ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 травня 2007 р. | № 11/420 |
Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:
головуючого Невдашенко Л.П.
суддів: Михайлюка М.В.
Дунаєвської Н.Г.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу | Товариства з обмеженою відповідальністю "Новатор-Спецбуд", м. Донецьк |
на постанову | від 13.02.2007 Донецького апеляційного господарського суду |
у справі господарського суду | № 11/420 Донецької області |
за позовом | Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельно-виробниче підприємство "ЛІОС", м. Донецьк |
до | Товариства з обмеженою відповідальністю "Новатор-Спецбуд", м. Донецьк |
про | стягнення 720 000,00 грн. |
за участю представників сторін:
від позивача – не з'явилися
від відповідача – Ясиненко Д.В.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Донецької області від 01.12.2006 р. порушено провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельно-виробниче підприємство "ЛІОС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новатор-Спецбуд" про стягнення 720 000,00 грн. боргу за договором № 16-СУ від 01.05.2005 р., задоволено клопотання позивача про забезпечення позову. Заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю "Новатор-Спецбуд" вчиняти дії направлені на ліквідацію підприємства. Заборонено Товариству З обмеженою відповідальністю "Новатор-Спецбуд" вчиняти дії направлені на відчуження основних засобів підприємства на суму 720 000,00 грн.
Суд мотивував своє рішення тим, що відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Мотиви викладені в клопотання про забезпечення позову, зазначає суд, є обґрунтованими і є підстави вважати що дії відповідача можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.02.2007 р. змінено ухвалу господарського суду Донецької області від 01.12.2006 р. шляхом виключення з резолютивної частини ухвали абзацу 3, виклавши п.3 резолютивної частини ухвали в частині забезпечення позову наступним чином: "Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельно-виробниче підприємство "ЛІОС" про забезпечення позову до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новатор-Спецбуд" задовольнити частково. Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Новатор- Спецбуд" вчиняти дії, направлені на відчуження основних засобів підприємства на суму 720 000,00 грн. В іншій частині клопотання відмовити у зв'язку з безпідставністю".
Обґрунтовуючи постанову, апеляційний суд посилається на те, що суд першої інстанції помилково задовольнив клопотання позивача в частині заборони відповідачеві вчиняти дії, направлені на ліквідацію підприємства, оскільки це не стосується предмету спору.
Оскаржуючи постанову апеляційного суду скаржник просить її змінити шляхом скасування ухвали господарського суду Донецької області від 01.12.2006 р. в частині задоволення клопотання позивача про забезпечення позову щодо заборони вчиняти відповідачем дії, спрямовані на відчуження основних засобів товариства на суму 720 000,00 грн. посилаючись на те, що при винесенні постанови апеляційним судом порушено норми процесуального права.
Зокрема, скаржник зазначає, що постанова апеляційного суду мотивована припущенням щодо можливого ускладнення або неможливості виконання рішення суду, чим порушено норми процесуального права, а саме ст.ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та її повноту, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробниче підприємство "ЛІОС" звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новатор-Спецбуд" про стягнення 720 000,00 грн. заборгованості за договором № 16-СУ від 01.05.2005 р.
Позивачем також подано клопотання про забезпечення позову в якому просить з метою забезпечення позову заборонити відповідачу вчиняти дії направлені на ліквідацію підприємства та на відчуження основних засобів підприємства.
Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або зі своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Статтею 67 ГПК України визначено, що позов забезпечується:
Накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;
Забороною відповідачеві вчиняти певні дії;
Забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмету спору;
Зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно ( в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Предметом позовних вимог в даній справі є стягнення з відповідача частини заборгованості за невиконання останнім зобов'язань по оплаті виконаних робіт.
Позивач зазначає, що відповідач має велику заборгованість за виконану позивачем роботу, що перевищує вартість основних засобів, які має у своїй власності відповідач.
Суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що забезпечення позову шляхом заборони відповідачеві вчиняти дії, направлені на відчуження основних засобів підприємства на суму 720 000,00 грн. безпосередньо пов'язане з можливістю наступного виконання судового рішення.
Заходи до забезпечення позову мають пряме відношення до того обсягу вимог, які були заявлені позивачем і не перевищує їх.
Виносячи ухвалу про забезпечення позову за клопотанням позивача суд апеляційної інстанції правильно застосував ст. 66 Господарського процесуального кодексу України обґрунтовано обравши заходи до забезпечення позову, які відповідають положенням статті 67 ГПК України.
Посилання скаржника на те, що позивачем не надано доказів, що незастосування заходів до забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду перевірено судом апеляційної інстанції та відхилено, як необґрунтоване, а тому додаткова оцінка зазначених обставин не відноситься до юрисдикції касаційної інстанції.
Інші доводи касаційної скарги не спростовують висновку суду.
За таких обставин, Вищий господарський суд України вважає юридичну оцінку, дану апеляційним судом обставинам справи такою, що ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для задоволення касаційної скарги не вбачає.
Керуючись ст.ст. 1115, 1119, 11110 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13.02.2007 р. у справі № 11/420 залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Головуючий, суддя Л.Невдашенко
Судді: М.Михайлюк
Н.Дунаєвська