Апеляційний суд Житомирської області
м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 24, 10008, (0412) 47-26-44
УХВАЛА
Іменем України
12 жовтня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого - судді Жигановської О.С.
суддів: Кбсигіної Л.М., Кочетова Л.Г .
при секретарі судового Порохня'М.М.
засідання
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Малинської міської ради, Малинського виробничого комунального підприємства, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання незаконними свідоцтва про право власності на житло, рішення виконкому Малинської міської ради та наказу Малинського виробничого комунального підприємства за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Малинського районного суду Житомирської області від 19.07.2011 року
встановила :
Рішенням Малинського районного суду Житомирської області від 19.07.2011 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано незаконним свідоцтво №181 про право власності на квартиру №97 в будинку №8 по вул .Машинобудівників в м.Малині Житомирської області, яке видане виконавчим комітетом Малинської міської ради 21.11.2007 року на підставі рішення виконкому №238 від 22.08.2007 року на ім'я ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 0,0. Визнано незаконним рішення виконавчого комітету Малинської міської ради від 22.08.2007 року №238 „Про приватизацію житла" в частині приватизації квартири АДРЕСА_1. Визнано незаконним наказ Малинського виробничого комунального житлово-ремонтного
експлуатаційного підприємства №31 від 03.09.2007 року „Про приватизацію житлового фонду" в частині приватизації квартири АДРЕСА_2.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду і ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову. На думку апелянта, судове рішення є незаконним, необґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до змісту П.1 СТ.2 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", п.2 Положення про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян від 15.09.1992 року №56 з наступними
змінами, передачі у власність громадян підлягають квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки..., які віднесені до державного житлового фонду та використовуються громадянами на умовах найму.
Судом встановлено, що на підставі рішення №238, прийнятого виконавчим комітетом Малинської міської ради 22.08.2007 року та наказу Малинського виробничого комунального житлово-ремонтного експлуатаційного підприємства №31 від 03.09.2007 року „Про приватизацію житлового фонду" проведено приватизацію квартири АДРЕСА_2 (а.с.41,58-59).
21.11.2007 року на ім'я ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 0.0. було видано свідоцтво №181 про право власності на житло, а саме, на квартиру АДРЕСА_3 (а.с.2).
Задовольняючи позов ОСОБА_1, суд 1 інстанції виходив з того, що приватизація спірної квартири проведена з порушенням вимог чинного законодавства. Такий висновок є правильним, ґрунтується на зібраних та досліджених по справі доказах.
Згідно із Ч.2 ст.8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" передання займаних квартир (будинків) здійснюваться в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'х, які постійно мешкають у даній квартирі (будинку), в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку).
Станом на серпень-листопад 2007 року, тобто на час вирішення питання щодо приватизації квартири АДРЕСА_4, в ній були зареєстровані і фактично проживали: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 Син відповідачки ОСОБА_2 - ОСОБА_3 0.0. у даній квартирі не проживав і був зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 лише 23.11.2007 року, тобто вже після приватизації цього житла (а.с.20,29, 116). Після розірвання шлюбу батьків, ОСОБА_3 0.0. проживав разом з батьком - ОСОБА_4 _ (а.с.116) за адресою
ОСОБА_5, 4 в м.Малині (а.с.14), а ОСОБА_2 сплачувала аліменти на утримання сина (а.с.117-118).
Отже, відповідно до вимог вищевказаного закону право на приватизацію житла мали лише ОСОБА_2 та ОСОБА_1
Заява про передачу спірної квартири у приватну власність подана від імені ОСОБА_2 та підписана повнолітніми членами сім'ї наймача без зазначення їх прізвищ (а.с.60).
Позивач ОСОБА_1 заперечує факт особистого підписання ним даної заяви і бажання приватизувати назване житло.
Відповідно до висновку судово-почеркознавчох експертизи №1/217 від 28.04.2011 року підпис в заяві від 30.08.2007 року про передачу спірної квартири у приватну власність виконані не ОСОБА_1, а іншою особою (а.с. 143-146) .
Тому є доведеним факт відсутності письмової згоди всіх повнолітніх членів сім'ї наймача на приватизацію займаного житла, :що є обов'язковою та необхідною умовою для здійснення приватизації.
Як вказано в свідоцтві №181 про право власності на житло воно видане на підставі рішення виконкому Малинської міської ради від 22.08 . 2 0 0 7 року за N'238 (а.с.2). Проте, на час прийняття згаданого рішення була відсутня заява претендентів на приватизацію житла /вона була подана лише 30.08.2007 року/, а наказ Малинського [ виробничого комунального житлово-ремонтного експлуатаційного підприємства №31 винесений 03.09.2007 року. Таким чином, станом на 22.08.2007 року виконком Малинської міської ради не мав правових підстав вирішувати питання щодо приватизації квартири АДРЕСА_2.
Недотримання відповідачами вимог ч.2 ст.8 Закону України "Про приватизацію державного житловоі^о фонду" та Положення про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян, затв. наказом Держжитлокомунгоспу від 15.09.1992 року №56, є підставою для визнання незаконними рішення виконкому Малинської міської ради та , наказу Малинського виробничого комунального підприємства, а також відповідного свідоцтва про право власності на житло за №181.
Рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.
Посилання апелянта на розгляд справи за її відсутності та без належного повідомлення про час і місце розгляду справи, є необґрунтованими. Так, судова повістка була направлена ОСОБА_2 за тією адресою, яку вона повідомила суду і за якою фактично зареєстрована, однак повістка була повернута без вручення, оскільки адресат за даною адресою не проживає (а.с.151-152). Отже, суд розглянув справу за останнім відомим місцем проживання відповідачки.
Керуючись CT.CT.209, 218, 303, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Малинського районного суду Житомирської області від 19.07.2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий
Суддя