх осіб спростовуються також правовою позицією Міністерства юстиції України, викладеною в листах від 16.01.2003 року

№14-50-605, від 05.10.2006 року №19-90-2571 та від 29.01.2007 року №19-45-29, відповідно до яких функцію обліку та реєстрації об'єктів нерухомого майна не можна ототожнювати з функцією державної реєстрації прав на нерухоме майно. Питання державної реєстрації нерухомості регулюється Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх

обмежень». ... Виходячи з вказаного у будь-яких органів державної влади та органів місцевого самоврядування відсутні повноваження щодо створення органів державної реєстрації прав на нерухоме майно (крім тих, що передбачені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», а також, як наслідок, передача повноважень по реєстрації прав власності на нерухоме майно від одного БТІ до іншого». «Відповідно до ст.19 Конституції України..., згідно з пунктом п.30 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органам місцевого самоврядування надано право створювати підприємства комунальної форми власності, але не органи державної реєстрації прав власності на нерухоме майно.»

Згідно з правовою позицією Комітету з питань економічної політики Верховної ОСОБА_8 України (лист від 07.11.2002 року №06-8/8) «пп.7 частини першої ст.92 Конституції України визначено, що правовий режим власності визначається виключно законом. Отже, питання реєстрації прав на нерухомість має регулюватися виключно на рівні закону.»

З наведених вище підстав, суд вважає необгрунтованими доводи представників відповідача та третіх осіб на підтвердження своїх заперечень проти заявлених позовних вимог.

Із урахуванням зазначених вище вимог законів, а також враховуючи в сукупності всі наведені вище досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до переконливого висновку про обгрунтованість заявлених ОСОБА_2 КОБТІ адміністративних позовних вимог.

Керуючись ст.ст.6, 8, 9, 10, 11, 70, 71, 72, 79, 86, 122, 158-163, 167, 185, 186 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати п.1 рішення ОСОБА_1 комітету ОСОБА_2 міської ради від 18 січня 2005 року №32/1 «Про порядок застосування пункту 1.3 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно та визнання таким, що втратило чинність рішення виконкому міської ради від 27.01.2004 року №56/2 «Про розгляд листа ОСОБА_2 філії державного підприємства «Інформаційний центр «Міністерства юстиції України»».

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя Першотравневого

районного суду м. Чернівці В.Т.МАРЧУК