а
ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 жовтня 2009 р. Справа № 2-а-3927/09/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Сторчака Володимира Юрійовича ,
При секретарі судового засідання: Ваталінська Марина Анатоліївна
За участю представників сторін:
позивача : ОСОБА_1, ОСОБА_2 - представник
відповідача : Попова О.В.
свідок : ОСОБА_4
розглянувши матеріали справи
за позовом : Суб"єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1
до : Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції
про : скасування податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ :
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся суб"єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 (надалі –позивач) з позовом до Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції (надалі –відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення №0005501700/3 від 26.08.2009 року.
Позов мотивовано наступним.
Відповідачем з 12 по 16 лютого 2009 року проведена позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства за період з 01.11. 2007 року по 31.12.2007 року, результати якої оформлені актом №453/1700/НОМЕР_1 від 13.02.2009 року.
На підставі даного акту, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0005501700/3 від 26.08.2009 року про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 612022,50 грн., з яких 408015 грн. основного платежу та 204007,50 грн. штрафних санкцій за порушення п.п.7.4.5. п.7.4. ст. 7, п.п.7.4.4. п.7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".
Позивач вважає, що за основу донарахування ПДВ взято незавірену, незрозумілого походження копію пояснення директора ТОВ "Дарті" про те, що він не являється ані директором, ані засновником даного товариства. В листопаді та грудні 2007 року позивач здійснював взаєморозрахунки за отриману продукцію з ТОВ "Дарті". На момент проведення розрахунків, ТОВ "Дарті" мало установчі та реєстраційні документи, а також свідоцтво платника ПДВ, звітувало перед органами державної податкової служби по місцю реєстрації, відповідні рішення про визнання реєстраційних документів недійсними відсутні.
Позивач вважає податкове повідомлення-рішення № 0005501700/3 від 26.08.2009 року прийнятими неправомірно, таким що грунтується на невірному трактуванні та застосуванні норм податкового законодавства та суперечить фактичним обставинач справи.
Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали і просили суд їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав викладених в запереченні на позов №8729 від 02.10.2009 року та просив в позові відмовити, мотивуючи тим, що позовні вимоги не відповідають фактичним обставинам справи.
Зокрема відповідач вважає свої дії правомірними виходячи з наступного.
При поданні податкових декларацій по податку на додану вартість за листопад-грудень 2007 року позивач відніс до податкового кредиту суму ПДВ 408015 грн. на підставі податкових накладних, отриманих від ТОВ "Дарті" ( податкові накладні №551 від 06.11.2007 року, №555 від 15.11.2007 року, №562 від 15.12.2007 року на загальну суму 2448088,36 грн., у тому рахунку ПДВ - 408014,73 грн.). На підставі матеріалів зустрічної перевірки податкової міліції з питань господарських взаємовідносин з ТОВ "Дарті" та за результатами висновку спеціаліста Київського науково-дослідного інституту судових експертих (Вінницьке відділення" №63 від 22.01.2009 року встановлено, що підписи у зазначених податкових накладних виданих ТОВ "Дарті" виконані не ОСОБА_5 (директор та головний бухгалтер ТОВ "Дарті", а іншою особою. Таким чином, перевіркою встановлено безпідставне віднесення до податкового кредиту сум ПДВ, що призвело до заниження податкового зобов"язання по ПДВ, який підлягає сплаті до державного бюджетьу у сумі 408015 грн..
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Позивач зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності –фізична особа Гайсинською районною державною адміністрацією 18.09.2003 року за №НОМЕР_2 про що видано відповідне свідоцтво. Відповідно до свідоцтва №НОМЕР_3 зареєстрований платником податку на додану вартість.
Відповідно до наказу начальник Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції №68 від 11.02.2009 року Про проведення позапланової невиїзної перевірки СПД ОСОБА_1, на підставі п.1 ст.11 та ч. 8 статті 11 Закону України Про державну податкову службу в Україніу період з 12.02.2009 р. по 16.02.2009 р. посадовими особами Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції у Вінницькій області проведена невиїзна позапланова документальна перевірка Позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1 за період з 01.11.2007 р. по 31.12.2007 р.
В ході перевірки встановлено заниження податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 408015,00 грн. чим порушено п.п.7.4.5. п.7.4. ст. 7, п.п.7.4.4. п.7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року. За результатами перевірки складено Акт №453/1700/НОМЕР_1 від 13.02.2009 року.
В судовому засіданні допитаний свідок - ОСОБА_4 - податковий інспектор, яка зазначила, що перевірка проведена лише на підставі податкових накладних №551 від 06.11.2007 р., №555 від 15.11.2007 р., №562 від 15.12.2007 р., висновку експерта та пояснення директора ТОВ "Дарті" ОСОБА_5. Жодних інших документів які б підтверджували або спростовували проведення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Дарті" при проведенні перевірки не досліджувались.
На підставі даного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення №0005501700/3 від 26.08.2009 року року про визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 612022,50 грн., з яких 408015 грн. основного платежу та 204007,50 грн. штрафних санкцій.
Дослідивши матеріали справи суд встановив, що в листопаді-грудні 2007 року позивач проводив взаєморозрахунки з ТОВ "Дарті" за отриману продукцію, що стверджується податковими накладними №551 від 06.11.2007 року, №555 від 15.11.2007 року, №562 від 15.12.2007 року на загальну суму 2448088,36 грн., у тому рахунку ПДВ - 408014,73 грн..
Позивач стверджує, що акт перевірки №453/1700/НОМЕР_1 від 13.02.2009 року, на підставі якого прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення, не може бути прийнятий до уваги через його невідповідність вимогам чинного законодавства України та фактичним обставинам справи, а саме, в акті перевірки податковим органом зроблено висновок, що позивачем порушено п.п.7.4.5. п.7.4. ст. 7, п.п.7.4.4. п.7.4. ст. 7 Закону №168, а саме, п ри поданні податкових декларацій по податку на додану вартість за листопад-грудень 2007 року позивач відніс до податкового кредиту суму ПДВ 408015 грн. на підставі податкових накладних, отриманих від ТОВ "Дарті" ( податкові накладні №551 від 06.11.2007 року, №555 від 15.11.2007 року, №562 від 15.12.2007 року на загальну суму 2448088,36 грн., у тому рахунку ПДВ - 408014,73 грн.). До такого висновку відповідач прийшов на підставі матеріалів зустрічної перевірки податкової міліції з питань господарських взаємовідносин з ТОВ "Дарті" та за результатами висновку спеціаліста Київського науково-дослідного інституту судових експертих (Вінницьке відділення" №63 від 22.01.2009 року встановлено, що підписи у зазначених податкових накладних виданих ТОВ "Дарті" виконані не ОСОБА_5 (директор та головний бухгалтер ТОВ "Дарті", а іншою особою. Таким чином, перевіркою встановлено безпідставне віднесення до податкового кредиту сум ПДВ, що призвело до заниження податкового зобов"язання по ПДВ, який підлягає сплаті до державного бюджету у сумі 408015 грн..
Згідно з листом Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва №115/7/23-118 від 13.01.2009 р. повідомляється про направлення Акту від 12.01.2009 р. №5/23/34624575 про неможливість проведення перевірки контрагента ТОВ Дартіз питань підтвердження отриманих від платника податків СПД –ФО ОСОБА_1 відомостей за період листопад, грудень 2007 р. З Акту про неможливість проведення перевірки вбачається, що зустрічна перевірка проведена не була у зв’язку з відсутністю ТОВ Дартіза адресою юридичної особи.
Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, наданого державним реєстратором Деснянської РДА у м. Києві, ТОВ Дартіяке було зареєстроване 21.02.2007 р., припинене.
Виключення платника податку на додану вартість з Реєстру та анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку відповідно до п. 25.2 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 1 березня 2000 року N79 відбувається в порядку, передбаченому п.п. 25.2.2. п. 25.2 ст. 25 зазначеного Наказу, а саме в разі прийняття рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за ініціативою податкового органу, воно оформляється актом за встановленою формою з зазначенням підстави анулювання, після чого такі акти підлягають реєстрації у відповідному журналі обліку.
В Акті перевірки №131/1700/НОМЕР_1 від 20.01.2009 року зазначено про направлення запитів для проведення зустрічних перевірок. За результатами проведеної зустрічної перевірки контрагента ТОВ "Дарті" було отримано інформацію, що підприємство в період взаєморозрахунків з позивачем звітувало про свою діяльність.
Таким чином, судом з’ясовано, що ТОВ Дартівизнаний банкрутом на підставі рішення суду у 2008 р., а податкові накладні внаслідок господарських операцій позивача з ТОВ Дартівидавалися у 2007 р.. Тобто на момент виписання спірних податкових накладних ТОВ Дарті в часі перебувало на податковому обліку податкових органів, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію підприємства як платника ПДВ.
Податковий орган не врахував, що свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ Дартібуло анульовано лише 10.01.2009 р. –дана обставина під час планової документальної перевірки не перевірялася, а також не перевірив наявності записів щодо ТОВ Дартів Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців станом на час здійснення господарських операцій.
Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України Про податок на додану вартістьподатковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів, вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації (пп. 7.4.1 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість).
Відповідно до пп.7.2.3, пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України Про податок на додану вартістьподаткова накладна складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках і надається покупцю на його вимогу продавцем товарів (робіт, послуг).
Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ визначається як документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Підпунктом 7.2.3. п.7.2 ст. 7 Закону України Про податок на подану вартістьпередбачено, що податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Пункт 7.5 ст.7 Закону України Про податок на додану вартістьвизначає датою виникнення права платника податку на податковий кредит, дату здійснення першої з наступних подій:
а) дату списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату
товарів (робіт, послуг);
б) дату отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання
платником податку товарів (робіт, послуг).
Позивач був зареєстрований, як платник податку на додану вартість, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію платником ПДВ. У відповідності до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартістьподатковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів,( робіт, послуг), вартість яких відносяться до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Відповідно до пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України Про податок на додану вартістьне дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).
Таким чином, суд вважає, що оскільки, податковий кредит було сформовано на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ „Дарті", він складається із сум, сплачених в ціні придбання товарів у відповідних контрагентів, позивачем дотримано передбачених Законом України Про податок на додану вартість" вимог і заявлені суми податкового кредиту є обґрунтованими і правомірними.
Оскільки, на момент виписання спірних податкових накладних в адресу позивача не було здійснено жодних порушень в порядку оформлення документообігу з боку контрагента (податкові накладні виписані згідно з вимогами податкового законодавства на підставі факту отримання товару), позивач не знав і не міг знати про жодні порушення у їх виписанні. Враховуючи, що порушення у виписанні податкових накладних були виявлені під час перевірки, податковою не встановлено обставин, що спростовують достовірність повноту нарахування позивачем зобов'язань з цього податку за цивільно-правовими операціями, та не спростовано факт здійснення відповідних господарських операцій.
Також судом встановлено, що супровідним листом Державної податкової адміністрації у Вінницькій області №1433/10/26-34 від 26.01.2009 р. на адресу Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції у Вінницькій області направлені висновок спеціаліста, податкові накладні №551 від 06.11.2007 р., №555 від 15.11.2007 р., №562 від 15.12.2007 р., видаткові накладні та прибуткові касові ордера; пояснення директора ТОВ Дарті. Метою направлення зазначених документів у листі вказано: для внесення змін до акту планової документальної перевірки СПД ФО ОСОБА_1 по взаєморозрахункам з ТОВ Дарті.
Відповідно до висновку спеціаліста КНДІСЕ №63 від 22.01.2009 року підписи в податкових накладних виданих ТоВ Дартівиконані не ОСОБА_5, а іншою особою.
В письмових поясненнях ОСОБА_5 від 07.11.2008 року зазначається, що останній ніколи не працював директором чи головним бухгалтером ТОВ Дарті.
Разом з тим, в Акті від 13.02.2009 р. №453/1700/НОМЕР_1 про результати позапланової виїзної перевірки вказано, що дана перевірка проведена з питань розбіжностей по матеріалах зустрічної перевірки (лист №1433/10/26-34 від 26.01.2009 р.) за період з 01.11.2007 р. по 31.12.2007 р., наданих працівниками податкової міліції для внесення змін до акту планової перевірки. Однак, як встановлено судом, відповідно до листа №1433/10/26-34 від 26.01.2009 р. матеріали зустрічної перевірки на адресу Гайсинської МДПІ у Вінницькій області не направлялися.
Прийняттям спірних податкових повідомлень - рішень податковим органом фактично покладено на позивача вину за невиконання: його контрагентом зобов'язань, визначених податковим законодавством. Однак жоден нормативний документ на який посилається податковий орган не містить вказівок на таку залежність. Оскільки, згідно вимог чинного законодавства, обов'язок контролювати звітність контрагента на суб'єктів підприємницької діяльності не покладено, крім того, суб'єкт підприємницької діяльності не має права контролювати звітність або своєчасність сплати податків іншими особами. Якщо віднесення сум до складу податкового кредиту відбувається на підставі належним чином оформлених розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення яких передбачена правилами ведення податкового обліку, дії платника податку є правомірними.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Виходячи з норм ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Доказів правомірності своїх рішень відповідач суду не надав.
Таким чином, за результатами розгляду справи та виходячи з аналізу зазначених норм чинного законодавства, судом виявлено, що з боку відповідача при організації та проведенні невиїзної позапланової перевірки мали порушення вимог чинного законодавства. Водночас, відповідач не довів суду правомірність організації та проведення перевірки, що є порушенням прав, свобод та інтересів позивача при проведенні перевірки у період з 12 по 16 лютого 2009 року. Суд погоджується з позицією позивача, що проведення невиїзної позапланової перевірки у період з 12 по 16 лютого 2009 року є протиправним, висновки відповідача в акті перевірки №453/1700/НОМЕР_1 від 13.02.2009 року є помилковими та такими що суперечать чинному законодавству, що є підставою для задоволення позову в повному обсязі і визнання протиправними і скасування податкового повідомлення-рішення №0005501700/3 від 26.08.2009 року, прийнятого на підставі даного акту.
Згідно ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Тому необхідно стягнути з Державного бюджету України на користь позивача сплачене ним державне мито в розмірі 3 грн. 40 коп..
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
1.Позов задовольнити.
2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Гайсинської міжрайонної податкової інспекції №0005501700/3 від 26.08.2009 року про визначення до сплати податку на додану вартість в сумі 612022,5 грн., з яких 408015 основного платежу та 204007,50 грн. застосованої штрафної санкції.
3.Стягнути з Державного бюджету на користь Суб"єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 документально підтверджений розмір судових витрат, відповідно до задоволених позовних вимог в розмірі 3,40 грн..
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 26.10.09
Суддя Сторчак Володимир Юрійович