Лисичанський міський суд Луганської області

м. Лисичанськ, вул. Штейгерська, 38, 93100, (06451) 7-30-92

2-о-280/2010р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2010 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді Лизенко І.В.,

народних засідателів Куриленко Л.І.,

ОСОБА_1,

при секретарі судового засідання Козекіній Н.О.,

за участю прокурора Ковальова Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за заявою головного лікаря Лисичанської обласної психіатричної лікарні ОСОБА_2, заінтересована особа ОСОБА_3, про надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку у вигляді нагляду у відношенні ОСОБА_4, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до суду із заявою про надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку у вигляді нагляду у відношенні ОСОБА_4, посилаючись на те, що за своїм психічним станом ОСОБА_4 потребує надання йому амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, так як він знаходиться на обліку у лікаря-психіатра, є інвалідом дитинства 2-ї групи за психічним захворюванням з діагнозом „Пропфшизофренія ", неодноразово лікувався в Лисичанській обласній психіатричній лікарні. Лікування приймає нерегулярно, в клініці переважає афективно-параноїдна симптоматика, агресивний до матері, до оточуючих. Хворим себе не вважає.

В судовому засіданні представник заявника заяву підтримала, просила суд її задовольнити, так як ОСОБА_4 потребує амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку у вигляді нагляду.

Заінтересована особа в судове засідання не з'явилась, про причини нез'явлення не повідомила, клопотання про розгляд справи за її відсутності до суду не надходило.

ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви, посилаючись на те, що у нього хворі ноги, тому ходити до диспансеру не має змоги.

Суд, заслухавши пояснення представника заявника, думку прокурора, дослідивши письмові докази, із яких видно що ОСОБА_4 дійсно потребує надання амбулаторної психіатричної допомоги, вважає що заява підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про психіатричну допомогу» амбулаторна психіатрична допомога може надаватися без усвідомленої згоди особи або без згоди її законного представника у разі встановлення у неї тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона завдасть значної шкоди своєму здоров'ю у зв'язку з погіршенням психічного стану у разі ненадання їй психіатричної допомоги.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 знаходиться на обліку у лікаря-психіатра є інвалідом дитинства 2-ї групи за психічним захворюванням з діагнозом „Пропфшизофренія" та потребує примусового надання амбулаторної психіатричної допомоги у вигляді нагляду.

Пояснення ОСОБА_4 суд не бере до уваги, оскільки медичною довідкою лікаря терапевта не підтверджено захворювання ніг. Передбачених законом підстав про відмову у наданні психіатричної допомоги у примусовому порядку ОСОБА_4 не заявлено.

Судом не виявлено перешкод для задоволення заяви.

Суд дійшов висновку, що наявні передбачені законом підстави для задоволення заяви.

На підставі ст.12 Закону України «Про психіатричну допомогу", керуючись ст.ст. 212-215, 281, 282 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Дозволити надання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку у вигляді нагляду.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Суддя:

Народні засідателів: