Справа № 464/9491/13-ц Головуючий у 1 інстанції: Теслюк Д.Ю.

Провадження № 22-ц/783/6415/17 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 А. В.

Категорія: 81

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - судді Ніткевича А.В.,

суддів: Копняк С.М., Савуляка Р.В.,

секретаря Юзефович Ю.І.

з участю заінтересованої особи ОСОБА_2, представника заінтересованої особи ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_5 на ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 13 вересня 2017 року у справі за заявою ОСОБА_4 в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_5, заінтересовані особи ОСОБА_6, ОСОБА_2, Сихівський відділ державної виконавчої служби м. Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області про заміну сторони виконавчого провадження у виконавчому провадженні № 47814257, -

встановила:

У червні 2017 року заявник ОСОБА_4 звернувся до суду в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_5 із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні №47814257 (т. 3 а.с. 31-32).

В обґрунтування вказаної заяви покликається на те, що на виконанні у Сихівському відділі державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області (далі - Сихівському ВДВС) перебуває виконавче провадження з примусового виконання рішення Сихівського районного суду м. Львова від 13.02.2015 року про зобов'язання ОСОБА_6 усунути ОСОБА_2 перешкоди у користуванні квартирою шляхом вселення ОСОБА_2 у квартиру АДРЕСА_1, що на даний час власником спірної квартири є його малолітня донька ОСОБА_5, а вищезазначені обставини порушують її права, як нового власника.

Оскаржуваною ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 13 вересня 2017 року у задоволенні заяви ОСОБА_4 в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_5, заінтересовані особи: ОСОБА_6, ОСОБА_2, Сихівський відділ державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області про заміну сторони виконавчого провадження у виконавчому провадженні № 47814257 відмовлено.

Ухвалу суду оскаржив представник малолітньої ОСОБА_5 - ОСОБА_4

З апеляційної скарги слідує, що рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 13.02.2015 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 20.04.2015 року зобов'язано ОСОБА_6 усунути ОСОБА_2 перешкоди в користуванні квартирою, шляхом вселення ОСОБА_2 у квартиру АДРЕСА_2 (виконавче провадження № 47814257).

25.05.2015 року ОСОБА_6 подарував малолітній доньці ОСОБА_5 квартиру АДРЕСА_3

Ухвалою Сихівського районного суду міста Львова від 08 грудня 2016 року, яка залишена без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 23.03.2017 року відмовлено у задоволенні заяви Сихівського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про роз»яснення рішення Сихівського районного суду міста Львова від 13 лютого 2015 року, оскільки в резолютивній частині вказаного рішення чітко зазначено спосіб захисту прав ОСОБА_2

Покликається на те, що для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку представник замінив.

Просить скасувати ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 13 вересня 2017 року та постановити нову ухвалу, якою замінити сторону боржника у виконавчому провадженні № 47814257.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення заінтересованої особи ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_7 на заперечення доводів скарги, перевіривши матеріали справи, межі та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно відхилити виходячи із такого.

Звертаючись в суд із заявою про заміну сторони виконавчого провадження заявник ОСОБА_4 просив замінити сторону у виконавчому провадженні, при цьому жодної правової позиції не наводив, мотиви заяви аналогічні доводам апеляційної скарги.

Відмовляючи у задоволенні заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні, суд першої інстанції виходив з того, що договором дарування від 25.05.2015 року, укладеним між ОСОБА_6 (дарувальник) та ОСОБА_5 (обдарована), від імені якої діють її батьки ОСОБА_4 та ОСОБА_8, а також положеннями розділу 1 книги 3 ЦК України, якими врегульовано право власності особи на майно, не передбачено, що у разі набуття права власності особи на майно до нового власника переходять зобов'язання попереднього власника, які є наслідком неправомірних його дій.

При цьому, суд звернув увагу на те, що обставини про вчинення або не вчинення неправомірних дій новим власником квартири у створенні перешкод стягувачу у користуванні квартирою можуть бути з'ясовані в судовому засіданні під час вирішення спору між зазначеними особами на стадії судового розгляду, а не на стадії виконання судового рішення, ухваленого щодо попереднього власника квартири, тому підстави для замінити боржника відсутні.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали колегія суддів виходить з такого.

Згідно із ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

Відповідно до ст. 11 ЦПК суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 4 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, зазначений законами України.

Згідно з ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.

Зазначене конституційне положення відображено і у ст. 14 ЦПК України, згідно з якою судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах.

Судом встановлено, що рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 23 квітня 2014 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 24 червня 2014 року, у задоволені первісного позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено, визнано ОСОБА_2 таким, що втратив право на користування жилим приміщенням - квартирою АДРЕСА_4

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 жовтня 2014 року рішення Сихівського районного суду м. Львова від 23 квітня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 24 червня 2014 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 13 лютого 2015 року первинний позов задоволено. Зобов'язано ОСОБА_6 усунути ОСОБА_2 перешкоди у користуванні квартирою шляхом вселення ОСОБА_2 у квартиру АДРЕСА_2.

В зустрічному позові ОСОБА_6 відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 20.04.2015 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_10 відхилено.

Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 13 лютого 2015 року залишено без змін.

На виконання рішення Сихівського районного суду м. Львова від 13.02.2015 р., суд 22.05.2015 р. видав виконавчий лист у справі № 464/9491/13-ц про зобов'язання ОСОБА_6 усунути ОСОБА_2 перешкоди у користуванні квартирою шляхом вселення ОСОБА_2 у квартиру АДРЕСА_5 (т.2 а.с. 203).

Постановою головного державного виконавця Сихівського ВДВС ОСОБА_11 від 16.06.2015 року відкрито виконавче провадження № 47814257 з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа (т.2 а.с. 154).

Надано строк добровільного виконання рішення до 23.06.2015 р.

Ухвалою Сихівського районного суду міста Львова від 08 грудня 2016 року, яка залишена без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 23.03.2017 року відмовлено в задоволенні заяви Сихівського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про роз»яснення рішення Сихівського районного суду міста Львова від 13 лютого 2015 року, оскільки в резолютивній частині вказаного рішення чітко зазначено спосіб захисту прав ОСОБА_2

Тобто, неправомірність дій власне ОСОБА_6, як власника квартири, встановлено судовим рішенням та зобов'язано усунути ОСОБА_2 перешкоди в користуванні квартирою шляхом вселення останнього в цю квартиру.

25 травня 2015 року ОСОБА_6 (дарувальник) та ОСОБА_5 (обдарована), від імені якої діють її батьки ОСОБА_12 та ОСОБА_8, уклали договір дарування квартири АДРЕСА_6 (т.1 а.с. 220-222).

Підставами виникнення цивільних прав і обов»язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11 ЦК України).

За змістом ч. 1 ст. 37 ЦПК України процесуальним правонаступником є особа, якою замінено сторону або третю особу в зв'язку з вибуттям із процесу суб'єкта спірного право-відношення, а саме: в разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи, та до якої переходять усі процесуальні права й обов'язки цього суб'єкта.

Згідно із ч. 1 ст. 378 ЦПК України в разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутись до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою.

Згідно із статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Перелік зобов'язань, нерозривно пов'язаних з особою кредитора, є невичерпним, тобто в кожному разі треба аналізувати зв'язок прав кредитора у зобов'язанні з його особою.

Зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора (ст. 511 ЦК України).

З наведеного слідує, що за змістом чинного законодавства укладення будь якого правочину між боржником та третьою особою не тягне за собою автоматично заміну осіб в окремих зобов'язаннях та не обов'язково є різновидом правонаступництва, оскільки підставою для заміни кредитора у зобов'язанні є зокрема, відповідні правочини, докази укладення яких у даній справі відсутні (ст. 513 ЦК України).

Факт укладення правочину (договору дарування) між ОСОБА_6 (дарувальник) та ОСОБА_5 (обдарованою) не тягне за собою підстав для внесення змін в склад зобов'язання (зміст правовідношення) між ОСОБА_6 та ОСОБА_2, оскільки такі пов'язані виключно із особою ОСОБА_6 (носять немайновий характер) та виникли виключно через його дії/бездіяльність.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що обставини про вчинення або не вчинення неправомірних дій новим власником квартир можуть бути предметом нового судового розгляду, в межах вирішення спору між відповідними особами, а не ви рішуватися на стадії виконання судового рішення, ухваленого щодо попереднього власника квартири.

Доводи апелянта висновків суду не спростовують, підстав для скасування оскаржуваної ухвали, постановленої з додержанням вимог закону, з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, немає.

Інші підстави для зміни чи скасування ухвали суду також відсутні.

Керуючись п. 1 ч. 2 ст. 307, п. 1 ч. 1 ст. 312, ст.ст. 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_5 - відхилити.

Ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 13 вересня 2017 року- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена до Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий: А.В. Ніткевич

Судді: С.М. Копняк

Р.В. Савуляк