Справа №1-982/2009 року
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Луцьк 27 листопада 2009 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням
судді Остапука В.І.,
за участю секретаря Полетило К.С.,
прокурора Воробія О.П.,
захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, непрацюючого, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4, судимого:
1. 07.06.1996 року Луцьким міським судом за ст.17 – ст.81 ч.3, 89 ч.1, 46-1 КК України (в редакції 1960 року) на 3 роки з відстрочкою виконання вироку на 2 роки;
2. 11.06.1998 року Луцьким міським судом за ст.ст. 141 ч.2, 89 ч.1, 81 ч.3, 42, 43 КК України ( в редакції 1960 року) на 4 роки позбавлення волі; звільнений 19 жовтня 2000 року по постанові Маневицького районного суду від 18 жовтня 2000 року умовно-достроково на 1 рік 3 місяці 5 днів;
3. 18.09.2002 року за ст.ст. 185 ч.2, 71 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі; звільнений 6 листопада 2004 року по відбуттю покарання;
4. 20.09.2005 року Луцьким міським судом за ст. 198 КК України на 6 місяців арешту;
5. 12.01.2009 року Луцьким міськрайонним судом за ст. 185 ч.2 КК України на 4 роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України надано іспитовий строк на 3 роки,
• за ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 186 ч.2 КК України,-
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_6, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_7, неодруженого, непрацюючого, судимого:
1. 17.11.2008 року Луцьким міськрайонним судом за ст. 296 ч.1 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України надано іспитовий строк на 2 роки,
• за ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 186 ч.2 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Підсудний ОСОБА_3 2 вересня 2009 року приблизно о 13 год., за попередньою змовою з ОСОБА_4, перебуваючи в приміщенні супермаркету «Смачно №1», який належить ТзОВ «Волинська продуктова компанія», що розміщений по вул. Ветеранів в м. Луцьку, непомітно для сторонніх осіб, намагалися таємно викрасти три паперові упаковки жувальних гумок, зокрема ОСОБА_3 одну упаковку «Орбіт вінтерфреш», кількістю 28 штук, вартістю 87 гривень 36 копійок, а ОСОБА_4 дві упаковки «Орбіт малина», кількістю 27 штук, вартістю 84 гривні 24 копійки та «Орбіт манго», кількістю 24 штуки, вартістю 90 гривень 48 копійок, але не довели свій намір до кінця з причин, що не залежали від їх волі, так як були затримані працівниками даного супермаркету.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину в пред»явленому йому обвинуваченні не визнав, суду дав показання, про те, що він про крадіжку ні з ким не домовлявся і жувальних гумок не викрадав. Не може пояснити, чому свідки вказують, що саме він викрав жувальні гумки.
Підсудний ОСОБА_4 суду дав показання про те, що 02 вересня 2009 року близько 13 год. знаходячись в супермаркеті «Смачно» намагався викрасти три блоки жувальних гумок. Один блок жувальних гумок в нього вилетів і розсипався біля каси, а з двома іншими блоками він пройшов повз касу, однак був затриманий охоронцем магазину. Пояснив, що фактично він намагався викрасти три блоки жувальних гумок, а ОСОБА_3 відношення до крадіжки не має.
Винність ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в скоєних злочинах підтверджується зібраними на досудовому слідстві та дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:
- показаннями свідка ОСОБА_5, директора супермаркету «Смачно», про те, що 02.09.2009 року приблизно о 13 год. вона, побачивши як раніше незнайомий їй ОСОБА_3 заховав під куртку блок жувальних гумок і намагався пройти повз касу, схопила його за одяг, з-під якого випала упаковка жувальних гумок та розсипалася. Крім того, вона крикнула до охоронця, щоб він затримав іншого хлопця, спільника ОСОБА_3, який вже пройшов касу. При затриманні ОСОБА_4 у нього з-під куртки випало дві упаковки жувальних гумок. Після цього вони викликали працівників міліції.
- показаннями свідка ОСОБА_6 про те, що при затриманні ОСОБА_4, у останнього з-під куртки випало дві упаковки жувальних гумок, а ОСОБА_3 затримала ОСОБА_5, біля якого він бачив розсипаний блок жувальних гумок.
- показаннями свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8, працівників супермаркету про те, що вони бачили в магазині двох, раніше невідомих ОСОБА_3 та ОСОБА_4, по поведінці яких зрозуміли, що вони намагаються вчинити крадіжку. Одного затримала директор магазину ОСОБА_5, а іншого – охоронець ОСОБА_6 Вони бачили, що біля каси розсипано три упаковки жувальних гумок.
- показаннями свідка ОСОБА_9, дільничного інспектора ВДІМ Луцького МВ про те, що 02 вересня 2009 року близько 14 год. він прибув на виклик в магазин «Смачно», де двоє осіб (ОСОБА_3 та ОСОБА_4П.) намагалися вчинити крадіжку. Він бачив біля каси розсипані три упаковки жувальних гумок. Працівники магазину вказали, що затримані ними особи намагалися вчинити крадіжку.
- протоколом огляду місця події від 02.09.2009 року, згідно якого було оглянуте місце вчинення злочину по вул. Ветеранів,1А в м. Луцьку (а.с. 6-10);
- протоколом огляду речових доказів від 09.09.2009 року, згідно якого було оглянуто три паперові коробки з жувальними гумками «Орбіт» (а.с.64);
- актом наркологічної експертизи №724 від 07.10.2009 року про те, що ОСОБА_3 страждає опійною наркоманією та алкогольною залежністю, потребує примусового протинаркоманійного та протиалкогольного лікування, котре йому не протипоказане (а.с.86).
Таким чином, суд приходить до висновку, що підсудні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 своїми умисними діями, спрямованими на таємне викрадення чужого майна, вчиненими за попередньою змовою групою осіб, вчинивши всі дії, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, що не залежали від їх волі, а ОСОБА_3, крім того, з ознакою повторності, вчинили злочин, передбачений ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України.
Досудовим слідством ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачувалися за ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 186 ч.2 КК України, тобто у намаганні відкритого викрадення жувальних гумок за попереднім зговором групою осіб. Однак в судовому засіданні було встановлено, що підсудні жувальні гумки намагалися викрасти таємно і не підозрювали, що за ними хтось спостерігає, а тому їх дії суд перекваліфікував на таємне викрадення чужого майна, яке не було завершене з причин, що не залежали від їх волі, тобто на ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 ч.2 КК України.
Суд критично оцінює показання ОСОБА_3 про те, що він зовсім нічого не крав та показання ОСОБА_4 про те, що лише він намагався викрасти три упаковки жувальних гумок і про те, що, ніби в нього було не дві, а три упаковки жувальних гумок. Суд вважає, що таким чином ОСОБА_3 намагається уникнути відповідальності за вчинений злочин, а ОСОБА_4 намагається взяти на себе всю відповідальність за крадіжку, показавши при цьому, що ОСОБА_3 зовсім не причетний до злочину.
За основу при постановленні вироку суд бере показання працівників магазину, які конкретно вказали на підсудних як на осіб, які намагалися вчинити крадіжку, і цими ж показаннями спростовуються різні версії підсудних щодо обставин даного злочину. Суд вважає, що в підсудних був попередній зговір, оскільки ОСОБА_4, у якого під курткою було виявлено дві упаковки жувальних гумок, почав стверджувати, що він намагався викрасти три блоки жувальних гумок, тим самим відвертаючи відповідальність ОСОБА_3
Про те, що у ОСОБА_4 було дві упаковки жувальних гумок, стверджується показаннями охоронця супермаркету ОСОБА_6, а про те, що ОСОБА_3 намагався викрасти блок жувальних гумок, стверджується, в основному, показаннями ОСОБА_5, яка його безпосередньо затримала.
Суд міг би допустити, що у підсудних не було зговору, якби ОСОБА_4 не почав захищати ОСОБА_3, а намагаючись взяти його відповідальність на себе, він, тим самим, показав, що вони діяли разом. З показань всіх свідків, працівників магазину, вбачається, що дії підсудних були спільними, і саме на них вони звернули увагу як на підозрілих осіб. Суд вважає, що підсудні, які спочатку зовсім не визнавали своєї вини, а потім ОСОБА_4 почав брати всю відповідальність на себе, намагаються уникнути суворої відповідальності за вчинене, оскільки злочин вони вчинили під час іспитового терміну за попередніми вироками, тобто їм вже визначено покарання за попередніми вироками і в разі доведеності їх вини, незважаючи на розмір викраденого, їм буде обране покарання в умовах ізоляції від суспільства, ОСОБА_3 –більше чотирьох років, а ОСОБА_4 – більше трьох років позбавлення волі.
При обранні покарання суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого підсудними злочину, всі обставини справи та дані про осіб винних.
Обставин, що пом’якшують покарання ОСОБА_3 та ОСОБА_4, суд не вбачає. Визнання вини ОСОБА_4 за вищенаведених обставин не є щирим розкаянням.
До обтяжуючих відповідальність обставин суд відносить рецидив злочинів відносно обох підсудних.
ОСОБА_4 та ОСОБА_3 раніше судимі, вчинили злочин в період іспитового строку, негативно характеризуються, не працюють, а тому суд вважає, що їх виправлення та перевиховання не можливе без ізоляції від суспільства і призначає покарання в межах санкції ч.2 ст. 15 – ч.2 ст. 185 КК України – позбавлення волі.
Речові докази, згідно ст. 81 КПК України: три паперові коробки з жувальними гумками у кількості 86 штук – залишити за належністю ОСОБА_5
Судові витрати стягнути з підсудних в доход держави.
Датою затримання підсудних, згідно протоколів про затримання (а.с.19, 24) є 03.09.2009 року, хоча фактично вони були затримані 02.09.2009 року, а тому і покарання слід рахувати з 02.09.2009 року.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд –
З А С У Д И В:
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15 – ч.2 ст. 185 КК України та призначити покарання 2 (два) роки позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків шляхом приєднання до покарання, призначеного за даним вироком частково невідбутого покарання за вироком Луцького міськрайонного суду від 12.01.2009 року – три роки позбавлення волі, остаточно визначити до відбуття 5 (п»ять) років позбавлення волі.
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15 – ч.2 ст. 185 КК України та призначити покарання 2 (два) роки позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків шляхом приєднання до покарання, призначеного за даним вироком частково невідбутого покарання за вироком Луцького міськрайонного суду від 17.11.2008 року – два роки позбавлення волі, остаточно визначити до відбуття 4 (чотири) роки позбавлення волі.
Запобіжний захід засудженим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишити попередній утримання під вартою.
Строк відбуття покарання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 рахувати з 02.09.2009 року.
Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в доход держави по 153 грн. 50 коп. з кожного за проведення наркологічних експертиз.
Речові докази: три паперові коробки з жувальними гумками у кількості 86 штук – залишити за належністю ОСОБА_5.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Волинської області протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим в той же строк, з моменту отримання копії даного вироку.
ГОЛОВУЮЧИЙ: