справа № 2а-5485/09/0670
категорія 2.11.1
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 жовтня 2009 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Мацький Є.М.,
при секретарі - Вітковській Т.С.
з участю позивача ОСОБА_1А
представника позивача ОСОБА_2
представників відповідача Яремчука С.А.
Поліщук І.О. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в м. Житомирі про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення,-
встановив :
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому вказав,що 28.07.2009 року працівниками ДПІ у м.Житомирі було проведено документальну перевірку його фінансово-господарської діяльності. За результатами перевірки було складено акт № 4573/17-1, в якому було зазначено, що в порушення пп 7.4.1, пп.7.4.3.п.7.4 , 7.7.1 п.7.7. ст.7 Закону України " Про податок на додану вартість" позивачем було завищено податковий кредит. На підставі акту перевірки 29.07.09 було винесено податкове повідомлення-рішення № 0006011702/0, яким визначено податкове зобов"язання з податку на додану вартість в сумі 65240,40 грн.
Позивач вважає вказане податкове повідомлення-рішення незаконним і просить його скасувати.
В судовому засіданні позивач та представник позовні вимоги підтримали, свою позицію обгрунтували тим, що ним податковий кредит був сформований правильно, відповідно до вимог Закону України "Про податок на додану вартість".
Представники відповідача позов не визнали, вважають його безпідставним, просять відмовити в задоволенні позову. Надали свої заперечення проти заявлених позовних вимог.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані сторонами докази, вважає, що позовні вимоги слід задовольнити, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 28.07.2009 року працівниками ДПІ у м.Житомирі було проведено документальну перевірку фінансово-господарської діяльності приватного підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання податкового законодавства.
За результатами проведеної перевірки складено акт № 4573/17-1 від 28.07.2009 р. (надалі - акт перевірки).
Згідно висновку вказаного акта перевірки Позивачем порушено:
- пп.7.4.1 п.7.4., п.п.7.7.1 п.7.7, ст.7 Закону “Про ПДВ”, внаслідок чого безпідставно завищений податковий кредит за липень 2007 року в сумі 378748 грн. - підприємцем до податкового кредиту включено суму ПДВ , який він сплатив при придбанні магазину, в лютому 2009 р.- на 2000 грн., в березні 2009 р. на 4945 грн. по товарах, які частково використовувались в оподатковуваних операціях, а частково ні.
За висновками акта перевірки Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення, яке позивачем оспорюється.
Податковим повідомленням-рішенням №0006011702/0 від 29.07.2008 р. Позивачу донараховано податок на додану вартість в сумі 43865 грн., та застосовано штрафні санкції в сумі 21375,40 грн., а всього на загальну суму 65240,40 грн.
Підставою для прийняття вказаного рішення став висновок Відповідача про недотримання Позивачем вимог п.п.7.4.1 п.п.7.7.1 ст.7 Закону “Про ПДВ”.
Вказані висновки податкового органу є безпідставними виходячи з наступного.
Позивач є платником податків з доходу фізичних осіб від найманих працівників, єдиного податку та податку на додану вартість/свідоцтво про реєстрацію як платника ПДВ № 100046877 від 16.06.2007 року/.
25.07.2007 року між ПП ОСОБА_1 та відділом по управлінню та приватизації комунального майна Житомирської міської Ради був укладений договір купівлі-продажу приміщення за адресою : АДРЕСА_1 за 2272489,20 грн. Була видана податкова накладна № 33 від 27.07.2007 року. Кошти позивачем сплачені.
Згідно з пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону “Про ПДВ”, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з наступних подій: або дату списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або дату отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Відповідно до пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону “Про ПДВ” не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Виписана відділом по управлінню та приватизації комунального майна Житомирської міської Ради податкова накладна відповідає вимогам пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону “Про ПДВ”, що не заперечується Відповідачем та підтверджується актом перевірки, а тому будь-які підстави для донарахування ПДВ у Відповідача були відсутні.
Доводи представників відповідача щодо позивач як платник єдиного податку не мав права на формування податкового кредиту спростовується тим, що відповідно до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України № 507 від 16.03.2000 року передбачено, що платниками податку на додану вартість мають право бути також суб"єкти малого підприємництва - фізичні особи.У разі коли суб"єкт малого підприємництва -фізична особа приймає рішення бути платником податку на додану вартість, на нього поширюється дія Закону України " Про податок на додану вартість". Таким чином позивач правомірно відніс до податкового кредиту суму ПДВ, сплачену ним при придбанні приміщення у відділу по управлінню та приватизації комунального майна Житомирської міської Ради.
Доводи відповідача щодо безпідставного збільшення позивачем податкового кредиту в лютому 2009 р.- на 2000 грн., в березні 2009 р. на 4945 грн. по товарах, які частково використовувались в оподатковуваних операціях, а частково ні, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірність вказаних донарахувань, так як в акті перевірки і в судовому засіданні не було зазначено, які товари були використані в оподатковуваних операціях, а які не використовувались.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, на думку суду, відповідачем не доведено правомірність свого рішення, а тому податкове повідомлення-рішення №0006011702/0 від 29.07.2008 р. слід визнати нечинним і скасувати.
Суд не розглядає окрему позовну вимогу позивача щодо визнання неправомірними дій ДПІ у м.Житомирі стосовно встановлення завищення позивачем податкового кредиту за липень 2007 р., лютий 2009 р. та березень 2009 р., т.к. ця вимога фактично і полягала у визнанні нечинним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
З врахуванням наведеного, на підставі Закону України " Про податок на додану вартість", Постанови Кабінету Міністрів України № 507 від 16.03.2000 року, ст.86, 158-162 КАС України суд,-
постановив :
Позов ОСОБА_1 до ДПІ в м.Житомирі задовольнити.
Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0006011702/0 від 29.07.2009 року. Згідно ст. 254 КАС України, постанова, якщо інше не встановлено КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 9.10.09 р.
Головуючий суддя: Є.М. Мацький