Справа № 2-3555/09

ЗАОЧНЕ  РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

       23 листопада 2009  року                                                                         м. Дніпропетровськ

            Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі: головуючого судді  Грищенко В.М., при секретарі Баштаненко І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Дніпропетровську справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

           Позивачка 26.10.2008 року звернулася до суду з позовною заявою про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, посилаючись на те, що їх сім’я  розпалася та відновити  її не можливо, та зазначила, що у період сумісного життя у неї з відповідачем народилася донька –ОСОБА_3, яка проживає з нею та знаходиться на її утриманні. Вона вказує, що відповідач матеріальну допомогу на дитину не надає тому, вона вимушена була звернутися до суду з позовом. Просила розірвати шлюб та стягнути з відповідача аліменти у розмірі  ј  частини всіх видів заробітку (доходу).

          У судовому засіданні позивачка уточнила позовні вимоги, просила задовольнити  позов в частині розірвання шлюбу, а позовні вимоги щодо стягнення аліментів не розглядати.

           Відповідач у судове засідання не з’явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином, про причину неявки суду не повідомив. Суд ухвалив, у відповідності зі ст. 224 ЦПК України та за згодою позивачки, провести заочний розгляд справи по наявних матеріалах справи.          

          Суд, вивчивши матеріали справи, заслухав пояснення позивачки, вважає, що позов необхідно задовольнити з наступних підстав.          

          Судом встановлено, що між сторонами було зареєстровано шлюб ІНФОРМАЦІЯ_2, від якого мають малолітню доньку – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.  

          Подружні стосунки сторони припинили з серпня 2008 року, з причини того, що між ними постійно виникали сварки через те, що кожний з них має різні характери та різні погляди на життя, ведення спільного господарства та виховання дитини, внаслідок чого їхнє подальше спільне життя стало не можливим, та таким, що суперечить їх інтересам та інтересам дитини. Між сторонами втрачені почуття любові та поваги один до одного. Збереження шлюбу, як вважає позивачка, не можливо та не доцільно, наполягала на розірванні шлюбу, просила строк для примирення не надавати, оскільки це буде суперечити її інтересам. Сторони проживають окремо один від одного, спільне господарство та сумісний  бюджет не ведуть. Спору про розділ майна між сторонами немає. Дитина після розірвання шлюбу залишиться проживати з позивачкою.  

          Суд вважає, що подальше сумісне життя сторін та збереження сім’ї не можливо.

          Керуючись ст. ст. 3, 7, 14, 57, 58, 197, 208, 212, 214, 215, 224, 225, 226 ЦПК України , ст. ст. 104, 105, 110, 112 СК України, суд -

ВИРІШИВ:

             Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

             Шлюб, зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_2 Індустріальним відділом РАЦС Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис НОМЕР_1 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, які мають одну малолітню  дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 - розірвати.

            При отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу в органах РАЦС стягнути держмито на користь держави з ОСОБА_2 17  грн., звільнивши ОСОБА_1 від витрат.

            Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії .

            Рішення може  бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку  до апеляційного суду Дніпропетровської області через районний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом  подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього  протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

           У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення  без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя:                                                                                                      В.М. Грищенко