ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Р І Ш Е Н Н Я
31.07.06 Справа № 222/3-06
За позовом Державного підприємства „Державний резервний насіннєвий фонд України”, м. Київ
до Приватного підприємства „Ільта”, с. Волошинівка
про стягнення 18 850,05 грн.
Суддя Коротун О.М.
Представники:
позивача Козлов В.О. –представник за довіреністю № 25 від 19.12.2005р.; Самохіна К.А. –юрисконсульт, довіреністю № 27 від 29.06.2006р
відповідача Соць Л.М.. –представник за довіреністю № 67 від 19.07.2006р.,
За згодою представників сторін в судовому засіданні 31.07.2006 року було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення на підставі ч. 2 ст.85 ГПК України.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Державне підприємство „Державний резервний насіннєвий фонд України”, звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Приватного підприємства „Ільта”, с. Волошинівка про стягнення 18850,05 грн. заборгованості, з яких 14500,04 грн. –основний борг, 4350,12 грн. –штраф.
Позов обґрунтовано нездійсненими розрахунками за отриманий товар у розмірі 14500,04 грн. та необхідністю стягнення штрафу передбаченого умовами договору за несвоєчасне проведення розрахунків у розмірі 4350,12 грн., також позивач просив покласти на відповідача судові витрати.
Ухвалою господарського суду Київської області від 03.07.2006р. було порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду. Зобов’язано учасників судового процесу подати суду певні документи, вчинити певні дії та направити в судове засідання 20.07.2006р. поважних представників.
20.07.2006р. позивач в судове засідання не з’явився, в зв’язку з чим суд ухвалою відкладав розгляд справи на 31.07.2006р.
В судовому засіданні 31.07.2006р. представник позивача позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві та з врахуванням уточненого розрахунку позову.
Відповідачем у судовому засіданні 31.07.2006р. було надано суду клопотання про відстрочення виконання розрахунків по заборгованості за договором поставки. Усно представник відповідача пояснив про відсутність коштів для задоволення вимог позивача та проти позову не заперечував.
Розглянувши матеріали справи, оглянувши оригінали документів та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд Київської області, -
ВСТАНОВИВ:
Між Державним підприємством „Державний резервний насіннєвий фонд України” (далі –позивач) та Приватним підприємством „Ільта”, с. Волошинівка (далі –відповідач) був укладений договір № 143 від 13.05.2005р. (далі –Договір) про постачання позивачем насіння кукурудзи.
Відповідно до пункту 2.1.1 Договору, позивач зобов’язується поставити та передати у власність відповідача протягом 5 днів після виконання ним п.3.2.1 та п.7.1. даного договору , згідно Умов, затверджених Міністерством аграрної політики України від 23.12.2004, насіння кукурудзи гібриду першого покоління „Ювілейний 70 М” у кількості 10т. по ціні 2450,00 грн. за тону з урахування ПДВ..
Відповідно до пункту 2.2.1 відповідач зобов’язується оплатити вартість насіння відповідно до умов розділу 3 цього договору та прийняти насіння.
Пунктом 3.1 передбачено, що загальна вартість цього договору становить 20416,70 грн., крім того ПДВ –4083,34грн., разом 24500,04 грн.
Відповідно до п.3.2 розрахунок проводиться відповідачем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача поетапно:
- суму у розмірі 6000 грн.00 коп. (шість тисяч гривень 00 коп.) у термін 5 банківських днів з моменту заключення договору;
- суму у розмірі 18500 грн. 04 коп. (вісімнадцять тисяч п`ятьсот гривень 04 коп.) з відстрочкою платежу терміном до 01 вересня 2005 року.
Фактично, позивач передав, а відповідач одержав товар, що підтверджується накладною: № РН-0372 від 13.05.2005р. на суму 24500,04 грн. та довіреністю серії ЯЗЛ № 008813 від 12.05.2005р. та не заперечується відповідачем.
Відповідачем зобов’язання за договором поставки виконано частково на суму 10 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками від 06.05.05,11.11.05, 30.01.06.
Отже, на час розгляду справи сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 14500,04 грн.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказів сплати заборгованості суду не надано.
В силу ст.ст. 11, 509 ЦК України між сторонами у справі виникли цивільні права і обов’язки (зобов’язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.
Статтею 265 ГК України встановлений обов’язок постачальника передати товар покупцю, та обов’язок покупця прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги в наведеній частині є обґрунтованими, документально підтверджуються, тому підлягають задоволенню повністю.
Крім цього, позивач просить стягнути з відповідача штраф, передбачений п. 4.2 договору у розмірі 30 % від несплаченої суми.
В силу ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Згідно з ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.
Таким чином, вимоги позивача у частині стягнення штрафу у розмірі 4350,12 грн. підлягають задоволенню, розрахунок перевірено судом, він відповідає матеріалам справи.
Відповідачем у судовому засіданні 31.07.2006р. було надано суду клопотання про відстрочення виконання розрахунків по заборгованості за договором поставки.
Судом клопотання відповідача про відстрочку підлягає задоволенню з огляду на те, що, по- перше, позивач не заперечив проти такої відстрочки. По – друге, виходячи з того, що сторона реально зможе розрахуватись з позивачем після збору врожаю (восени) та того факту, що відповідач є сільськогосподарським підприємством, яке отримує прибутки у певні сезони( збору врожаю), а негайне виконання рішення може призвести до зупинення збору врожаю ( неможливості закупки пального тощо), що є виключною обставиною.
Відповідно до п.6 ст..83 ГПК України, суд відстрочив виконання рішення до 01.09.2006р.
За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, судові витрати покладаються на відповідача у справі на підставі ст.49 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України господарський суд –
вирішив:
1.Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства „Ільта” (07545, Київська область, Баришивський район, с. Волошинівка ; р/р 26001846 в АППБ „Аваль” Баришивське відділення, МФО 321615, код 00850046) на користь Державного підприємства „Державний резервний насіннєвий фонд України”(03038 м. Київ, вул. Ямська,32; р/р 26004300002502 в Першій Київській, ФАКБ „Форум”, МФО 300948, код 30518866) 14500,04 грн. основного боргу, 4350,12 грн. штрафу, а також судові витрати: держмито у розмірі 188,50 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення господарського суду набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його оформлення відповідно до ст.84 ГПК України.
01.08.2006.
Суддя Коротун О.М.