Справа №1-24
2007 рік
ВИРОК
Іменем України
19 лютого 2007 року м.Косів
Косівський районний суд, Івано-Франківської області в складі головуючого судді Туринського І.Є., з секретарем Лазорик Л.В. за участю прокурора Бельмега О.І., захисника ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Косові кримінальну справу про обвинувачення :
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1., уродженця і жителя м.Снятин, Снятинського району, Івано-Франківської області, неодруженого, військовозобов"язаного, працюючого ІНФОРМАЦІЯ_2, несудимого,
за ст.ст. 286 ч.2,135 ч.1 КК України,
встановив:
ОСОБА_2 вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілій тяжке тілесне ушкодження, а також завідомо залишив без допомоги потерпілу, яка перебувала в небезпечному для життя стані.
Злочини було вчинено за наступних обставин.
20.08.2006 р. біля 19 год. ОСОБА_2 рухався автомобілем ВАЗ 2107, д.н.ІНФОРМАЦІЯ_3 по дорозі в с.Старі Кути, Косівського району в напрямку м.Косова. Проявивши злочинну недбалість і неуважність, маючи реальну можливість своєчасно зупинити автомобіль при виявленні перешкоди на дорозі шляхом екстренного гальмування, на повороті дороги не справився з керуванням, виїхав на праве узбіччя, де вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_3, яка вела велосипед і рухалася в попутному напрямку. Такими діями підсуднім було порушено п.п. 12.1,12.3 Правил дорожнього руху України. Внаслідок наїзду потерпілій було спричинено тяжкі тілесні ушкодження небезпечні для життя в момент спричинення у вигляді відкритого багатоуламкового перелому нижньої третини кісток правої гомілки та інші легкі і середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Після вчинення наїзду на потерпілу ОСОБА_2, на невеликий проміжок часу зупинив автомобіль за декілька десятків метрів від місця пригоди, а потім, не дізнавшись про стан потерпілої, усвідомлюючи небезпечність для життя і здоров"я її стану та маючи реальну можливість надати допомогу, втік з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Допитаний в судовому засіданні підсудній свою вину в інкримінованих йому злочинах визнав повністю, цивільний позов частково та суду показав, що дійсно 20.08.2006 р. він керував автомобілем ВАЗ 2107 і рухався по с.Старі Кути в напрямку м.Косова. На повороті його машину знесло на зашутрованій обочині в правий бік і він зачепив машиною потерпілу, яка ішла з велосипедом. Зупинившись, він подумав, що нічого страшного не сталося і поїхав в м.Косів. Тільки наступного дня, побачивши пошкоджену задню праву частину автомобіля, він звернувся в міліцію та розшукав потерпілу, якій протягом всього часу лікування допомагав грошима, продуктами харчування та речами домашнього вжитку.
Окрім повного визнання своєї вини підсуднім його вина у вчиненому підтверджується показаннями потерпілої, частково показаннями свідків та іншими зібраними і дослідженими доказами по справі.
Потерпіла ОСОБА_3 суду показала, що 20.08.2006 р. ішла з велосипедом по правій обочині дороги в с.Старі Кути. Раптом почула шум автомобіля і відчула сильний удар по
-2-
ногам ззаду. Від удару вона з велосипедом упала і відчула дуже сильний біль. Автомобіль зупинився на деякий час, а коли до неї і автомобіля почали бігти люди, то машина рушила і поїхала в напрямку м.Косова. люди, які підбігли до неї, викликали швидку допомогу, яка відвезла її у лікарню. Не заперечила того, що ОСОБА_2 дійсно надавав їй матеріальну та грошову допомогу.
Свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 дали суду аналогічні показання про те, що 20.08.2006 р. близько 19 год. вони знаходились біля магазину в АДРЕСА_1, коли почули звук, подібний на звук, що виникає при русі автомобіля по гравію чи щебню і одразу звук удару. Вибігши на дорогу, вони побачили лежачу на обочині жінку, а за декілька десятків метрів, стоячий впоперек дороги автомобіль ВАЗ 2107 світлого кольору. Коли один з них побіг до машини, то вона рушила з місця і поїхала в напрямку м.Косова. Після цього вони викликали швидку допомогу.
Свідок ОСОБА_7, батько потерпілої, суду показав, що ОСОБА_2, після того як дочка попала в лікарню, надавав кошти на її лікування в сумі 1200 грн., привозив різні продукти харчування та речі домашнього вжитку.
З рапорту дільничного чергового Косівського РВ УМВС вбачається, що дійсно 20.08.2006 р. з тілесними ушкодженнями отриманими внаслідок ДТП, у Косівську райлікарню поступила ОСОБА_3 (а.с.4).
З протоколу огляду місця дорожньо-транспортної події з план-схемою та фототаблицями до нього вбачається, що місце, де вчинено наїзд на потерпілу, має добру оглядовість, а тому водій зобов"язаний був забезпечити оптимальний режим руху і вчасно відреагувати на пішохода, а також місцем зіткнення є крайня точка обочини дороги, яка призначена для руху пішоходів (а.с.5 - 11).
Протоколом огляду і затримання транспортного засобу з фототаблицями встановлено, що у автомобіля ВАЗ 2107 д.н.ІНФОРМАЦІЯ_3, яким керував підсудній, дійсно пошкоджено праве заднє крило, що підтверджує факт вчинення інкримінованих підсудньому дій саме цим автомобілем (а.с.17 -19).
Як вбачається з висновку експерта НОМЕР_1 у потерпілої ОСОБА_3 виявлоно різного ступеня тяжкості тілесні ушкодження, отримані в результаті ДТП і в тому числі відкритий багатоуламковий перелом нижньої третини правої великогомілкової кістки, що відноситься до тяжкого тілесного ушкодження небезпечного для життя в момент спричинення. Дані ушкодження могли бути спричинені від дії виступаючої частини автомобіля, що скоїв наїзд (а.с.45-47).
Підтвердженням цивільного позову прокурора в інтересах держави служать відповідні довідки Косівської ЦРЛ про вартість лікування потерпілої за рахунок державних коштів (а.с.49).
Таким чином оцінивши всі зібрані і досліджені в ході судового слідства докази в сукупності суд вважає вину ОСОБА_2 у вчиненні порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілій тяжке тілесне ушкодження, а також завідомому залишинні без допомоги потерпілої, яка перебувала в небезпечному для життя стані доведеною, а його дії слід кваліфікувати за ст.ст. 286 ч.2,135 ч.1 КК України.
Призначаючи покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу та обставини, що пом"якшують та обтяжують покарання.
Обставин, які обтяжують покарання суд не вбачає.
Обставинами, які пом"якшують покарання суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів, добровільне відшкодування завданого матеріального збитку. Також суд бере до уваги те, що підсудній має постійне місце роботи, позитивно характеризується по місцю проживання та праці і враховує думку потерпілої про небажання підсудньому покарання.
Наявність вищенаведених обставин в сукупності дають суду підстави, у зв"язку з безальтернативністю санкцій ст.ст.286 і 135 КК України, для переходу до іншого більш м"якого виду основного покарання.
В задоволенні клопотання трудового колективу про передачу ОСОБА_2 на поруки слід відмовити з причин нетривалості роботи підсуднього в даному колективі.
-3-
Цивільний позов прокурора в інтересах держави слід задоволити в повному обсязі, як доведений.
Керуючись ст.ст.323, 324, 327 КПК України, суд -
засудив:
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів передбачених ст.ст.286 ч.2,135 ч.1 КК України та призначити покарання : за ст.286 ч.2 КК України, з урахуванням ст.69 КК України - 2 (два) роки виправних робіт за місцем роботи засудженого з відрахуванням в дохід держави 20 відсотків заробітку щомісячно з позбавленням прав керування транспортними засобами на 2 (два) роки; за ст.135 ч.1 КК України з урахуванням ст.69 КК України - 1 (один) рік виправних робіт за місцем роботи засудженого з відрахуванням в дохід держави 20 відсотків заробітку щомісячно.
На підставі ст.70 КК України остаточне покарання визначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та призначити - 2 (два) роки виправних робіт за місцем роботи засудженого з відрахуванням в дохід держави 20 відсотків заробітку щомісячно з позбавленням прав керування транспортними засобами на 2 (два) роки.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави в особі Косівської центральної районної лікарні 1511 грн. 68 коп. затрачених на лікування потерпілої від злочинів.
Речові докази по справі, а саме велосипед потерпілої ОСОБА_3, який знаходиться в камері зберігання речових доказів Косівського РВ УМВС повернути їй, а автомобіль ВАЗ 2107, д.н.ІНФОРМАЦІЯ_3, який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_8, жителя с.Русів, Снятинського району, повернути йому, як власнику.
Міру запобіжного заходу засудженому, підписку про невиїзд, залишити без зміни до вступу вироку в законну силу.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 15 діб з моменту його проголошення, шляхом подачі апеляції через Косівський райсуд.