Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

м. Вільногірськ, вул. Жовтнева, 14-а, 51700, (05653) 5-07-41

Справа №2а-657/1 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2011р. Вільногірський міський суд Дніпропетровської області у складі судді Болоніної М.Б., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Вільногірської міської ради Дніпропетровської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити виплату допомоги на оздоровлення,

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Вільногірської міської ради Дніпропетровської області (далі - УПСЗН), де просить:

- визнати бездіяльність відповідача в частині невиплати йому допомоги на оздоровлення за 2010 рік в розмірі 4720 грн. - неправомірною.

- зобов'язати відповідача виплатити на його користь допомогу на оздоровлення за 2010 рік в розмірі 4700 грн.

В обґрунтування заявленого адміністративного позову позивач зазначив, що він має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2-ї категорії і перебуває на обліку в УПСЗН, яке є юридичною особою та головним розпорядником коштів місцевого бюджету за рахунок субвенцій з державного бюджету на здійснення програм соціального захисту населення.

Відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, потерпших внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачені щорічні компенсаційні виплати на оздоровлення за 2010 рік у розмірі і п'яти мінімальних заробітних плат. До цього часу відповідач виплатив позивачу зазначену допомогу за 2009р.та 2010р. у розмірі 100 грн., інших виплат не провів, у подальшому планує зробити ці виплати у розмірах, встановлених постановою КМ України №562 від 12.07.2005р. «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

На його звернення відповідач листом від 08.08.2011р. повідомив, що зазначена допомога за 2010 рік йому виплачена у серпні 2010р. у розмірі 100 грн.

Дії відповідача позивач вважає неправомірними з наступних підстав.

Вищу юридичну силу має Конституція України та прийняті на її основі закони, розмір мінімальної заробітної плати встановлюється Верховною Радою у Законі про Державний бюджет України. Відповідно до ст.ст. 8,9 КАС України при невідповідності нормативно-правових актів Законам України слід керуватися правовими актами, що мають вищу юридичну силу, тобто треба виконувати не постанови Кабінету Міністрів, а закони, котрі регулюють дані правовідносини.

Відповідно до положень п.4 ч.4 ст. 105 КАС України адміністративний позов може містити вимогу у вигляді стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень - коштів на відшкодування шкоди, завданої його неправомірними діями або бездіяльністю. В даному випадку розмір спричиненої шкоди вираховується відповідно до вимог статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи", якою передбачені щорічні компенсаційні виплати на оздоровлення за 2010 рік у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, тобто у розмірі 4800 грн. З урахуванням виплачених позивачу 100 грн. стягненню підлягає 4700 грн.

Ухвалою суду від 14.09.2011р. (ар.с.12) позивачу поновлено пропущений з поважних причин строк звернення до суду з даним позовом.

Відповідач позов не визнав та надав письмові заперечення (ар.с.14), де зазначив, що згідно ст. 48 Закону України від 28 лютого 1991року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щорічна допомога на оздоровлення становить учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2-ї категорії у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат. Передбачена Законом щорічна допомога на оздоровлення виплачується у розмірах, визначених Постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та становить учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2-ї категорії 100,00 гривень. Відповідно до статті 95 Конституції України виключно Законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розміри та цільове спрямування цих видатків. Діяльність Міністерства праці та соціальної політики України у частині забезпечення функцій головного розпорядника бюджетних коштів регламентується Бюджетним кодексом України. Бюджетним кодексом, визначено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та проводять видатки тільки в межах виділених їм бюджетних асигнувань. УПСЗН Вільногірської міської ради Дніпропетровської області відповідно до Бюджетного кодексу України є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня, який виконує бюджетні програми у системі головного розпорядника, тобто в системі Міністерства соціальної політики України. Фінансування видатків на соціальний захист та соціальне забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи провадиться в межах коштів, передбачених державним бюджетом на відповідні роки, тому, виконання Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи повністю залежить від фінансових ресурсів доходної частини державного бюджету. Міністерство фінансів України і Державне казначейство України забезпечують щороку виділення коштів Міністерству соціальї політики України для виплати соціальних допомог у розмірах та меясах установлених Законом «Про державний бюджет України» на відповідний календарний рік, в подальшому здійснюється перерахування їх місцевим органам праці та соціального захисту населення. Міністерство соціальної політики України, як головний розпорядник коштів, керуючись вимогами чинного в Україні законодавства, забезпечує через місцеві органи праці та соціального захисту населення виплату щорічної допомоги на оздоровлення в розмірах, визначених Верховною Радою України у Законі «Про Державний бюджет України» на відповідний календарний рік. Виплата допомоги, передбаченої Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» проводиться за рахунок коштів державного бюджету. Таким чином головним розпорядником бюджетних коштів по КПК 2501250 «Компенсація за шкоду, заподіяну здоров'я допомоги на оздоровлення у випадку звільнення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильс катастрофи» і як наслідок, належним відповідачем по справі за таким позовом є Міністерство соціальної політики України. Управління праці та соціального захисту населення Вільногірської міської ради Дніпропетровської області виплату щорічної допомоги на оздоровлення здійснює на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Призначення та перерахунки цього виду допомоги проводиться відповідно програмного забезпечення «АСОПД/КОМТЕХ». Ця програма координує і контролюється Міністерством праці та соціальної політики України.

На підставі вищенаведеного відповідач просить відмовити повністю в задоволенні адміністратив позову ОСОБА_1

Дослідивши та оцінивши у сукупності надані по справі письмові докази, в тому числі посвідчення ОСОБА_1 як учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 19896р. 2-ї категорії (ар.с.5), заяву позивача з проханням провести перерахунок виплати допомоги на оздоровлення (ар.с.б), лист-відп УПСЗН від 08.08.2011р. №2151/01-14/11-04/05 (ар.с.7-8), суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

У відповідності до ст.ст.11,71 КАС України розгляд і вирішення адміністративних справ здійснк на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечеі адміністративних справах про протиправність рішень дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Згідно ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому всебічному повному та об'єктивному дослідженні. оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатній взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№ 796-ХІІ від 28.02.1991року. Статтею 48 цього закону передбачена виплата щорічної допомоги на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС 2-ї категорії в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат. Щорічна дощпоиога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Пунктом 28 ст. 67 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення деяких законодавчих актів України» були внесені зміни до ст.48 Закону України «Про статус і соп захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відповідно до яких допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів Украни.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. №10-рп/2008 визнані такими, відповідають Конституції України (є неконституційними), положення статті 67 розділу І, пунктів 2-4, 18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу ІІ"Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу III "Прикінцеві положення України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавч України".

Таким чином, з 22.05.2008р. поновлена редакція ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відповідно до якої, щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС 2-категорії виплачується в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат. Дія цієї правової норми до цього часу не зупинялася і не змінювалась.

Оскільки закони мають пріоритет над підзаконними актами, то суд не погоджується з доводами відповідача щодо обґрунтованості застосування Постанови КМУ України від 12.07.2005р. № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та виплати допомоги позивачу розмірі 100грн. Крім того, ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» наділяє Кабінет Міністрів України повноваженнями щодо підвищення розмірів всіх доплат, пенсій і компенсацій, а не навпаки, щодо зменшення розміру цих виплат, дія цієї норми не змінювалася і не зупинялася.

Згідно ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти, або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей законів, що визнані неконституційними.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст.9 КАС України суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008року № 10-рп/2008 визнано, що Конституція

України не надає Закону України «Про Державний бюджет» вищої юридичної сили стосовно інших законів, Конституційний Суд дійшов висновку, що Законом України «Про державний бюджет України» не можуть вноситись зміни до інших законів і не може зупинятися їх дія.

Згідно висновку Європейського Суду з прав людини у рішенні від 08.11.2005року у справі «Кечко 'проти України», органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань. Згідно ст.17 ЗУ «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23 лютого 2006року N 3477-ІУ, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Згідно ст.53 ЗУ «Про державний бюджет України на 2010 рік» встановлено мінімальну заробітну плату на 2010 рік: з 01 січня - 869 грн., з 01 квітня - 884грн., з 01 липня - 888 грн., з 01 жовтня - 907грн., з 01 грудня - 922 грн. Згідно ст.22 ЗУ «Про державний бюджет України на 2011 рік» встановлено мінімальну заробітну плату на 2011 рік: з 01 січня - 941 грн., з 01 квітня-960грн., з 01 жовтня - 985грн., з 01 грудня - 1004 грн.

Зі змісту зазначених Законів не вбачається будь-яких обмежень щодо можливості застосування визначених в них розмірів мінімальної заробітної плата з метою реалізації статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№ 796-ХІІ. Виходячи із пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до ст.48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», який був чинним на момент нарахування щорічної допомоги, органи соціального захисту населення повинні були виходити саме з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом, а не з розмірів, визначених Постановою Кабінету Міністрів № 562 від 12.07.2005р.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем неправомірно нарахована позивачу щорічна допомога на оздоровлення за 2010 рік не у відповідності до ч.4 ст.48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а у меншій сумі, визначеній згідно постанови КМУ № 562 від 12.07.2005р.

Відповідно до ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову зокрема про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень і про скасування рішення, зобов'язання відповідача вчинити певні дії іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Враховуючи протиправність дій відповідача з метою захисту прав позивача від порушень з боку суб'єкта владних повноважень, суд вважає необхідним захистити ці права шляхом зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу щорічну разову грошову допомогу на оздоровлення за 2010 рік з розрахунку п'яти мінімальних заробітних плат, відповідно до ч.4 ст.48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру мінімальної заробітної плати на час виплати допомоги з урахуванням частково отриманої позивачем суми цієї допомоги.

У той же час суд приймає до уваги, що у своєму позові позивач просить стягнути з відповідача недоплачену щорічну компенсацію у конкретному розмірі, тобто у сумі 4700грн., однак суд не має можливості задовольнити таку позовну вимогу, оскільки у даному випадку судом фактично буде самостійно здійснено перерахунок допомоги, що стане підміною функцій УПСЗН та є неприпустимим відповідно до чинного законодавства. З огляду на судову практику Верховного Суду України у справах, розглянутих відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України, суд, встановивши, що відповідач порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, може визнати такі дії незаконними і зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум.

З урахуванням того, що позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати по справ віднести на рахунок держави.

Відповідно до п.8 ч.б ст. 183-2 та ст.256 КАС України постанова підлягає негайному виконанню.

Керуючись ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внас Чорнобильської катастрофи», ст.ст.6,17-19,94,99-100,105,158,161-163,183-2,256 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Вільногірської міської ради Дніпропетровської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити виплату допомоги на оздоровлення задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Вільногірської міської ради Дніпропетровської області щодо нарахування і виплати ОСОБА_1, учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС другої категорії, допомоги на оздоровлення, передбаченої ч.4 ст.48 Законом України «Про статус і соціальний захист громадян постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за 2010 рік.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Вільногірської міської ради Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 23928609, юридична адреса: м. Вільногірськ Дніпропетровської вул.Жовтнева, 29), здійснити перерахунок і виплатити учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС другої категорії ОСОБА_1, 11.04.1964р.н., уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає у АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, допомогу на оздоровлення, передбачен ст.48 Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за 2010 рік, з розрахунку п'яти мінімальних заробітних плат, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час виплати цієї допомоги, з урахуванням частково виплаченої позивачу суми даної допомоги.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Судові витрати віднести на рахунок держави.

Зобов'язати відповідача виконати постанову негайно.

Апеляційна скарга на постанову подається до апеляційного суду Дніпропетровської області ч Вільногірський міський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з моменту отримання і постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо ск. не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної с після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання зако; сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Копії постанови направити сторонам в порядку ч.7 ст. 183-2 КАС України.

Суддя М.Б.Болоніна