категорія статобліку – 2.5
справа № 2а-6414/09/0470
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
15 жовтня 2009 року м.Дніпропетровськ
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Павловського Д.П.
при секретарі Лобі Е.Г.
за участі представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про зобов’язання вчинити певні дії, -
в с т а н о в и в :
30 квітня 2009р. до суду надійшов даний адміністративний позов, у якому позивач просить визнати протиправною і скасувати постанову державного виконавця-заступника начальника Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 22 квітня 2009р. про накладення штрафу на ОСОБА_2.
Позовні вимоги обґрунтовано адміністративним позовом від 30 квітня 2009р.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити позов, за викладених у ньому підстав.
Відповідач до судового засідання не з’явився, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлений, що підтверджується матеріалами справи. Про причини неявки суду не повідомив, клопотання про розгляд справи без участі не подавав. Заперечень на позовну заяву від нього не надходило.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши доводи осіб, які беруть участь у справі, суд встановив наступне.
Постановою про накладення штрафу від 22 квітня 2009 року, затвердженої заступником начальника управління - начальником Бабушкінського відділу Державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції на позивача, як на посадову особу - начальника управління Національного банку України в Дніпропетровській області було накладено штраф у розмірі 1020 грн., як зазначено у постанові, за невиконання належним чином законної вимоги заступника начальника відділу Державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, у вигляді незаконного повернення платіжної вимоги відповідача № 24/09 - 2 від 15 квітня 2009 року на суму 4 474 280грн.
Підставами для винесення даної постанови відповідач вважає: 1) порушення вимог Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за № 377/8976 (далі - Інструкція № 22) при поверненні платіжної вимоги № 24/09 - 2 від 15 квітня 2009 року на суму - 4474280грн.; 2) порушення вимог пункту 4.1.12 глави 4 Положення про філії (територіальні управління) Національного банку України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 22 грудня 2000 року N 495, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26 січня 2001р. за N81/5272; 3) повторне невиконання вимог державного виконавця у вигляді повернення платіжної вимоги відповідача № 24/09 - 2 від 15 квітня 2009 року на суму 4 474 280грн., після незаконного повернення платіжної вимоги відповідача № 24/09 від 10 квітня 2009 року.
Проте, такі висновки відповідача не ґрунтуються на чинному законодавстві України та нормативно - правових актах Національного банку України.
Так, 15 квітня 2009 року до управління Національного банку України в Дніпропетровській області надійшла платіжна вимога відповідача № 24/09 - 2 від 15 квітня 2009 року на суму 4474280грн.
Розглянувши вказану платіжну вимогу, управління Національного банку України в Дніпропетровській області її повернуло, вказавши як причину повернення те, що дата надходження платіжної вимоги в банк стягувача проставлена в неналежному полі, що не відповідає вимогам щодо заповнення реквізиту поля № 50, 60 додатка 8 Інструкції.
Відповідно до Додатку 8 Інструкції № 22, «Указівки щодо заповнення реквізитів розрахункових документів на паперових носіях, їх реєстрів і заяви про відкриття акредитива», у полі 50 платіжної вимоги зазначаються число, місяць та рік отримання банком платника (тобто управління Національного банку України в Дніпропетровській області).
У полі 60, дата надходження в банк стягувача/отримувача платіжної вимоги, зазначається дата прийняття та перевірки банком стягувача платіжної вимоги, яка підлягає надсиланню в банк платника (банком чи безпосередньо стягувачем).
На платіжній вимозі №24/09 - 2 від 15 квітня 2009 року дата надходження платіжної вимоги в банк стягувача/отримувача вказана в полі 50, а не 60.
Відповідно до пункту 2.5 Глави 2 Інструкції № 22, банк, повертаючи розрахунковий документ у день його надходження, має зробити на його зворотному боці напис про причину повернення документа без виконання (з обов'язковим посиланням на статтю закону України, відповідно до якої розрахунковий документ не може бути виконано, або/та главу/пункт нормативно-правового акта Національного банку, який порушено) та зазначити дату його повернення (це засвідчується підписами відповідального виконавця і працівника, на якого покладено функції контролера, та відбитком штампа банку).
На підставі викладеного випливає, що платіжна вимога відповідача № 24/09 - 2 від 15 квітня 2009 року на суму 4 474 280 грн. була повернута на підставі чинного законодавства України та нормативно - правового акту Національного банку України, який регулює готівкові розрахунки в України. Щодо наклеювання аркуша на зворотному боці платіжної вимоги з написом про причину повернення, то таке оформлення здійснене в зв'язку з тим, що платіжну вимогу неможливо точно розташувати у друкувальних пристроях, щоб належним чином роздрукувати напис та не зіпсувати сам розрахунковий документ. До того ж, навіть формальне порушення здійснення напису не змінює порушення порядку оформлення відповідачем платіжної вимоги № 24/09 - 2 від 15 квітня 2009 року на суму 4 474 280грн.
Щодо порушення вимог пункту 4.1.12 глави 4 Положення про філії (територіальні управління) Національного банку України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 22 грудня 2000 року N 495, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 січня 2001р. за N 81/5272, то у відповідності до пункту 4.1.12 глави 4 Положення № 495 викладеного в редакції на момент прийняття постанови, начальник територіального управління несе відповідальність за якість розгляду документів, що подаються банками та стосуються реєстрації банків, внесення змін до установчих документів, видачі та розширення ліцензії тощо.
Аналіз змісту вказаного пункту Положення № 495 дозволяє дійти висновку, що він взагалі не регулює питання відповідальності позивача щодо оформлення причин повернення розрахункових документів, а тому не може бути підставою для притягнення до відповідальності позивача. Посилання на цю норму Положення відповідачем є безпідставним.
Таким чином, у діях позивача відсутня об'єктивна сторона правопорушення, а значить і склад правопорушення.
Щодо повторності складу правопорушення, то такий висновок відповідача є помилковим та таким, що не ґрунтується на Законі України від 21 квітня 1999 року № 606 - XIV «Про виконавче провадження», що підтверджується наступними обставинами:
а) позивач не повертав платіжну вимогу відповідача № 24/09 від 10 квітня 2009 року, тому що платіжної вимоги з таким номером не надходило до управління Національного банку України в Дніпропетровській області;
б) у діях позивача по поверненню платіжної вимоги № 24/09 - 2 від 15 квітня 2009 року на суму 4 474 280грн. відсутній склад правопорушення;
в) стаття 88 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606 - XIV «Про виконавче провадження», яка передбачає відповідальність за невиконання вимог державного виконавця, не містить кваліфікуючої ознаки як повторність;
г) стаття 87 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606 - XIV «Про виконавче провадження» не містить склад правопорушення у вигляді невиконання вимог державного виконавця.
Також, відповідачем порушено порядок притягнення відповідача до передбаченої законом відповідальності.
Відповідно до статті 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.
Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому прядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.
Положення цього Кодексу поширюються і на адміністративні правопорушення, відповідальність за вчинення яких передбачена законами, ще не включеними до Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 88 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606 - XIV Про виконавче провадження» за порушення вимог цього Закону, невиконання законних вимог державного виконавця громадянами чи посадовими особами, втрату або несвоєчасне відправлення виконавчого документа, неподання або подання неправдивих відомостей про доходи і майновий стан боржника, а також неповідомлення боржником про зміну місця роботи (знаходження), якщо ці дії не мають ознак злочину, а також за неявку без поважних причин за викликом державного виконавця на винних осіб за постановою начальника відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, накладається штраф від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у порядку, передбаченому законом.
Таким чином, накладання штрафів повинно здійснюватись в порядку, передбаченому Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до частини 1 статті 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою.
Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.
Відповідач виніс постанову без складання протоколу про адміністративне правопорушення.
У судовому засіданні також були досліджені письмові докази, а саме: постанова про накладення штрафу від 22.04.2009р., платіжна вимога №24/09-2 від 15.04.2009р., додаток 4 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті.
Таким чином, за вищевикладених підстав, суд доходить висновку щодо неправомірності постанови державного виконавця-заступника начальника Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 22 квітня 2009р. про накладення штрафу на ОСОБА_2, яка була винесена без додержання вимог чинного законодавства України і є незаконною, та вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
п о с т а н о в и в:
Адміністративний позов ОСОБА_2 до Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про зобов’язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправною і скасувати постанову державного виконавця-заступника начальника Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 22 квітня 2009р. про накладення штрафу на ОСОБА_2.
Присудити на користь ОСОБА_2 документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України у сумі 3 (три) грн. 40коп.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова складена у повному обсязі 20.10.2009р.
Суддя Д.П. Павловський