Справа № 2-3615/2009р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 жовтня 2009 року Центрально-Міський районний суд м. Горлівки Донецької області в складі:
головуючого судді Федько С.П.
при секретарі Ковальової О.Г.
за участю позивача – ОСОБА_1,
представника відповідача Предвечної Л.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Горлівки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Центральний» про визнання права користування жилим приміщенням,
в с т а н о в и в:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому вказав, що до 1985 року він проживав в АДРЕСА_1 разом зі своєю матір’ю ОСОБА_2. У 1985 році він виїхав до АДРЕСА_2, де отримав відповідну реєстрацію. У 1987 році він повернувся і став проживати з матір’ю за вищевказаною адресою. Паспорт з Московською реєстрацією він загубив, а новий він не отримав. ІНФОРМАЦІЯ_1 його мати померла. Він продовжив проживати у їх квартирі, сплачував всі необхідні з її утриманням платежі. До смерті матері та після її смерті він неодноразово звертався по комунально підприємства з метою реєстрації у АДРЕСА_1, але йому було відмовлено. Через відсутність реєстрації він не мав змоги отримати паспорт. Просить визнати за ним право користування жилим приміщенням - АДРЕСА_1.
Позивач у судовому засіданні на позовних вимогах наполягав, мотивуючи їх аналогічно викладеним у позовній заяві. Також додав, що змушений звернутися до суду за захистом своїх прав, оскільки відсутність реєстрації в спірній квартирі позбавляє його можливості отримати паспорт громадянина України в обмін на тимчасове посвідчення, а також для вирішення питання про призначення йому як інваліду 2 групи піклувальника.
Представник відповідача Комунального підприємства «Центральний» Предвечна Л.Ф., яка діє на підставі довіреності, у судовому засіданні проти позовних вимог не заперечувала.
Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснила, що вона тривалий час знає сім’ю ОСОБА_1, є однокровною сестрою позивача. Деякий час вона допомагає позивачу по дому : прибирає в його квартирі, купляє йому продукти, готовить їжу та інше. Підтверджує, що позивач з 1987 року після повернення з АДРЕСА_2 проживає за адресою: АДРЕСА_1, де проживав спочатку разом зі своєю матір’ю, а потім один. За дорученням позивача здійснює оплату за комунальні послуги.
Вислухавши позивача, свідка, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 64 ЖК України члени сім’ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов’язки, що випливають з договору найму жилого приміщення.
На підставі ч. 2 ст. 64 ЖК України до членів сім’ї наймача відносяться подружжя наймача, їх діти та батьки.
В судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_1 в 1962 році був прописаний за адресою АДРЕСА_1 разом зі своєю матір’ю ОСОБА_2. В жотвні 1985 року виїжджав до АДРЕСА_2, звідки в 1987 році повернувся знов до Горлівка і з того часу постійно проживає в спірній квартирі, іншого житла не має. Вказане підтверджено тимчасовим посвідченням громадянина України на ім’я ОСОБА_1; копіями квитанцій про сплату за комунальні послуги за даною адресою; довідкою КП «Центральний» від 04 грудня 2007 року про склад сім’ї та реєстрацію. Вказані обставини ніхто не спростовував та не оспорював.
При вирішенні даної справи без уваги суду також не залишилось те, що позивач являється пенсіонером, інвалідом 2 групи, за висновком ВКК Горлівської психоневрологічної лікарні за своїм психічним станом потребує стороннього догляду та нагляду, не здатний до самообслуговування; іншого житла, крім спірної квартири, не має.
Оцінюючи всі докази по справі в їх сукупності та взаємозв’язку, суд вважає, що позивач, проживаючи разом з наймачем квартири з 1987 року, виконуючи всі обов’язки, що випливають з договору найма, в тому числі й після смерті наймача, - набув право користування спірним жилим приміщенням, хоча й не був зареєстрованим за цією адресою. Факт відсутності реєстрації не є підставою для відмови в позові, оскільки згідно з чинним законодавством : ст. 64 ЖК України, ст. 29 ЦК України, - набуття права користування житлом не пов’язано з обов’язком вчинення акту реєстрації за певною адресою. Відповідно до ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи являються жилий будинок, квартира, інше приміщення, придані для проживання, у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Фізична особа може мати декілька місць проживання.
Визнання права позивача на жиле приміщення є гарантією соціального захисту його інших особистих немайнових прав, які забезпечують його права на існування та соціальне буття, а також права, встановлені в зв’язку зі статусом людини похилого віку, інваліда.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 29 ЦК України, ст. 64 ЖК України, ст. 10,11,60,213,214,223 ЦПК України, суд
в и р і ш и в:
Позовні вимоги задовольнити. Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, право користування жилим приміщенням - АДРЕСА_1.
Рішення суду набирає законної сили, якщо після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження (десяти днів з дня проголошення рішення) заяву про апеляційне оскарження не буде подано або якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк встановлений ст. 294 ЦПК України (протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження).
Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Донецької області через Центрально-Міський районний суд міста Горлівки шляхом подання заяви про оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя С.П.Федько