НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2009 року справа № 2-1494-09 м. Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області в складі:
головуючого судді Федонюк С.Ю.,
при секретарі Навроцькій М.Р.,
за участю:
позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
представника відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Нововолинську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Нововолинський ремонтно-механічний завод» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров’я на виробництві,
встановив:
15 жовтня 2009 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ДП «Нововолинський ремонтно-механічний завод» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров’я на виробництві, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що з 19 липня 1982 року він працював на Нововолинському ремонтно-механічному заводі. З 04 липня 1988 року був переведений у ливарну дільницю, а 02 липня 1999 року був звільнений з ливарної дільниці цього підприємства за станом здоров’я і переходом на 2 групу інвалідності. Відповідно до довідки МСЕК №003826 ОСОБА_1 було встановлено 2 групу інвалідності по загальному захворюванню , а згідно виписки із акту освідчення МСЕК серії ВЛН №0332500 від 12.05.2000року Нововолинською МСЕК йому було встановлено втрату професійної працездатності – 80%
Актом МСЕК від 23 лютого 2000р. за формою П-4, встановлено, що захворювання ОСОБА_1 є професійне з діагнозом : двобічна радикулопатія, затяжний виражений больовий синдром з вираженими статично-динамічними порушеннями і причиною його є фізичні навантаження, вимушена робоча поза, вібрація.
На даний час з 13.05.2008р. є інвалідом по професійному захворюванню 3 групи, з встановленими 60% втрати працездатності, що свідчить про те , що не зважаючи на лікування стан його здоров’я не покращився.
Вважає, що ДП «Нововолинський ремонтно-механічний завод» зобов’язаний у встановленому законом порядку відшкодувати йому як потерпілому грошову суму в розмірі 60000 грн. моральної шкоди, заподіяну ушкодженням здоров’я на виробництві.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 підтримали заявлені позовні вимоги. Пояснили, що ОСОБА_1 отримав професійне захворювання, від якого зазнав фізичного болю та страждання , втратив спочатку 80%, а наданий час 60% професійної працездатності та був визнаний інвалідом другої, а зараз є інвалідом третьої групи, був звільнений з роботи за станом здоров’я і не може знайти іншу роботу по даний час. Отримане професійне захворювання періодично турбує його, у зв’язку з чим він змушений і на даний час звертатися за медичною допомогою та проходити лікування.
Просять позов задовольнити і стягнути з відповідача на користь позивача 60000 грн. моральної шкоди.
Представник відповідача ОСОБА_3 позов визнала частково – в розмірі 5 тис. грн., посилаючись на те що підприємство не порушувало законних прав позивача, створювало безпечні і нешкідливі умови праці. ОСОБА_1 за власної волі працював у шкідливих умовах праці, за що отримував пільги, передбачені законодавством ( пільгове пенсійне забезпечення, додаткова відпустка, доплата до тарифної ставки, молоко), а також забезпечувався засобами індивідуального захисту. І на даний час відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове страхування від нещасних випадків і професійних захворювань», позивач отримує всі виплати, передбачені вищенаведеними законом, а саме : одноразову допомогу на оздоровлення, щомісячну грошову суму, що компенсує втрачений заробіток, просить в решті позову відмовити.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення частково у зв’язку з наступним.
Під час розгляду справи судом встановлено, що позивач ОСОБА_1, перебував в трудових відносинах з Нововолинським ремонтно-механічним заводом з 19.07.1982р.по 02 липня 1999року та був звільнений з ливарної дільниці цього підприємства за станом здоров’я і переходом на 2 групу інвалідності (а.с.13-14).
Відповідно до довідки МСЕК №003826 ОСОБА_1 було встановлено 2 групу інвалідності, а згідно виписки із акту освідчення МСЕК серії ВЛН №0332500 від 12.05.2000року Нововолинською МСЕК йому було встановлено втрату професійної працездатності – 80%.
Згідно рішення профпатологічної ЛКК №39 від 31.01.2000р. ОСОБА_1 встановлено профзахворювання:хронічна двобічна попереково-крижова радикулопатія, часто рецидивуючий перебіг, стійкий болевий синдром і виражені статико-динамічні порушення (а.с.20).
Актом розслідування професійного захворювання форми П-4 від 23 лютого 2000 року встановлено, що професійне захворювання виникло при роботі обрубником литва, вимушена робоча поза у нахиленому зігнутому положені ( відлиток лежить на землі) в тому числі обрубка до 60% робочого часу, обрізка до 30% робочого часу. Підручний сталевар : загрузка печі вручну, вага до 30 кг., сумарна вага 300 кг. Висновок про наявність шкідливих умов праці фізнавантаження, вимушена робоча поза, неблагоприємний клімат(а.с.18-19).
Згідно довідки до акту огляду МСЕК ВЛН №016682 від 13.05.2008р. (а.с.7) позивач ОСОБА_1А є інвалідом ІІІ групи та йому встановлено 60% втрати працездатності.
Нормами Конституції України, а саме ст.ст. 21, 43, 46, передбачені права працівників на охорону їх життя і здоров’я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці.
Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов’язана з розміром цього відшкодування.
Разом з тим ст.237-1 КЗпП України встановлено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі , якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя
З пояснень позивача та його представника слідує, що заподіяна ОСОБА_1 моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, що виникли у зв’язку з ушкодженням здоров’я на виробництві, так і тих котрі він переносить по теперішній час. Отримане професійне захворювання періодично турбує його, у зв’язку з чим він вимушений і на даний час звертатися за медичною допомогою та проходити лікування.
Відповідно до вимог ст.153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
ОСОБА_1 отримав професійне захворювання, яке періодично турбує його , у зв’язку з чим він звертається за медичною допомогою та проходить лікування , Нововолинським МСЕК встановлено 60% втрати професійної працездатності та встановлено третю групу інвалідності. Завдана травма призвела до неможливості продовжувати активне життя, утримувати сім’ю. В нього є двоє синів син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_5 , який є студентом 2 курсу Київського національного аграрного університету і вони потребують постійного матеріального утримання. Все це вимагає від ОСОБА_1 додаткових зусиль для організації свого життя .
Згідно ч.1ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Отже, спричинена ОСОБА_1 моральна шкода, у зв’язку з ушкодженням здоров’я на виробництві підлягає відшкодуванню відповідачем ДП «Нововолинський ремонтно-механічний завод», з вини якого вона заподіяна.
Відповідно до роз’яснень пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди» від 31.03.1995 року № 4 розмір моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних та фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.
При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, суд враховує обставини справи, те, що позивач отримав тяжке професійне захворювання. Тривалий час позивач перебував на лікуванні, що підтверджується медичними виписками. Позивач є інвалідом третьої групи від професійного захворювання. Втрата здоров’я призвела до втрати нормальних життєвих зв’язків, незручностей в побуті і вимагає від позивача додаткових зусиль для організації свого життя, а тому виходячи із характеру та глибини перенесених ОСОБА_1 душевних страждань та із засад розумності і справедливості, суд вважає, що до стягнення підлягає 19000 грн. моральної шкоди.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 213-215,218 ЦПК України, ст..ст. 153,273-1 КЗпП України, ст..1167 ЦК України,- суд,
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства «Нововолинський ремонтно-механічний завод» в користь ОСОБА_1 19000 (дев’ятнадцять тисяч) гривень на відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров’я на виробництві.
Стягнути з ДП«Нововолинський ремонтно-механічний завод» 51 (п’ятдесят одну) гривню судового збору та 15 (пятнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення на р/р 31213259700005 в ГУДКУ у Волинській області МФО 803014 ЕДРПОУ 21740497 м. Нововолинськ 22050000 ( за розгляд справи до Нововолинського міського суду Волинської області).
В решті позовних вимог відмовити
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у двадцятиденний строк після подання заяви про апеляційне оскарження, то рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення суду можна оскаржити до апеляційного суду Волинської області через Нововолинський міський суд протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду, яка може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Головуючий підпис
Згідно з оригіналом
Суддя С.Ю.Федонюк