Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 листопада 2009 р. справа № 2а-14825/09/0570
час прийняття постанови: 16.00
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді
при секретарі Куркині В.В.
за участю
позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу ОСОБА_1 до прокурора Київського району міста Донецька Софієва С.А. про визнання неправомірними дій та зобов*язання вчинити певні дії щодо надання інформації за заявою від 04.03.2009 р., -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до прокурора Київського району міста Донецька Софієва С.А. про визнання неправомірними дій та зобов*язання вчинити певні дії щодо надання інформації за заявою від 04.03.2009 р..
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 04.03.2009 року він звернувся до Прокурора Київського району міста Донецька Софієву С.А. с заявою про надання інформації стосовно того чи надходили до данної прокуратури за період з 31.01.2006 р. по 04.03.2009 р. заяви про скоєння злочинів та правопорушень у відношенні певних осіб. Прокурором Софієвим С.А. було відмовлено у надані зазначеної інформації з порушенням норм чиного законодавства та роз*яснено, що ОСОБА_1 може заявити відповідне клопотання у суді, на запит якого необхідна інформація може бути надана, що й було останнім зроблено у подальшому. Позивач просив дії прокурора Київського району м. Донецька Софієва С.А. неправомірними в частині необгрунтованої відмови в наданні необхідной інформації по заяві від 04.03.2009 року.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача не визнав позовні вимоги у повному обсязі, пояснивши, що ОСОБА_1 звернувся 04.03.2009 року до Прокуратури Київського району міста Донецька з проханням надати інформацію не стосовно себе, а відносно інших громадян ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 не маючи від них документу, що підтверджує його повноваження на вчинення певних дій.
Розгляд справи здійснювався із фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального пристрою „Камертон”.
Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 04.03.2009 р. позивач звернувся до прокуратури Київського району м.Донецька з заявою про надання інформації щодо надходження до прокуратури звернень восьми громадян для здійснення свого захусти у суді по кримінальній справі. 20.03.2009 р. відповідачем було надано відповідь про відмову у наданні вказаної інформації, також йому було роз»яснено, що він як підсудний по кримінальній справі має право заявити у судовому засідані відповідне клопотання про витребування вказаної інформації.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з пп. 1, 2 ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.
Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд вважає, що відповідачем – Прокуратурою Київського району м.Донецька доведено суду правомірність своїх дій щодо ненадння інфорації з наступних підстав.
Усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк (ст. 40 Конституції України).
Згідно ч.1 ст.1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про прокуратуру», прокурор розглядає заяви і скарги про порушення прав громадян та юридичних осіб, крім скарг, розгляд яких віднесено до компетенції суду. Прокурор здійснює нагляд за додержанням вимог законодавства щодо порядку розгляду скарг всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особам.
Відповідно до ст. 121 Конституції України, організація і порядок діяльності органів прокуратури України визначаються законом.
Організаційно – правові засади розгляду звернень громадян в органах прокуратури визначено, зокрема, КПК України, ЗУ «Про прокуратуру», ЗУ «Про інформацію», ЗУ «Про звернення громадян», Інструкцією про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генерального прокурора України 28.12.2005 року № 9гн, та іншими.
Відповідно до ч. 1,3 ст. 9 Закону України «Про інформацію» від 2 жовтня 1992 року №2659-ХІІ всі громадяни України, юридичні особи і державні органи мають право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій. Кожному громадянину забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законами України.
Крім того, відповідно до ч.2 ст. 43 Закону України «Про інформацію» від 2 жовтня 1992 року №2659-ХІІ кожний учасник інформаційних відносин для забезпечення його прав, свобод і законних інтересів має право на одержання інформації про: діяльність органів державної влади; діяльність народних депутатів; діяльність органів місцевого і регіонального самоврядування та місцевої адміністрації; те, що стосується його особисто.
Зокрема, згідно зі ст. 37 Закону України «Про інформацію» від 2 жовтня 1992 року №2659-ХІІ не підлягають обов'язковому наданню для ознайомлення за інформаційними запитами офіційні документи, які містять у собі: інформацію, визнану у встановленому порядку державною таємницею; конфіденційну інформацію; інформацію про оперативну і слідчу роботу органів прокуратури, МВС, СБУ, роботу органів дізнання та суду у тих випадках, коли її розголошення може зашкодити оперативним заходам, розслідуванню чи дізнанню, порушити право людини на справедливий та об'єктивний судовий розгляд її справи, створити загрозу життю або здоров'ю будь-якої особи; інформацію, що стосується особистого життя громадян; документи, що становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію (доповідні записки, переписка між підрозділами та інше), якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи, процесом прийняття рішень і передують їх прийняттю; інформацію, що не підлягає розголошенню згідно з іншими законодавчими або нормативними актами. Установа, до якої звернуто запит, може не надавати для ознайомлення документ, якщо він містить інформацію, яка не підлягає розголошенню на підставі нормативного акта іншої державної установи, а та державна установа, яка розглядає запит, не має права вирішувати питання щодо її розсекречення; інформацію фінансових установ, підготовлену для контрольно-фінансових відомств.
Суд бере до уваги, що ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 є свідками по кримінальній справі №04-32442 за обвинуваченням ОСОБА_13 та ОСОБА_1 у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст. 162 та ч.2 ст. 365 Кримінального кодексу України, яка розглядається Київським районним судом.
Також судом зазначено, що позивачем після отримання відповіді від відповідача про ненадання інформації було заявлено відповідне клопотання суді, який розглядає кримінальну справу № №04-32442 за обвинуваченням ОСОБА_13 та ОСОБА_1, яке судом було задоволено.
Таким чином, суд вбачає що питання, щодо захисту прав пісудного передбачено кримінально-процесуальним кодексом України, тому суд важає, що відповідачем правильно було повідомлено позивача про його право заявити відповідне клопотання суду, яким розглядається кримінальна справа. Отже твердження позивача про порушення його прав з посиланням на Закон України «Про інформацію» суд вважає безпідставними.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.18 Закону України «Про звернення громадян», громадянин має право одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про звернення громадян», органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об’єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов’язані письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.
Таким чином, виходячи з вищенаведених правових норм та досліджених обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивача про визнання дій прокурора Київського району м.Донецька неправомірними, та зобов»язання вчинити певні дії, щодо надання інформації задоволенню не підлягає.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 17, 18, 19, 20, 51, 69, 70, 71, 72, 86, 94, 121, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 164, 167 КАС України, суд, –
ПОСТАНОВИВ:
У задоволені позову ОСОБА_1 до прокурора Київського району міста Донецька Софієва С.А. про визнання неправомірними дій та зобов*язання вчинити певні дії щодо надання інформації за заявою від 04.03.2009 р. – відмовити повністю.
Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 5 листопада 2009 року .
Постанова виготовлена в повному обсязі 10 листопада 2009 року
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Стойка В. В.