ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
73000, м.Херсон, вул. Горького, 18
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"26" липня 2006 р. Справа № 4/212-ПД-06
Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Друзяк К.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом закритого акціонерного товариства "Фото Таврії" м. Херсон
до приватного підприємця ОСОБА_1 м. Херсон
про розірвання договору оренди
за участю представників сторін:
від позивача - уповноважена особа Швець О.В.
від відповідача - уповноважені особи ОСОБА_2, ПП ОСОБА_1
в с т а н о в и в:
Позивач звернувся з позовом про розірвання договору оренди від 01.11.2005 року, об'єктом якого являється нежиле приміщення загальною площею 59 м2, розташоване за адресою АДРЕСА_1. Він посилається на відмову відповідача передати йому об'єкт оренди, зазначаючи, що договір оренди підлягає розірванню відповідно до ст. 188 ГК України та п. 4.3 договору оренди від 01.11.2005 року, яким передбачено дострокове розірвання договору шляхом повідомлення за 30 днів про це інншої сторони.
Крім того, позивач просить зобов'язати відповідача повернути об'єкт оренди, зазначивши підставою повернення об'єкту ст. 785 ЦК України.
Ухвалою суду від 15.06.2006 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 11.07.2006 року.
Ухвалою від 11.07.2006року розгляд справи судом відкладався за клопотанням відповідача.
Представник позивача в засіданні суду підтримав позовні вимоги в повному обсязі, надавши свої доводи та пояснення.
Відповідач заперечує проти заявлених позовних вимог, посилаючись на те, що ним не було порушено умов договору, отже позивач не має право розривати договір в односторонньому порядку, оскільки це не відповідає вимогам закону та договору.
Додаткових матеріалів, на які відповідач посилався в засіданні 11.07.2006року, зазначаючи про здійснення прокуратурою перевірки з питань, що стосуються правовідносин сторін, суду не надано.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з урахуванням наступних підстав.
Між сторонами 01.112005року укладено договір оренди згідно з яким в користування відповідача на умовах оренди позивач передав нежиле приміщення загальною площею 59 кв.м. яке знаходиться в АДРЕСА_1. Цільове призначення об'єкту оренди відповідно до пункту 2 зазначеного договору -розміщення салону фото послуг.
Пунктом 4 договору сторони узгодили строк оренди на 11 місяців з моменту підписання акту прийому-передачі.
Цим же пунктом договору від 01.11.2005року зазначено, що сторони мають право достроково розірвати договір оренди, повідомивши письмово про це за 30 днів одна одну , але не раніше ніж за 3 місяці від дня підписання договору.
Посилаючись на статтю 188 Господарського Кодексу України, відповідно до якої зміна або розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором, позивач вважає, що за умовами пункту 4 договору від 01.11.2005року сторони мають право розірвати договір в односторонньому порядку, попередивши про це іншу сторону за 30 днів, тому просить розірвати укладений між сторонами договір оренди від 01.11.2005року та повернути об'єкт оренди в його користування.
Відповідно до статті 173 Господарського Кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно? сплатити гроші, надати інформацію, тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Зазначеною нормою закону передбачено право сторін за взаємною згодою конкретизувати або розширити зміст господарського зобов'язання, якщо законом не встановлено інше.
Пунктом 4 статті 179 ГК України передбачено право сторін при укладенні договору визначити зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погодити на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Правовідносини, які виникли між сторонами регулюються параграфом 5 глави 30 Господарського Кодексу України та главою 58 Цивільного Кодексу України. При цьому, відповідно до п.6 ст.283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного Кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
При вивчені наданого до матеріалів справи договору оренди від 01.11.2005року судом встановлено, що відповідно до абзацу 3 пункту 4 зазначеного договору сторони узгоджено право кожної із сторін достроково розірвати договір, письмово повідомивши про це за 30 днів одна одну, але не раніше 3 місяців від дня підписання договору.
Виходячи із вимог ст. 188 ч.1 Господарського Кодексу України та умов зазначеного пункту договору сторони мають право достроково розірвати договір, повідомивши про це одна одну за 30 днів. Одностороннє розірвання договору на вимогу однієї із сторін цим пунктом не передбачено.
Позивач посилається на те, що листом без номера та дати (арк. спр.17) він повідомив відповідача про розірвання договору, тому у нього є право відповідно до ст. 785 ЦК України вимагати повернення об'єкту оренди, але в той же час просить і розірвати договір оренди.
Із зазначеного листа неможливо встановити, що він надсилався або вручався саме відповідачу, а вказаний позивачем підпис на листі не зазначає прізвища особи, яка від імені відповідача його отримала. До того ж, зазначаючи в листі про попередження розірвання договору в односторонньому порядку, позивач в той же час вказує, що при наявності бажання укласти новий договір на оренду зайнятих приміщень стороні договору слід скласти договір з нововибраним директором на договірних умовах та сподівається на подальшу співпрацю.
По-перше абзац 3 пункту 4 договору оренди передбачає розірвання договору шляхом надіслання сторонами одна одній повідомлень за 30 днів. Тобто, отримавши повідомлення про розірвання договору, друга сторона повинна надіслати свою згоду на його розірвання. Документального підтвердження того, що відповідачем така згода позивачеві надіслана до матеріалів справи не надано.
Відповідач же, посилається на відсутність такої згоди, оскільки вважає, що зазначеним пунктом не передбачено як одностороннього розірвання договору, так і не зазначено в яких саме випадках наступають такі обставини.
Відповідно до статті 783 ЦК України розірвання договору найму можливе в 4 випадках, а саме: наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача. Зазначений перелік підстав дострокового розірвання договору є вичерпним.
Позивач не надав документального підтвердження того, що відповідачем порушено будь-який пункт, зазначений статтею 783 ЦК України.
Його посилання в листі (арк. спр.17) на проведення звітно-виборних зборів та необхідність складення договору з новим директором не є підставою розірвання раніше укладеного договору до сплину часу на який його укладено, оскільки ні законом, ні договором ці обставини не передбачені як підстава дострокового розірвання договору.
З урахуванням викладеного правові підстави для розірвання договору відсутні.
Частиною 1 ст. 785 ЦК України, на яку посилається позивач, передбачено обов'язок наймодавця негайно повернути об'єкт оренди у разі припинення договору найму. Доказів припинення договору відповідно до вимог закону та договору позивач суду не надав ні при подачі позову, ні в наступні засідання суду, тому підстави повернення об'єкту оренди до припинення договору відсутні.
Судові витрати відносяться на позивача.
В засіданні за згодою представників сторін оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського Процесуального Кодексу України,
в и р і ш и в:
1. В задоволенні позовних вимог відмовити.
Суддя З.І. Ємленінова
Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 31.07.2006року.