Справа № 2а-8977/09/2570
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 травня 2009 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Сорочко Є.О.,
при секретарі Ясинському С.Г.,
з участю представника відповідачів Чугай О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Талалаївського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області та управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області про стягнення виплат, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Талалаївського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області (далі – Талалаївський РВ УМВС України в Чернігівській області) та управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області (далі - УМВС України в Чернігівській області) про стягнення недоплаченої вихідної допомоги при звільненні в розмірі 7064,08 грн. та моральної шкоди в розмірі 5000 грн. Свої вимоги мотивує тим, що він проходив службу в органах внутрішніх справ та наказом начальника УМВС України в Чернігівській області № 128 ос від 12.05.2008 року звільнений в запас Збройних Сил України за п. 63 «ж» (за власним бажанням) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України та наказом начальника УМВС України в Чернігівській області № 180 ос від 04.07.2008 року частково змінено наказ про звільнення № 128 ос від 12.05.2008 року та зазначено, що прапорщика міліції ОСОБА_1 вважати звільненим з Органів внутрішніх справ України в запас Збройних Сил України за п. 63 «б» (через хворобу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України. Після звільнення позивачу було нараховано 14163,89 грн. вихідної допомоги при звільненні, однак вказана допомога була виплачено лише в розмірі 7099,81 грн. і тільки після втручання прокуратури Талалаївського району Чернігівської області та контрольно-ревізійного управління. Крім того такими діями позивачу було завдано моральної шкоди, що полягає в стражданнях, які призвели до втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають додаткових зусиль для організації життя в зв’язку з невиплатою вихідної допомоги.
Позивач в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав заву про розгляд справи за його відсутності, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Представник відповідачів в судовому засіданні позов не визнала, просила в його задоволенні відмовити в повному обсязі в зв’язку з виплатою позивачу вихідної допомоги в повному обсязі. Крім того зазначила, що Талалаївський районний відділ не мав змоги одразу виплатити вихідну допомогу при звільненні ОСОБА_1., оскільки Талалаївський РВ УМВС України в Чернігівській області, є державною установою, яка фінансується за рахунок коштів державного бюджету, і в частині отримання і розпорядження грошовими коштами повністю залежить від надходження цих коштів з державного бюджету. Після надходження коштів з державного бюджету на виплату вихідної допомоги, вони згідно заявки перераховуються до УМВС України в Чернігівській області, після чого УМВС України в Чернігівській області перераховує вказані кошти до райвідділів. Тобто розрахунок зі звільненими працівниками проводиться по мірі надходження коштів на відповідний рахунок Талалаївського РВ УМВС України в Чернігівській області і у відповідності з кодами економічної класифікації видатків, затвердженими наказом Державного казначейства № 194 від 04.11.2004 року. УМВС України в Чернігівській області не може виплачувати вихідну допомогу за рахунок коштів, які надходять на інші цілі ніж виплата вихідної допомоги, оскільки це буде нецільовим використанням бюджетних коштів, що кваліфікується бюджетним законодавством як бюджети правопорушення. Таким чином вини ні УМВС України в Чернігівській області, ні Талалаївського РВ УМВС України в Чернігівській області, в тривалому розрахунку зі звільненими працівниками немає. Крім того, представник відповідачів пояснила, що позивач проходив службу саме в Талалаївському районному відділі УМВС України в Чернігівській області, який є самостійною юридичною особою, яка має власні рахунки в органах Державного казначейства України, печатку із зображенням Державного Гербу України і своїм найменуванням, та самостійно відповідає за власні діяння. Виплату грошового забезпечення, в тому числі й вихідної допомоги, працівникам Талалаївського РВ, райвідділ здійснює за рахунок коштів, які надходять на його розрахункові рахунки. УМВС України в Чернігівській області прав позивача не порушувало, жодних неправомірних діянь щодо нього не вчиняло, а тому є неналежним відповідачем у даній справі.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ та наказом начальника УМВС України в Чернігівській області № 128 ос від 12.05.2008 року звільнений в запас Збройних Сил України за п. 63 «ж» (за власним бажанням) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України та наказом начальника УМВС України в Чернігівській області № 180 ос від 04.07.2008 року частково змінено наказ про звільнення № 128 ос від 12.05.2008 року та зазначено, що прапорщика міліції ОСОБА_1 вважати звільненим з Органів внутрішніх справ України в запас Збройних Сил України за п. 63 «б» (через хворобу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.
Згідно п. 10 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються із служби за віком, станом здоров'я чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, після закінчення строку контракту, у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту командуванням, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Як вбачається з довідки Талалаївського РВ УМВС України в Чернігівській області ОСОБА_1. нараховано вихідну допомогу в розмірі 14163,89 грн. Згідно довідки Талалаївського відділення Державного ощадного банку України № 3094 від 12.02.2009 року позивачу виплачено вихідну допомогу в розмірі 7099,81 грн., що не заперечується позивачем. Відповідно довідки Талалаївського РВ УМВС України в Чернігівській області 14.04.2009 року заборгованість по вихідній допомозі перед ОСОБА_1 в розмірі 7064,08 грн. перерахована на рахунок позивача, що підтверджується копією платіжного доручення № 82 від 13.04.2009 року та списком співробітників на отримання вихідної допомоги.
Таким чином вихідна допомога ОСОБА_1. в розмірі 14163,89 грн. станом на 14.04.2009 року виплачена в повному обсязі.
Вимога позивача про стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягає, так як суд, з’ясувавши, наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв’язку між шкодою та протиправними діяннями її заподіювача та вина останнього в її заподіянні, приходить до висновку, що позивачем не підтверджено факт заподіяння йому моральних чи фізичних страждань або витрат немайнового характеру, пов’язаних з несвоєчасною виплатою вихідної допомоги в зв’язку з відсутністю коштів на такі виплати.
В задоволенні вимог позивача до УМВС України в Чернігівській області необхідно відмовити, оскільки ОСОБА_1 проходив службу та перебував на грошовому забезпеченні в Талалаївському районному відділі УМВС України в Чернігівській області, який є окремою юридичною особою та самостійно відповідаю за своїми зобов’язаннями.
Враховуючи вищевикладене, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Талалаївського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області та управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області необхідно відмовити за необґрунтованістю.
Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Талалаївського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області та управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області - відмовити.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: Сорочко Є.О.
Дата виготовлення та підписання постанови в повному обсязі – 13.05.2009 року.