Справа № 2а -354/2009 р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 жовтня 2009 року Центрально-Міський районний суд міста Горлівки Донецької області в складі : головуючого судді Федько С.П.,
при секретарі Ковальовій О.Г.,
розглянувши у письмовому провадженні в місті Горлівці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центрально-Міського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради, Головного управління державного казначейства у Донецькій області про стягнення суми допомоги на дитину, потерпілу від Чорнобильської катастрофи,
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернулась до суду із зазначеним позовом, в якому вказала, що має статус громадянина, який постраждав від наслідків Чорнобильської катастрофи 1 категорії, є інвалідом 3 групи і перебуває на обліку в Центрально - Міському управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради. На її утриманні знаходяться дочки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, які мають статус дитини, постраждалої від Чорнобильської катастрофи. Відповідно до діючого законодавства передбачена щомісячна виплата дітям та їх батькам у розмірі мінімальної заробітної плати незалежно від інших виплат на кожну дитину шкільного віку, яка стала інвалідом чи перебуває на диспансерному обліку по захворюванню внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також дітям шкільного віку, батьки яких стали інвалідами 1 або 2 групи.
Враховуючи встановлений Законами України розмір мінімальної заробітної плати за 2008 рік, їй не доплачено сума 5994,00 грн., яку просить стягнути, а також визнати дії УПСЗН неправомірними, зобов’язати відповідача у наступні роки нараховувати та виплачувати цю допомогу з урахуванням мінімальної заробітної плати, яка встановлюється кожен рік Законом України «Про державний бюджет України».
Позивач у судове засідання не з’явився, надавши заяву про розгляд справи у її відсутність, на позовних вимогах наполягала.
Представник відповідача Центрально-Міського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради у судове засідання не з”явився, надавши заяву про розгляд справи у його відсутність, проти позовних вимог заперечував.
Представник відповідача Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області в судове засідання не з’явився.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивач Головченко І.І. належить до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є інвалідом 3 групи та на його утриманні є дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, які мають статус дитини, постраждалої від Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 від 01 червня 2000 року, у зв’язку з чим користуються правами та пільгами, встановленими Законом № 796.
Відповідачем позивачу нарахована та виплачена допомога на утримання дитини постраждалої від Чорнобильської катастрофи, виходячи із суми допомоги 16,50 грн. на кожну дитину, що встановлено постановою КМУ № 649 від 20 квітня 2007 року. Зазначені обставини визнані та не оспорюються сторонами.
Протягом спірного періоду часу розмір мінімальної заробітної плати становив :
515 грн. – з 01.01.2008 року, 290 грн. – з 01 квітня 2005 року; 525 грн. – з 01 квітня 2008 року, 545 грн. – з 01 жовтня 2008 року, 605 грн. – з 1 грудня 2008 року відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» № 107-VІ від 28 грудня 2007 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України – органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст. 30 Закону № 796 щомісячна допомога виплачується потерпілим дітям та їх батькам державою – у розмірі мінімальної заробітної плати незалежно від інших виплат на кожну дитину шкільного віку, яка стала інвалідом чи перебуває на диспансерному обліку по захворюванню внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також дітям шкільного віку, батьки яких стали інвалідами 1 або 2 групи.
Постановами КМУ № 649 всупереч Закону № 796 установлено конкретні розміри такої допомоги в твердій грошовій сумі.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами відповідно до приписів ч. 4 ст. 9 КАС України при вирішенні даного спору підлягають застосуванню ст. 30 Закону № 796 та Закони України про встановлення розміру мінімальних заробітних плат на 2008 рік.
Законом України № 796 визначаються основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров’я. Цей Закон спрямований на захист громадян та їх дітей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв’язання пов’язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території. Державна політика в галузі соціального захисту потерпілих від Чорнобильської катастрофи та створення умов проживання і праці на забруднених територіях базується, в тому числі, на принципах соціального захисту людей, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
При вирішенні вказаної справи необхідно користуватися принципами, закріпленими Конституцією України, щодо неможливості скасування або звуження існуючих прав і свобод людини, Рішеннями Конституційного суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, та № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, яким положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», «Про Державний бюджет на 2008 рік» по обмеженню та скасуванню пільг деяким категоріям громадян, визнано неконституційним та таким, що втратило чинність.
Таким чином, дії відповідача в частині виплати позивачу грошової допомоги на дітей, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, в розмірі 16.50 грн. щомісячно за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року є неправомірними. Вимоги в частині стягнення сум допомоги за період з 1 січня 2008 року по 21 травня 2008 року задоволенню не підлягають, оскільки сума допомоги була виплачена до прийняття Конституційним судом України Рішення № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року.
За таких обставин, суд вважає, що УПСЗН повинно виплатити позивачу допомогу на утримання дітей, постраждалих від Чорнобильської катастрофи за вказаний період, виходячи із суми мінімальної заробітної плати на момент виплати, у наступних розмірах:
за 10 днів травня відповідач повинен був виплатити : 525 : 31 х 10 = 169.35 (де 525 сума за повний місяць з розрахунку 525 - мінімальна заробітна плата х 50% х 2 особи). Фактично було сплачено 33 (16.50 х 2) : 31 х 10 = 10.65; стягненню за десять днів травня підлягає 169.35 – 10.65 = 158.70;
за червень, липень, серпень, вересень відповідач повинен був виплатити 525 х 4 = 2100; фактично було сплачено 33 х 4 = 132; сума недоплати 1968;
за жовтень, листопад відповідач повинен був виплатити 545 х 2 = 1090; фактично було сплачено 33; сума недоплати 572;
всього підлягає стягненню сума 3722.70 (158.70 + 1968 + 1024 + 572) - зазначена сума підлягає стягненню з УПСЗН на користь Головченко І.І. за рахунок коштів Державного бюджету України.
Разом з тим, суд вважає, що слід відмовити в задоволенні вимоги про зобов’язання відповідача у наступні роки нараховувати та виплачувати допомогу на дітей з урахуванням мінімальної заробітної плати, яка встановлюється кожен рік Законом України «Про державний бюджет України», з тих підстав, що судовому захисту підлягають лише порушені права та свободи громадян. З цього приводу, не підлягають розгляду у суді вимоги щодо відносин, які можуть скластися у майбутньому. Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України – органи державної влади та органи місцевого самоврядування , їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Зобов’язувати державні органи діяти відповідно до Законів, які ще не існують, є безпідставним.
На підставі вищенаведеного, ст.ст. 1, 13, 14 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796 – ХІІ, Законами України від 25 березня 2005 року № 2505-ІV «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік», від 20 грудня 2005 року № 3235-ІV «Про Державний бюджет України на 2006 рік», від 19 грудня 2005 року № 489-V «Про Державний бюджет України на 2007 рік», від 15 березня 2007 року № 749-V «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» № 107-VІ від 28 грудня 2007 року, керуючись ст.ст. 2, 6, 7, 69-71, 99, 100, 159-163 КАС,
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати дії Центрально-Міського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради щодо розміру та порядку нарахування щомісячної допомоги на дітей, постраждалих від Чорнобильської катастрофи, за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року відповідно до підзаконних нормативних актів, відмови у виплаті не нарахованої суми цієї допомоги неправомірними. Стягнути з Центрально-Міського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради на користь ОСОБА_1 суму допомоги на дитину, потерпілу від Чорнобильської катастрофи, за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року в розмірі 3722. (три тисячі сімсот двадцять дві) грн. 70 коп. за рахунок коштів Державного бюджету України.
В решті позовних вимог, а саме, стягненні суми допомоги за період з 1 січня 2008 року по 21 травня 2008 року в розмірі 2271 грн. 30 коп. , зобов’язанні відповідача у наступні роки нараховувати та виплачувати допомогу на дітей, постраждалих від Чорнобильської катастрофи з урахуванням мінімальної заробітної плати, яка встановлюється кожен рік Законом України «Про державний бюджет України», відмовити.
Постанова у повному обсязі складена 13 жовтня 2009 року.
Постанова набирає законної сили, якщо після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження (десяти днів з дня проголошення постанови, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня складення в повному обсязі) заяву про апеляційне оскарження не буде подано або якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк встановлений ст. 186 КАС України (протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження ).
Постанова може бути оскаржена в Донецький Адміністративний Апеляційний суд через Центрально-Міський районний суд міста Горлівки шляхом подання заяви про оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя С.П. Федько