Справа № 22- 1120/ 2007 р. Головуючий в 1 інстанції -Чапланової О.М.,
Категорія 19 Доповідач Барсукова О.І.
УХВАЛА
Іменем України
30 січня 2007 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Зубової Л.М.
суддів Соломахи Л.І.
Барсукової О.І. при секретарі Ставріновій Ю.М. за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційні скарги відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Торезі Донецької області на рішення Торезького міського суду Донецької області від 27 листопада 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Торезі Донецької області про стягнення моральної шкоди, -
встановив:
24 жовтня 2006 року позивач звернулася в суд з позовом про відшкодування моральної шкоди і просила відшкодувати на її користь на підставах, вказаних в Законі України «Про загальнообов*язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» 25 000гр., посилаючись на те, що під час виконання трудових обов*язків в СП «Управління по збагаченню, контролю якості вугілля і стандартам» ДП «Торезантрацит» на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1 13 червня 2005р. її було травмовано. За висновком МСЕК від 14 лютого 2006р. року їй було вперше встановлено втрату працездатності 20 % .
Оскільки втрата працездатності спричинила позивачеві фізичні та моральні страждання, призвела до порушення нормальних соціальних зв*язків, необхідності додавати додаткові зусилля до організації життя, то їй завдано моральну шкоду, яку віна просила відшкодувати на її користь за рахунок Фонду.
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м.Торезі Донецької області звернулось до апеляційного суду із апеляційною скаргою на рішення Торезького міського суду Донецької області від 27.11.2006 року, яким позов ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Торезі Донецької області про стягнення моральної шкоди задоволено частково: з відповідача на користь позивача стягнуто відшкодування моральної шкоди в розмірі 9 000 грн.
В апеляційній скарзі Фонд просить скасувати рішення суду, ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
В судовому засіданні представник відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м.Торезі Донецької області доводи апеляційної скарги підтримала ,просила скасувати рішення суду, ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, бо суд дав невірну оцінку моральним стражданням позивача, не встановив факт спричинення їй такої шкоди.
Крім того Законом України «Про державний бюджет України на 2006 р.» зупинена дія ст.21 Закону України «Про загальнообо*язкове державне соціальне рахування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
Позивач просила відхилити апеляційну скаргу відповідача і рішення суду залишити без зміни.
Апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.
Відшкодовуючи на користь позивача моральну шкоду, суд повно встановив обставини справи та дійшов обґрунтованих висновків про те, що у позивача виникло право на відшкодування моральної шкоди, яке ґрунтується на Законі України „Про загальнообов*язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". Доводи апелянта про те, що право на відшкодування моральної шкоди виникло у позивача в період дії Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік » не заслуговують на увагу, оскільки з матеріалів справи вбачається, що страховий випадок з позивачем стався 13.06.05р.( а.с.9), а висновок МСЕК від14.02.06 р. лише підтвердив факт втрати ОСОБА_1 професійної працездатності внаслідок отриманої травми на виробництві 13.06.05р. (а.с.18).
При цьому не можуть бути прийняті до уваги посилання відповідача на Закон України „Про Державний бюджет України на 2006 рік", яким зупинена дія норм Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", які передбачають відшкодування моральної шкоди застрахованим особам чи членам їх сімей, оскільки таке зупинення не позбавляє постраждалих права на відшкодування моральної шкоди оскільки право на страхове відшкодування у ОСОБА_1 виникло до прийняття Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік". Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. При прийнятті нових законів або внесенні змін до інших законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод відповідно до ст.22 ч.З Конституції України.
Крім того, відповідних змін до Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", внесено не було, а фінансування Фонду згідно зі ст. 46 вищевказаного Закону здійснюється не за рахунок Державного бюджету, кошти на страхування від нещасного випадку не зараховуються до складу Державного бюджету України
Визнаючи розмір суми, що підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди, суд урахував конкретні обставини справи, характер та ступінь моральних страждань,тривале перебування позивача на лікуванні у зв*язку із травмою, порушення нормального укладу життя та соціальних зв*язків.
За вказаних обставин розмір моральної шкоди визначено у відповідності до фактичних обставин справи та вимог закону, а доводи апелянта не мають правового значення.
Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що є відповідно до ст..308 ЦПК України, підставою для залишення апеляційних скарг без задоволення, а судового рішення без зміни.
Керуючись ст. 308 ЦПК України апеляційний суд, -
ухвалив:
Апеляційну скарги відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Торезі Донецької області - відхилити.
Рішення Торезького міського суду Донецької області від 27.11.2006 року залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути
оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня
набрання законної сили.