Апеляційний суд Житомирської області
м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 24, 10008, (0412) 47-26-44
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2011 року колегія судців судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого - судді Кочетова Л.Г.,
суддів Жигановської О.С., Косигіної Л.М.,
з участю секретаря Порохні М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1
ОСОБА_2 на рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 01
липня 2011 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1
ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
встановила:
У травні 2011 року позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 в якому
просила стягнути з нього на утримання їх неповнолітньої дитини аліменти в сумі 600 грн.
щомісячно та в обгрунтування вимог зазначила, що відповідач добровільно матеріальної
допомоги на утримання дитини не надає.
Рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 01 липня 2011 року
позов задоволено в повному обсязі.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду та постановити нове,
яким задовольнити позовні вимоги частково, заперечує проти стягнення з нього судового
збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення.
Заслухавши доводи осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши законність
та обгрунтованість рішення суду в межах, передбачених ст. 303 ЦПК України, колегія
суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню виходячи з
наступного.
Сторони є батьками неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_4
Володимировича. ІНФОРМАЦІЯ_1.
Згідно з вимогами ст. 180 СК України, батьки зобов»язані утримувати дитину до
.досягнення нею повноліття.
У відповідності до ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний,
мінливий дохід, суд може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Оскільки відповідач не працює, суд прийшов до обгрунтованого висновку про
стягнення аліментів у твердій грошовій сумі.
Ст. 60 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести суду ті
обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, що
беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Як вбачаєтьмся з потоколу судового засідання, відповідач при розгляді справи
визнав позов повністю, в зв»язку з чим у суда не було підстав для дослідження доказів, що
доводять обставини, які мають значення для визначення розміру аліментів, а тому суд
дійшов правильного висновку про задоволення позову в тому об»ємі, якому просила
позивач.
Що стосується держмита та витрат з інформаційно-технічного забезпечення,
апелянтом не надано будь-яких доказів, що вони не можуть бути покладені на нього.
Інщі наведені в апеляційній скарзі доводи, висновків суду першої інстанції не
спростовують, а тому на підставі ст. 308 ЦПК України, колегія суддів приходить до
висновку, що підстави для скасування рішення відсутні.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 01 липня 2011 року
залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий
Судді:
Згідно: судця апеляційного суду
Житомирської обласгі ОСОБА_5
Справа № 22-ц/0690/2080/11 Головуючий в суді 1 -ї інстанції ОСОБА_6
Категорія 48 Суддя - доповідач Кочетов Л.Г.