Справа № 2-1646/09

                           Р І Ш Е Н Н Я  

          І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И  

м. Ковель                                                     04 листопада  2009 року                                                                                 Ковельський міськрайонний суд  Волинської області

в складі : головуючого-судді                                                                Бондара В.М.,

з участю:секретаря                                                                          ОСОБА_1,

представника позивача                               ОСОБА_2,

     відповідача                                    ОСОБА_3,

розглянувши у судовому засіданні в м. Ковелі цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про зобов’язання вчинити певну дію, -

                             В С Т А Н О В И В :  

 ОСОБА_4 звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_3 про зобов’язання вчинити певну дію. На обгрунтування своїх вимог вказав на те, що він є співвласником квартири АДРЕСА_1, а відповідач ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_2. Господарська споруда – хлів, де утримується корова та кінь відповідача, розміщений на відстані близько 10 метрів від вікон його квартири, а повинна становити не менше 12 м., тим самим порушуються санітарні норми та правила утримання худоби. Через двір до будинків підведено водопровід та каналізацію, каналізація постійно забивається, через те що Семенах зливає в каналізацію гноївку з хліва, в якому він утримує корову та коня. Він неодноразово звертався із заявами в різні установи про порушення, які допускає ОСОБА_3 при утриманні тварин. Останнім листом з виконавчого комітету Ковельської міської ради повідомлено, що ОСОБА_3 зобов’язано вирішити питання утримання худоби та переведення її в інше господарське приміщення в місячний термін. Просить зобов’язати ОСОБА_3 перевести корову та коня з господарської споруди (хліва), який знаходиться на віддалі 7.7 м від житлового будинку № 5/2 по вул.Геологів в м.Ковелі в інше господарське приміщення що відповідає вимогам ДБН 79-92 «Житлові будинки для індивідуальних забудовників України». Судові витрати по справі стягнути з відповідача.

 В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю та просить їх задовольнити з викладених підстав. Пояснила суду, що позивач проживає в будинку, де на віддалі до 10 метрів розташований хлів відповідача, де той утримує корову та коня, таке розміщення є порушенням санітарних та будівельних норм, а відповідно і законних прав позивача. Просить зобов’язати ОСОБА_3 перевести корову та коня з господарської споруди (хліва), який знаходиться на віддалі 7.7 м від житлового будинку № 5/2 по вул.Геологів в м.Ковелі в інше господарське приміщення, що відповідає вимогам ДБН 79-92 «Житлові будинки для індивідуальних забудовників України». Судові витрати по справі стягнути з відповідача.

 Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнав та просить відмовити в його задоволенні. Пояснив суду, що він все життя утримує корову та коня і це є для його життєвою необхідністю та дає душевний спокій. Позивач ніколи проти цього не був, але коли він став робити ремонт та фарбування автомобілів поряд з його будинком, то він почав позивачу казати про забруднення території і повітря, про створення підвищеного шуму, однак останній на це не реагував. Після його звернення у відповідні органи, діяльність ОСОБА_4 була припинена і з того часу той почав йому мститися та писати в різні установи заяви про нібито неправильне утримання худоби. Він тварин утримує в хліві, який йому виділили при наданні частини будинку. Приміщення хліва розділене на дві половини де утримуються кінь і корова. Гноївка від його хліва ніколи не попадала в каналізацію, хоча ця каналізація є його особиста, а ОСОБА_4 самочинно підключився до неї, а на місці своєї каналізації побудував приміщення для ремонту автомобілів. Його хлів розміщений на земельній ділянці, яка перебуває в його користуванні, перенести хлів, чи побудувати інший в його немає можливості та здоров’я, а іншого приміщення в його немає. Поряд з цим, ширина і розміри його земельної ділянки не дозволяють мати господарські споруди у визначених законодавством відстанях. Просить не забороняти йому утримувати тварин, оскільки це йому дає душевний спокій.  

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право  володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної та творчої діяльності.

Згідно ст. 316 ЦК України право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Положеннями ст. 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійснені. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених  законом.

Положеннями ст. 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, зокрема справедливості, добросовісності та розумності.    

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем склались неприязні відносини із за того, що ОСОБА_4 декілька років тому проводив ремонт та фарбування автомобілів без належного оформлення відповідних документів своєї діяльності, тому за зверненням ОСОБА_3 така діяльність була припинена відповідними органами. В подальшому ОСОБА_4 почав звертатися в різні установи із заявами про те, що ОСОБА_3 утримує в господарських приміщеннях, які розташовані в порушення будівельних норм до житлових будівель, корову і коня. В своїх зверненнях вказував на те, щоб тварин розмістили в приміщеннях, які за своїм розташуванням знаходяться на визначеній законодавством віддалі.

Як вбачається із досліджених в судовому засіданні доказів, що земельна ділянка, яка перебуває в користуванні ОСОБА_3 має по ширині своїй тринадцять метрів, віддаль між житловим будинком ОСОБА_4 та ОСОБА_3 становить 5.35 м. Господарське приміщення – хлів, ОСОБА_3 отримав разом з приміщенням частини будинку, самостійно будівництво цього приміщення він не проводив. В хліві є два відділення в яких утримуються корова та кінь.

Аналізуючи наявні докази, суд приходить до висновку, що на даний час в межах земельної ділянки, яка перебуває у користуванні ОСОБА_3, немає реальної можливості розмістити господарські приміщення таким чином, щоб віддаль до будівель сусідів була в межах визначених чинним законодавством.

Як встановлено багаточисленними перевірками  контролюючих органів, що ОСОБА_3 не допускає порушень при утриманні тварин, а також не зливається гноївка в каналізацію. За результатами перевірок ставились рекомендації та вказівки ОСОБА_3 утримувати худобу в приміщеннях на встановлених законом віддалях від житлових приміщень.  

 Суд вважає, що такі вказівки та рекомендації органів влади та контролюючих органів є формальною відпискою на звернення ОСОБА_4, оскільки реально виконати такі зобов’язання неможливо через розміри земельної ділянки та наявність житлових і господарських будівель на території сусідніх земельних ділянок.  

На думку суду, не є  порушенням прав та інтересів позивача сам факт розміщення приміщення хліва на віддалі меншій ніж це передбачено будівельними нормами. Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.  

Судові витрати слід залишити за позивачем.

 На підставі ст. 41 Конституції України, ст.ст. 3, 316, 321 ЦК України, керуючись ст.ст. 88, 209, 212-215 ЦПК України,  С У Д, -

В И Р І Ш И В :  

 Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про зобов’язання вчинити певну дію.

 Судові витрати залишити за позивачем.       

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та поданням апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження або шляхом подачі апеляційної скарги без попереднього подання заяви-протягом строку, встановленого для подання заяви про апеляційне оскарження, із одночасною подачею апеляційної скарги суду апеляційної інстанції.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження подано не було.

  ГОЛОВУЮЧИЙ:                                                                                      В.М.БОНДАР