а
ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 жовтня 2009 р. Справа № 2-а-4433/09/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Аліменко Володимира Олександровича ,
При секретарі судового засідання: Подолян Наталія Вікторівна
За участю:
позивача : ОСОБА_1
представника відповідача : Сидорова О.В.
розглянувши матеріали справи
за позовом : Суб"єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
до : Регіонального управління Департаменту САТ Державної податкової адміністрації України у Вінницькій області
про : скасування рішення
ВСТАНОВИВ :
Суб"єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Регіонального упраління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністраціії України у Вінницькій області про скасування рішення комісії Регіонального упраління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністраціії України у Вінницькій області № 3 від 16 червня 2009 року про відмову у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та зобов"язання видати ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем з метою отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями на період з 2009-2010 р. подано до Регіонального упраління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністраціії України у Вінницькій області відповідні документи згідно вимог чиного законодавства. Однак рішенням комісії Регіонального упраління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністраціії України у Вінницькій області № 3 від 16 червня 2009 року позивачу було відмовлено у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями на торгівельний об"єкт, розташований за адресою: АДРЕСА_1.
Позивач вважає, що прийняте рішення порушує його права, а тому просить суд скасувати його.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги повністю, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.
Представник відповідача заперечував проти позову, посилаючись на те, що рішення № 3 від 16 червня 2009 про відмову у видачі ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями було прийнято на підставі та у відповідності до Закону України “Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”.
Заслухавши пояснення сторін, оцінивши та дослідивши надані в обґрунтування позову докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
ОСОБА_1 є суб"єктом підприємницької діяльності, про що підтверджує свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця від 04.03.2005 № запису НОМЕР_1, зареєстроване Виконавчим комітетом Хмільницької міської ради Вінницької області. Свою підприємницьку діяльність здійснював в кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, згідно ліцензії серії НОМЕР_2 виданої Регіональним управлінням департаменту САТ ДПА України у Вінницькій області 4 травня 2006 року, серія НОМЕР_3 виданої Регіональним управлінням департаменту САТ ДПА України у Вінницькій області 18 травня 2007 року та серія НОМЕР_4 виданої Регіональним управлінням департаменту САТ ДПА України у Вінницькій області 12 червня 2008 року, позивачем проводилася роздрібна торгівля алкогольними напоями вітчизняного та імпортного виробництва.
Для отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями на період з 2009-2010 р. позивачем було подано до Регіонального упраління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністраціії України у Вінницькій області відповідні документи згідно вимог чиного законодавства. Однак рішенням комісії Регіонального упраління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністраціії України у Вінницькій області № 3 від 16 червня 2009 року позивачу було відмовлено у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями на торгівельний об"єкт, розташований за адресою: АДРЕСА_1. Підставою для відмови була заборона продажу алкогольних напоїв на території закладів охорони здоров"я, згідно ст. 15-3 Закону України від 19.12.95р. № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".
Однак, з вказаним рішенням погодитись не можна з огляду на наступне.
В силу статті 15-3 вищевказаного Закону передбачено обмеження щодо продажу алкогольних напоїв та тютюновтих виробів у приміщеннях та на території дошкільних, навчальних закладів і закладів охорони здоров"я.
Як вбачається з матеріалів справи, приміщення кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1", що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, на праві власності належить ОСОБА_1 згідно Договору дарування частини будівель від 30 грудня 2004 року, який зареєстровано Комунальним підприємством "Вінницьке обласне об"єднання бюро технічної інвентаризації" 10 березня 2005 року. Саме це приміщення становить 1/100 частини будівель по АДРЕСА_1, Військового центрального клінічного санаторію "Хмільник". Але будівля кафе, згідно вищевказаного Договору дарування, не є власністю санаторію.
Згідно Рішення 32 сесії 4 скликання Хмільницької міської ради Вінницької області від 22 грудня 2005 року Військовому клінічному санаторію "Хмільник" припинено право користування на земельну ділянку площею 870,07 кв.м., по АДРЕСА_1, на якій знаходиться кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" та зараховано дану земельну ділянку до земель запасу міста.
Рішенням 35 сесії 4 скликання Хмільницької міської ради Вінницької області від 23 березня 2006 року, ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовлення технічної документації, щодо посвідчення права користування на зазначену земельну ділянку.
Таким чином, судом встановлено, що приміщення кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" по АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_1 згідно Договору дарування частини будівель від 30 грудня 2004 року. Крім того, земельна ділянка, площею 870,07 кв.м., яка знаходиться під кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" в даний час не належить центральному військовому клінічному санаторію "Хмільник", а відноситься до земель запасу Хмільницької міської ради, і тому до земель закладів охорони здоров"я не належить. Отже, приміщення в якому розміщене кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" не знаходиться на території центрального військового клінічного санаторію "Хмільник", а знаходиться на земельній ділянці, яка згідно українського класифікатора цільового використання землі, відноситься до земель комерційного користування роздрібної торгівлі та комерційних послуг.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши положення законодавство України, що регулює спірні правовідносини, прийшов до висновку про протиправність прийнятого рішення № 3 від 16 червня 2009 про відмову у видачі ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов"язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ч.1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов"язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про притиправність рішень, дії чи бездіяльності суб"єкта владних повноважень обов"язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Ст. 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об"єктивному дослідженні.
Згідно ч.2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання притиправним рішення суб"єкта владних повноважень і про скасування рішення, зобов"язання відповідача вчинити певнідії, іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб"єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб"єктів владних повноважень.
Враховуючи, що вимоги позивача є обгрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а отже підлягають задоволенню.
За наведеного вище, суд приходить до висновку, що рішення № 3 від 16 червня 2009 комісії Регіонального управління департаменту САТ ДПА у Вінницькій області про відмову у видачі ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями є незаконним, а тому підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Позов задовольнити повністю.
Скасувати рішення № 3 від 16 червня 2009 комісії Регіонального управління департаменту САТ Державної податкової адміністрації у Вінницькій області про відмову у видачі ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
Зобов"язати Регіональне управління департаменту САТ Державної податкової адміністрації у Вінницькій області видати суб"єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 03.11.09
Суддя Аліменко Володимир Олександрович