Першотравневий районний суд м.Чернівців
м. Чернівці, вул. Головна, 105, 58000, (0372) 52-66-11
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2010 року. Першотравневий районний суд м. Чернівці
в складі:
головуючого судді Марчука В.Т.
при секретарі Одовічен Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Хмельницькій області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі ,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Першотравневого районного суду м. Чернівці з адміністративним позовом до УДАІ УМВС України в Хмельницькій області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі.
Посилався на те, що постановою про адміністративне правопорушення від 28.04.2009 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 гривень.
В постанові вказується, що він 28.04.2009 року, керуючи автомобілем НОМЕР_1 в с. Гаврилівці, Кам'янець-Подільського району, перевищив встановлену швидкість руху в населеному пункті, рухався зі швидкістю 83 км/год.
Постанова винесена на підставі фотознімку, зробленого за допомогою приладу «Візир» без складання протоколу.
Вважає складання постанови відповідно до показань приладу «Візир» та віддрукованого фото незаконним, оскільки прилад «Візир» не є працюючим в автоматичному режимі, як того вимагає ст. 14-1 КпАП України, так як його діяльність не можлива без активних дій працівника ДАІ.
Більше того, зазначену вище постанову від 28.04.2009р. йому надіслано не було, про існування такої постанови йому стало відомо лише 04.10.2010 року з повідомлення органів державної виконавчої служби.
Просив поновити строк на оскарження постанови від 28.04.2009 року та скасувати вказану постанову із закриттям справи.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні адміністративний позов підтримав та підтвердив обставини, викладені в позовній заяві.
Справа слухалася у відсутності представника відповідача, який в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся судом про час та місце розгляду справи, надав суду письмові заперечення, в яких позов не визнав, просив розглянути справу у його відсутності.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позов ОСОБА_1 обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав:
Судом встановлено, що постановою про адміністративне правопорушення від 28.04.2009 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КпАП України.
Згідно постанови 28.04.2009 року, ОСОБА_1 28.04.2009 року, керуючи автомобілем НОМЕР_1 в с. Гаврилівці, Кам'янець-Подільського району, перевищив встановлену швидкість руху в населеному пункті, рухався зі швидкістю 83 км/год (ас.5).
Постанова винесена на підставі фотознімку, зробленого за допомогою приладу «Візир» без складання протоколу.
У відповідності до вимог ч.1 ст. 14-1 КпАП України, до адміністративної відповідальності у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.
Частиною 6 ст. 258 КпАП України передбачені випадки, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається. Так, у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису и засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, надсилається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня винесення такої постанови.
Як вбачається із постанови про адміністративне правопорушення від 28.04.2009 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, швидкість руху автомобіля вимірювалася за допомогою приладу «Візир» (а.с.5).
Вимірювач швидкості радіолокаційний відеозаписувальний «Візир» зареєстрований в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером 31473-06.
Призначення вимірювача швидкості «Візир» зазначено в Методичних рекомендаціях по роботі з радіолокаційним відеозаписуючим вимірювачем швидкості «Візир». Так, радіолокаційний відеозаписуючий вимірювач швидкості «Візир» призначений для вимірювання швидкості транспортних засобів, відеозапису факту порушення правил дорожнього руху, відображення його на екрані монітора, обробки, збереження та відтворення відеозапису працівниками Державтоінспекції.
Вимірювач швидкості забезпечує відеозапис або фотографування порушень швидкісного режиму або інших ситуацій як в стаціонарному, так і в патрульному режимах роботи.
Таким чином, вимірювач швидкості «Візир» не є автоматичним засобом, що має функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобом фото- і кінозйомки, відеозапису, оскільки знаходиться у працівника ДАІ, який безпосередньо і здійснює керування цим приладом.
Отже, постанова про адміністративне правопорушення від 28.04.2009 року була складена в порушення вимог ст. 258 КпАП України, оскільки у вказаному випадку працівником ДАІ повинен був бути складений протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1
Згідно ст. 251 КпАП України доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адмінправопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, Кодексом адміністративного судочинства встановлена презумпція вини суб'єкта владних повноважень, що означає його обов'язок довести правомірність свого рішення, дій чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Оскільки представник відповідача в судове засідання не з'явився без поважних на те причин, а подані до суду заперечення не спростовують твердження позивача та не містять доказів, щодо врученню ОСОБА_1 оскаржуваної постанови, суд, при ухваленні рішення, виходить із доказів, які були надані позивачем.
Постанова про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не була йому надіслана, а тому суд вважає, що йому необхідно поновити строк на оскарження вказаної постанови.
Постановою Пленуму Верховного Суду України №11 від 11.06.2004 року « Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст.276 Кодексу України' про адміністративні правопорушення» передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя має своєчасно, всебічно, повно й об'єктивно з'ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом.
Таким чином, дослідивши письмові докази по справі та проаналізувавши норми чинного законодавства та практики, суд приходить до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 в частині скасування постанови від 28.04.2009 року є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Разом з тим, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно нього у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення задоволенню не підлягають, виходячи з наступного:
Так, згідно п.3 ч.2 ст. 222 КпАП України від імені органів внутрішніх справ (міліції) розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення за адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою і другою ст.122 КпАП України мають право працівники Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, які мають спеціальні звання.
Оскільки судом не розглядалась справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КпАП України, а тому не в компетенції суду закривати відносно нього справу.
За таких обставин, суд вважає, що в задоволенні позову ОСОБА_1 в цій частині слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 14-1, 251, 258, 287, 288 КпАП України, ст.ст.6, 8, 9, 10, 11, 70, 71, 72, 79, 86, 122, 158-163, 167, 171-2 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
Скасувати постанову серії ВХ №084575 від 28.04.2009 року по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.122 ч.1 КпАП України.
В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Першотравневого
районного суду м. Чернівці В.Т.МАРЧУК