Справа № 22- 1326/2007 р.                                         Головуючий в 1 інстанції-Кобаль М.І.

Категорія 19                                                                                      Доповідач Барсукова О.І.

РІШЕННЯ Іменем України

30 січня 2007 року                                 Апеляційний суд Донецької області в складі :

головуючого    Зубової Л.М.

суддів             Соломахи Л.І.

Барсукової О.І. при секретарі   Андрусішіній Ю.М. за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційні скарги відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Шахтарську Донецької області на рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 01.12.2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Шахтарську Донецької області про стягнення моральної шкоди, -

встановив:

20 листопада 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування моральної шкоди і зазначав, що він перебував у трудових відносинах з вугледобувними підприємствами, його підземний стаж складає близько 18 років. Під час виконання трудових обов*язків він отримав професійне захворювання, що підтверджено актом розслідування хронічного професійного захворювання від 21.07.06 р. За висновком МСЕК від 23 серпня 2006 року йому   вперше безстроково встановлена стійка втрата професійної працездатності 25%. Оскільки втрата працездатності спричинила позивачеві фізичні та моральні страждання, призвела до порушення нормальних соціальних зв*язків, необхідності додавати додаткові зусилля до організації життя, то йому завдано моральну шкоду в розмірі 20 000гр., яку він просив відшкодувати на його користь за рахунок Фонду.

Рішенням Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 1 грудня 2006 року на користь ОСОБА_1 з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Шахтарську Донецької області стягнуто 13 000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

В апеляційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Шахтарську Донецької області просило скасувати рішення суду та відмовити в задоволенні вимог про стягнення моральної шкоди, оскільки позивачем в судовому засіданні не надано переконливих доказів заподіяння моральної шкоди, рішення суду базується лише на поясненнях позивача, висновком МСЕК не підтверджений факт заподіяння моральної шкоди позивачу. Крім того, п. 27 ст.77 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік" зупинена норма Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 року в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей.

В судовому засіданні представник відповідача, Пишняк Р.І., підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Позивач просив у задоволені апеляційної скарги відповідачу відмовити, рішення Шахтарського міськрайонного суду залишити без зміни.

Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового з наступних підстав.

Згідно ст.309 ч.1 п.4 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги частково, виходив з того, що позивач тривалий час працював на вугільних підприємствах в шкідливих умовах. Відповідно до висновку МСЕК від 23 серпня 2006 року, йому вперше встановлена стійка втрата професійної працездатності 25% безстроково в зв'язку з професійним захворюванням . Ушкодження здоров'я спричиняє ОСОБА_1 моральні і фізичні страждання, тому відповідно до Закону відповідач повинен відшкодувати потерпілому моральну шкоду.

Однак з таким висновком суду погодитися не можна, оскільки він зроблений з порушенням норм матеріального права.

Згідно пункту 27 статті 77 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік", зупинено дію абзацу четвертого статті 1 , підпункту „є" пункту 1 частини 1 статті 21, частини З статті 28 і частини третьої статті 34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим та членам їх сімей.

Між тим суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, виходив з тих мотивів, що норми Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" в частині відшкодування моральної шкоди не скасовані, а Законом України „Про Державний бюджет України на 2006 рік" лише призупинено їх дію. При цьому судом не враховано, що призупинення дії закону так само не дає підстав для його застосування.

За таких обставин колегія суддів визнає, що при вирішенні справи судом неправильно застосовані норми матеріального права, а тому ухвалене у справі судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішенням про відмову в задоволенні позову на підставі п.27 ст.77 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік".

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Відповідно до ч.5 ст.88 ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, ухвалює нове рішення, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки позивач, при зверненні до суду не сплатив витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на підставі ст.81 ч.1 ЦПК України, з нього підлягає стягненню на користь держави 1-50гр., а також на користь відповідача підлягають відшкодуванню витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, які ним понесені при апеляційному оскарженню рішення суду в розмірі 1-50гр.

Керуючись ст.ст.307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.4, 316 ЦПК України, апеляційний суд

вирішив:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Шахтарську Донецької області задовольнити.

Рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 1 грудня 2006 року скасувати.

ОСОБА_1 в задоволенні позову до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Шахтарську Донецької області про відшкодування моральної шкоди -відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи: в розмірі 1-50гр. на користь держави, а також на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Шахтарську Донецької області понесені ним судові витрати 1-50гр.

Рішення набирає чинності з моменту його проголошення та може бути оскаржено безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з часу набрання законної сили.