Справа № 2-1661/09

                           Р І Ш Е Н Н Я  

          І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И  

м. Ковель                                              11 листопада 2009 року       Ковельський міськрайонний суд  Волинської області

в складі : головуючого-судді                               Бондара В.М.,

з участю: секретаря                                         Руденок Ю.В.,

позивачів                                         ОСОБА_1,

                                         ОСОБА_2,

                                         ОСОБА_3,

                                         ОСОБА_4,

представника позивачів                               ОСОБА_5,

представника відповідача                          ОСОБА_6,

третьої особи на стороні відповідача                     ОСОБА_7,

                                         ОСОБА_8,

                                         ОСОБА_9,

представника третьої особи на стороні відповідача           ОСОБА_10,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ковелі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_11, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Ковельської міської ради, третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання неправомірною відмови виконкому Ковельської міської ради та надання дозволу на проведення добудови, -  

                             В С Т А Н О В И В :  

ОСОБА_1, ОСОБА_11, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися в суд з позовною заявою до Ковельської міської ради, третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання неправомірною відмови виконкому Ковельської міської ради та надання дозволу на проведення добудови. На обгрунтування своїх вимог вказують, що їм на праві приватної спільної власності належить квартира АДРЕСА_1, загальною площею 52.2 кв.м.. Згідно рішення Ковельської міської ради № 26/11 від 22.11.2007 року їм передана у приватну власність земельна ділянка площею 361 кв.м. за цією ж адресою для будівництва та обслуговування житлового будинку. Вищевказаний будинок перебуває в незадовільному стані, в зв’язку з чим проектним підприємством «Ковелькомунпроект» було проведено обстеження щодо можливості реконструкції частини житлового будинку по вул. Б.Хмельницького, 4/3 в м.Ковелі. За результатами проведеного обстеження ПП «Ковелькомунпроект» надало висновок від 01.07.2009 року згідно якого технічний стан частини будинку (квартира № 3) – незадовільний, фундамент просів, руйнується, зовнішні стіни мають тріщини, дерев’яні щити прогнили, шлак висипається, дерев’яні елементи покрівлі прогнили і деформовані. Будівля не відповідає технічним вимогам та перебуває в аварійному стані. Для забезпечення цілісності прилеглої частини будинку необхідно при демонтажі частини зовнішніх стін квартири № 3 передбачити ув’язку зовнішніх стін прилеглої частини будинку при збереженні цілісності їх конструкції. Виконання ув’язки можливе шляхом влаштування підпірних стінок, влаштування металевої обойми, влаштування додаткової вертикальної стійки. Реконструкцію частини будинку слід доручити ліцензованій організації згідно затвердженої проектно-кошторисної документації. Погоджуючись на такий порядок проведення будівельних робіт вони звернулись в Ковельську міську раду із заявою про надання дозволу на проведення демонтажу та добудови, однак рішенням Виконкому Ковельської міської ради  від 11.06.2009 року № 295 їм відмовлено в задоволенні заяви з посиланням на ст. 5 Закону України «Про основи містобудування». Вважають, що ненадання згоди власників суміжних квартир ОСОБА_7 та ОСОБА_8 базуються на припущеннях щодо порушення їх прав та не може слугувати основною причиною для відмови у задоволенні їх заяви, а тому виконком безпідставно відмовив їм у наданні дозволу на проведення демонтажу і добудови. Просять визнати неправомірним та скасувати рішення виконавчого комітету Ковельської міської ради від 11.06.2009 року № 295 про відмову у наданні дозволу на проведення демонтажу та добудови до квартири АДРЕСА_2. Зобов’язати виконавчий комітет Ковельської міської ради надати їм дозвіл на проведення демонтажу двох кімнат площею 18.00 кв.м. та 8.80 кв.м. в квартирі АДРЕСА_2 та надати дозвіл на проведення добудови до даної квартири.

В судовому засіданні позивач та їх представник позовні вимоги підтримали повністю та просять їх задовольнити з викладених в позові підстав. Пояснили суду, що їх будинок визнаний ветхим ще в 1984 році, фундаменту під будинком фактично не існує, щити на стінах прогнили та звідти висипається шлак, яким заповнено порожнину між дерев’яними щитами. Кут кімнати, яку вони планують демонтувати просів, в приміщенні сиро, скрізь все валиться і вкрите цвіллю. Вони зверталися в різні державні установи, щодо можливості покращення житлових умов шляхом добудови на місці демонтованих двох кімнат і своєї земельної ділянки двоповерхового приміщення, однак сусіди не дали дозволу на таку добудову, тому виконком відмовив їм у наданні дозволу на таку перебудову. Вважають, що виконавчий комітет Ковельської міської ради безпідставно відмовив їм у наданні дозволу, оскільки чинним законодавством не передбачено згоди сусідів для проведення перебудови приміщення, яке є власністю і перебуває на власній земельній ділянці. Просять задовольнити їх позов. Не заперечують, щоб судові витрати залишилися за ними.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та пояснила суду, що дане питання неодноразово розглядалося у виконавчому комітеті Ковельської міської ради та різними комісіями, однак в жодному разі не дійшли компромісу у вирішенні даної проблеми, оскільки відсутні згоди власників сусідніх квартир на таку перебудову. Просить відмовити  в задоволенні позовних вимог.

 Треті особи на стороні відповідача ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_9 та їх представник   просять в заявленому позові відмовити, оскільки вони не погоджуються з частковим демонтажем квартири № 3 їх будинку, оскільки їх будинок визнаний ветхим та при проведенні будівельних робіт може зазнати суттєвих пошкоджень, або може бути повністю знищеним. Крім того, їм ніхто не дає будь-яких гарантій щодо поновлення їх прав чи наданні компенсацій, у випадку будь яких негативних наслідків при проведенні будівництва чи після його завершення.

 Суд, заслухавши пояснення позивачів, їх представника, представника відповідача, третіх осіб та їх представника, спеціаліста та з'ясувавши обставини справи, приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до часткового задоволення.

 Опитаний в судовому засіданні в якості спеціаліста ОСОБА_12 пояснив, що він має вищу освіту з архітектурної справи та стаж роботи в цьому напрямку 19 років. Він на прохання сторони позивача проводив огляд будинку по вул.Б.Хмельницького, 4 в м.Ковелі. Оглядом було охоплено весь будинок і його три квартири. За результатами огляду він дійшов висновку, що весь будинок перебуває в край незадовільному стані. На прохання позивачів він виготовив експериментальний проект можливої добудови до квартири № 3 цього будинку, однак при складанні цього проекту він не мав всіх необхідних вихідних даних для складання проекту у відповідності з вимогами законодавства. Він дійшов висновку, що демонтаж частини квартири будинку № 3 можливо повести тільки в ручному режимі, без застосування техніки та ударного інструменту, оскільки всі стіни будинку є ненадійними та можуть зазнати руйнування. Добудову до будинку не слід зв’язувати спільною стіною, оскільки осадка старої і нової будівлі буде різна і та, що буде просідати скоріше і більше, буде тягнути іншу частину будинку за собою. На його думку добудова до квартири № 3 можлива у разі комплексного дослідження та видачі своїх висновків всіма причетними до будівництва уставовами.  

Судом встановлено, що позивачі є співвласниками земельної ділянки розміром 0.0361 га по вул.Б.Хмельницького, 4 в м.Ковелі, яка їм надана для будівництва та обслуговування житлового будинку. На даний час квартира № 3 є приватною власністю позивачівАДРЕСА_3 перебуває в користуванні ОСОБА_8 та членів його сім’їАДРЕСА_4 є власністю ОСОБА_7 та ОСОБА_9, всі перераховані квартири розмішуються в одноповерховому будинку 1946 року побудови, стіни зроблено з дерев’яних щитів з засипкою шлаком, перекриття горища дерев’яне, покрівля – шатрова шиферна. Рішенням виконавчого комітету Ковельської міської ради від 30.06.1984 року № 158 житловий будинок № 4 по вул. Б. Хмельницького в м. Ковелі визнано ветхим.  

 Відповідно до положень ст. 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі. Право власності на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил.

 Зокрема, ст. 27 Закону України «Про архітектурну діяльність» передбачено, що під час організації та виконання будівельних робіт зі створення об’єкта архітектури не повинні бути порушені права та інтереси суміжних землекористувачів прилеглих земельних ділянок, власників розташованих на них будинків і споруд.          

 Положеннями ст. 5 Закону України «Про основи містобудування» визначено, що п ри здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені: розробка містобудівної документації, проектів конкретних об'єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил, регіональних і місцевих правил забудови; розміщення і будівництво об'єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об'єктів; урахування державних та громадських інтересів при плануванні та забудові територій;  урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва.  

 Суд погоджується з позицією позивачів щодо необхідності покращення житлових умов в квартирі будинку в якому вони проживають.

 В той же час, суд не погоджується з позицією позивачів, що не потрібен дозвіл сусідів при перебудові частини будинку, оскільки будинок є одним цілим і, на думку суду, будь-який демонтаж частини будівлі, є суттєве втручання  у цілісність всього будинку, що може спричинити шкоду та заподіяти збитків мешканцям цього будинку.      

 Як  вбачається з показів опитаних осіб в процесі судового розгляду справи та наявних письмових документів, що між сторонами існують різні оцінки щодо можливості перебудови своєї частини будинку позивачами. Позивачі вважають, що при демонтажі та проведенні добудови без застосування потужних технічних засобів, шкода існуючій будівлі спричинено не буде. Треті особи по справі заперечують проти демонтажу частини будинку та добудови двохповерхової будівлі, оскільки вважають, що через поганий стан всієї будівлі, при спробі її часткового демонтажу, можливе пошкодження всього будинку, чим порушаться права мешканців квартири №» 1 та 2 вказаного будинку, поряд з цим, не має будь-яких гарантій захисту житлових прав мешканців квартири № 1, 2 цього будинку. Однак, на думку суду, в судових засіданнях треті особи на стороні відповідача не зазначили, чи порушені їх законні права та інтереси зазначеним будівництвом, чи зазначене будівництво суперечить суспільним інтересам, чи порушені права інших осіб. Твердження третьої особи на стороні відповідача про те, що при демонтажу частини квартири позивачів постраждає весь будинок в судовому засіданні нічим не підтверджені.

 Суд вважає, що наявна в справі проектна документація є недостатньою підставою для початку перебудови частини будинку.      

 Суд, не заперечуючи право позивачів на покращення житлових умов шляхом перебудови існуючого житлового приміщення, в той же час не вважає підставними вимоги позивачів про надання їм дозволу на реконструкцію частини будинку саме судом, оскільки чинним законодавством визначений інший порядок надання таких дозволів фахівцями в галузі будівництва і архітектури.    

 Так, положеннями ст. 7 Закону України «Про архітектурну діяльність» визначено, що проект об'єкта архітектури розробляється під керівництвом або з обов'язковою участю архітектора, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат. Проект об'єкта архітектури має бути завірений підписом і особистою печаткою архітектора, який має кваліфікаційний сертифікат.  Проектна документація на будівництво об'єктів погоджується з підприємствами, установами та організаціями, які надали технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єктів архітектури, лише у разі неможливості виконання цих умов при проектуванні об'єкта. Перед затвердженням проектів у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, проводиться їх експертиза чи відповідно комплексна експертиза. До проведення експертизи архітектурного рішення проекту об'єкта архітектури обов'язково залучається архітектор, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат. Затвердження проекту замовником може бути здійснено за наявності погодження архітектурно-планувальної частини проекту місцевим органом містобудування та архітектури і позитивного висновку державної експертизи. Внесення змін до затвердженого проекту проводиться виключно за згодою архітектора - автора проекту, а у разі відхилення від умов вихідних даних на проектування - відповідно за погодженням з органом містобудування та архітектури, підприємствами, установами та організаціями, які надали ці вихідні дані, та замовником (забудовником).  Особи, які беруть участь у розробленні проектів, не мають права проводити експертизу цих проектів, погоджувати їх або надавати дозвіл на проведення будівельних робіт за цими проектами.    

Статтею 7 Закону України «Про основи містобудування» визначено, що Державне регулювання у сфері містобудування здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою та Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, а також спеціально уповноваженими органами з питань містобудування та архітектури, іншими органами в порядку, встановленому законодавством.      

Статтею 23 Закону України "Про планування та забудову територій" передбачено, що забудова територій передбачає здійснення нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, впорядкування об'єктів містобудування, розширення та технічного переоснащення підприємств (далі - будівництво). Будівництво об'єктів містобудування здійснюється згідно з законодавством, державними стандартами, нормами та правилами, регіональними і місцевими правилами забудови, містобудівною та проектною документацією.  

Відмовляючи громадянам ОСОБА_1, ОСОБА_11, ОСОБА_3, ОСОБА_13, ОСОБА_4 на проведення демонтажу двох кімнат та добудову двоповерхової будівлі,  виконавчий комітет Ковельської міської ради не мотивував своє рішення, не вжив заходів в отриманні висновків фахівців в галузі архітектури і будівництва щодо можливості такого демонтажу частини приміщення та добудови.  

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, зокрема, належить повноваження в галузі будівництва щодо надання відповідно до законодавства дозволу на спорудження об'єктів містобудування незалежно від форм власності.  

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про планування і забудову територій" комплексний висновок і проект рішення про дозвіл на будівництво готуються спеціально уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури протягом місяця від дня звернення заінтересованої особи. У випадках, передбачених регіональними або місцевими правилами забудови, комплексний висновок готується з урахуванням висновків відповідних землевпорядних, природоохоронних, санітарних та інших органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Свої висновки зазначені органи надають протягом двох тижнів від дня звернення спеціально уповноваженого органу з питань містобудування та архітектури. У разі надання негативного комплексного висновку заінтересованим особам також надаються роз'яснення та відповідні рекомендації. Роз'яснення та рекомендації надаються в письмовій формі протягом одного місяця від дня звернення. Дозвіл на будівництво об'єкта містобудування надається заявнику протягом двох місяців з дня подання заяви.  

Враховуючи положення наведеної норми, замовник має право виготовляти проектно-кошторисну документацію для будівництва тільки після отримання відповідного рішення виконавчого комітету міської ради про дозвіл на проектування та будівництво.        

Як встановлено в судовому засіданні, що виконкомом Ковельської міської ради рішення про відмову в наданні дозволів на проведення демонтажу та добудову до квартири АДРЕСА_2 проведено по причині відсутності згоди мешканців сусідніх квартир вказаного будинку, в той же час не були виконані вимоги вищевказаних законів, в тому числі не проведено комплексну експертизу уповноваженими установами щодо можливості часткового демонтажу цього будинку та добудови поряд з ним двоповерхової будівлі, що, на думку суду, дасть можливість вирішити виниклу проблему та прийняти законне, мотивоване і справедливе рішення.  

З огляду на наведені вище приписи законодавства та матеріали справи, суд приходить до висновку, що при відмові у видачі дозволу на виконання добудови до квартири АДРЕСА_2 відповідачем – виконкомом Ковельської міської ради були недотримані вимоги чинного законодавства, які регулюють спірні відносини, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню. Відповідно до п. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів місцевого самоврядування визнаються незаконними в судовому порядку.  

Судові витрати, понесені позивачами, слід залишити за останніми.  

На підставі ст. 375 ЦК України, ст.ст. 7, 27 Закону України «Про архітектурну діяльність», ст.ст. 5, 7 Закону України «Про основи містобудування», ст.ст. 23, 24 Закону України «Про планування і забудову територій», ст.ст. 31, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в України», керуючись ст.ст. 209, 212-215 ЦПК України,  С У Д, -

                      В И Р І Ш И В :  

 Позов задовольнити частково.  

 Скасувати рішення виконавчого комітету Ковельської міської ради  від 11.06.2009 року № 295 «Про відмову в наданні дозволу на проведення добудови до квартири та в проведенні демонтажу кімнат».  

 В іншій частині позовних вимог відмовити.

 Понесені судові витрати залишити за позивачами.

 Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подачі апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження - протягом строку, встановленого для подання заяви про апеляційне оскарження, із одночасною подачею копії апеляційної скарги суду апеляційної інстанції.

 Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження подано не було.

  ГОЛОВУЮЧИЙ:               В.М.БОНДАР