Справа №1-1008/2009 року
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Луцьк 19 листопада 2009 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням
судді Остапука В.І.,
за участю секретаря Полетило К.С.,
прокурора Ващук І.В.,
адвоката ОСОБА_1,
законних
представників ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення:
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, непрацюючого, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,
• за ст. 186 ч.1 КК України,-
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_6, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_7, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого,
• за ст.ст. 296 ч.1, 198 КК України,-
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_9 Б, Волинської області, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_7, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого,
• за ст. 198 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
19 серпня 2009 року близько 22 год., підсудний ОСОБА_5 перебуваючи біля фонтанів навпроти центральної алеї парку ім. Л.Українки у м. Луцьку, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, пристав до раніше незнайомого ОСОБА_7 та демонструючи особливу зухвалість, безпричинно здавив рукою його шию та наніс декілька ударів кулаком по голові. Підсудний ОСОБА_4 під час вчинення ОСОБА_5 хуліганських дій, забрав з кишені ОСОБА_7 мобільний телефон марки «Нокіа 6300» вартістю 800 гривень з сім карткою «Київстар» вартістю 25 гривень, на рахунку якої було 20 грн..
Через деякий час, ОСОБА_5 отримавши від ОСОБА_4 викрадений мобільний телефон достовірно знаючи, що він є краденим збув його ОСОБА_6, а останній придбав за 300 гривень мобільний телефон знаючи, що він крадений.
Допитані в судовому засіданні підсудні ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 свою вину в пред’явленому їм обвинуваченні визнали повністю та показали, кожен зокрема, що, дійсно, при вищезазначених обставинах вчинили інкриміновані їм злочини. У вчиненому щиро розкаялися та просили суворо їх не карати.
Крім повного визнання своєї вини самими підсудними, їх винність в інкримінованому злочині також підтверджується зібраними на досудовому слідстві та дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:
• протоколом вилучення від 08.09.2009 року, згідно якого у ОСОБА_5 було вилучено мобільний телефон марки «Нокіа 6300», належний потерпілому ОСОБА_7 (а.с. 10);
• протоколом відтворення обстановки та обставин події від 10.09.2009 року, в ході якого ОСОБА_4 розповів та відтворив на місці всі обставини вчинення ним злочину (а.с. 38-40);
• протоколом відтворення обстановки та обставин події від 28.10.2008 року, в ході якого підсудний показав, як і при яких обставинах він відкрито викрав сумку у потерпілої (а.с. 43- 45);
Таким чином, суд приходить до висновку, що підсудний ОСОБА_4 своїми умисними діями, спрямованими на відкрите викрадення чужого майна, скоїв злочин, передбачений ст. 186 ч.1 КК України.
Підсудний ОСОБА_5 своїми умисними діями, спрямованими на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, скоїв злочин, передбачений ст. 296 ч.1 КК України.
Він же, своїми умисними діями, спрямованими на заздалегідь не обіцяний збут майна завідомо одержаного злочинним шляхом, скоїв злочин, передбачений ст. 198 КК України.
Підсудний ОСОБА_6 своїми умисними діями, спрямованими на заздалегідь не обіцяне придбання майна завідомо одержаного злочинним шляхом, скоїв злочин, передбачений ст. 198 КК України.
При обранні покарання суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого підсудними злочину, всі обставини справи та дані про осіб винних.
До обставин, що пом’якшують покарання підсудних, суд відносить з’явлення із зізнанням, активне сприяння розкриттю злочину, щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання підсудних, суд не вбачає.
ОСОБА_4, ОСОБА_5 вперше притягуються до кримінальної відповідальності, вину визнали повністю, щиро розкаялися у вчиненому, позитивно характеризуються за місцем проживання (а.с. 71, 98), тому суд приходить до висновку, що їх виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства.
ОСОБА_6 вперше притягується до кримінальної відповідальності, не являється ініціатором злочину, має ряд пом»якшуючих обставин, позитивно характеризується, а тому суд відносить цю сукупність обставин до виключних і вважає за можливе у відповідності до ст. 69 КК України призначити йому інший, більш м»який вид покарання, ніж це передбачено санкцією ст. 198 КК України і призначає покарання у виді штрафу.
Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд -
З А С У Д И В:
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч.1 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п»ятдесят) гривень.
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.198 КК України та призначити покарання із врахуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 510 (п»ятсот десять) гривень.
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст. 296 ч.1, 198 КК України та призначити покарання:
• за ст. 296 ч.1 КК України у виді 1 (одного) року 2 (двох) місяців обмеження волі;
• за ст. 198 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі.
На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити до відбуття 1 (один) рік 2 (два) місяці обмеження волі.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 1-ого (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки:
• не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;
• повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання;
• періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Запобіжний захід засудженим: ОСОБА_4, ОСОБА_6 – підписку про невиїзд – скасувати, а ОСОБА_5 залишити попередній – підписку про невиїзд;
Речовий доказ: мобільний телефон «Нокіа 6300» – залишити за належністю ОСОБА_7.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Волинської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.
ГОЛОВУЮЧИЙ: