АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________

Справа № 632/580/17 Головуючий суддя І інстанції Кочнєв О. В.

Провадження № 22-ц/790/6075/17 Суддя доповідач Пилипчук Н.П.

Категорія: Спори, що виникають із сімейних правовідносин про стягнення аліментів

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

               головуючого – судді:                 Пилипчук Н.П.,

               суддів:                                    Колтунової А.І., Кругової С.С.,

              за участю секретаря -                Плахотнікової І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 07 вересня 2017 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну розміру стягуваних аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, в якій після зміни позовних вимог, просив суд змінити розмір аліментів, які присуджені на його користь за рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 24.11.2016 року, яке набрало законної сили, на утримання неповнолітньої дитини сторін по справі – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1000 грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з часу подачі позову і до досягнення ним повноліття.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що на його користь за вищевказаним судовим рішенням стягуються аліменти на утримання дітей сторін по справі: неповнолітнього сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 500,00 грн. щомісячно, починаючи стягнення з 13.09.2016 року і до досягнення дитиною повноліття; та повнолітньої доньки – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, у розмірі 500,00 грн. щомісячно, починаючи стягнення з 13.09.2016 року і до досягнення нею двадцяти трьох років або припинення навчання. На даний час вказаний розмір аліментів не дозволяє йому утримувати дитину належним чином та не відповідає діючому законодавству, а тому він просить змінити розмір аліментів, присуджених на його користь з метою належного забезпечення прав сина сторін по справі, враховуючи той факт, що відповідач свої батьківські обов’язки не виконує.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 07 вересня 2017 року позовні вимоги задоволено частково. Змінено розмір стягуваних аліментів, присуджених до стягнення на підставі рішення Оржонікідзевського районного суду м. Харкова від 24.11.2016 року по справі №644/7360/16-ц, провадження №2/632/2833/16, яке 06.12.2016 року набрало законної сили, та стягувати після набрання даним судовим рішенням законної сили з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини сторін по справі – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, у твердій грошовій сумі у розмірі 1000 грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно і до досягнення дитиною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, повноліття з індексацією аліментів відповідно до закону. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 вказує на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права. Зазначає, що єдиною підставою для задоволенні позовних вимог та зміни розміру аліментів позивач та суд першої інстанції вказують зміну норми закону про розмір аліментів, при цьому звертає увагу на те, що зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення.

У відповідності до статті 303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, що з’явилися, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони по справі перебувають у шлюбі з 20.12.1997 року, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії 1-ВЛ №006998, виданим Первомайським міським відділом реєстрації актів громадянського стану Харківської області України.

Від шлюбу мають двох дітей: повнолітню доньку – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.

З січня 2016 року сторони припинили сімейні стосунки та стали мешкати окремо один від одного. На даний час вирішується питання щодо розірвання шлюбу.

Відповідно до нотаріально посвідченого договору між сторонами від 29.02.2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Хаківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим №260 місцем проживання неповнолітнього ОСОБА_3 визначено місце проживання позивача за адресою: м. Харків, вул. Гончаренко, буд. 43 (а.с.15). Вказаний договір сторонами в судовому порядку не оскаржувався. 

  Відповідно до рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 24.11.2016 року, яке набрало законної сили, з ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини сторін по справі – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 500 грн., щомісяця починаючи з 13.09.2016 року і до досягнення ним повноліття; на утримання доньки ОСОБА_4 500 грн. щомісячно, починаючи з 13.09.2016 року і до досягнення нею 23 років або до припинення навчання.

Статтею 180 СК України передбачений обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною першою статті 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.

Враховуючи зміст ст.ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, які передбачають рівність прав сторін щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості та обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 57 ЦПК).

Єдиною підставою для задоволення позовних вимог та зміни розміру аліментів, суд першої інстанції зазначає зміну норми закону про розмір аліментів, посилаючись на прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів», який набрав чинності 08.07.2017 року, яким, крім іншого, визначено, що мінімальний розмір аліментів на однгу дитину не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Між тим, вирішуючи справу суд першої інстанціїне врахував роз*яснення, що містяться у п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», згідно яких зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення.

Стаття 192 СК України передбачає зміну раніше встановленого розміру аліментів, крім іншого також у випадках, передбачених цим Кодексом. Між тим, Сімейний Кодекс України зміну розміру аліментів не пов*язує із зміною законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів.

Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 307 ЦПК України суд апеляційної інстанції вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції підставою для чого, згідно п. 3, п. 4 ч. 1ст. 309 ЦПК Україниє невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст. ст.303,307,309,314 ЦПК України, судова колегія судової палати у цивільних справах, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 07 вересня 2017 року – скасувати, у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну розміру стягуваних аліментів на утримання неповнолітньої дитини - відмовити.

Рішення апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий –      Н.П.Пилипчук

Судді – С.С. Кругова

ОСОБА_6