НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ  

ВИРОК  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

11 листопада     2009 року                справа № 1- 233 -09        м. Нововолинськ  

Нововолинський міський суд Волинської області  під головуванням  

судді  -                                                      Федонюк С.Ю.,  

при секретарі  -                                        Навроцькій М.Р.,  

  з участю прокурора-                                Рішка А.В.,  

потерпілих-                Кравчука П.В.,ОСОБА_1, ОСОБА_2,  

представника потерпілої-                        Фролова М.П.,                              

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в місті Нововолинську кримінальну справу про обвинувачення   ОСОБА_3   ,  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця  ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3,  одруженого,  працюючого слюсарем-ремонтником  ТзОВ «Скай», проживаючого  в ІНФОРМАЦІЯ_4, несудимого згідно ст.89 КК України,  у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.  185 КК України,  

встановив :  

  Підсудний   ОСОБА_3    вночі з 25 на 26  червня  2009 року , близько   опівночі шляхом  відмикання  навісного замка, таємно проникнувши у приміщення загальної ванної кімнати в загальному коридорі  будинку № 12 по вулиці Винниченка в м.Нововолинську,  таємно викрав бувші  у використанні  велосипеди: марки «Україна» вартістю 300 грн., що належав потерпілому ОСОБА_4, та  марки «Мінськ» вартістю 160 грн., що належав потерпілій ОСОБА_5 .  

  У цю ж ніч  ОСОБА_3 повторно таким же способом проник  у  ту ж ванну кімнату, звідки таємно викрав бувші у використанні велосипеди: марки «Аист»  зелено-перламутрового кольору, вартістю 250 грн., належний потерпілому ОСОБА_1, та марки «Аист» зеленого кольору вартістю 250 грн. із сигналом вартістю 25 грн. та тросиком вартістю 30 грн., всього  спричинивши  потерпілому ОСОБА_2 шкоди на суму 305 грн.    

  В судовому засіданні  підсудний  ОСОБА_3  свою винуватість   у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав  повністю і  показав, що вночі з 25 на 26  червня  2009 року  пішов у приміщення будинку № 12 по вулиці  Винниченка, де бував раніше. У загальній ванній кімнаті відчинив замок, який не був закритий, вивів два велосипеди – зелений та сірий і привіз їх додому ,де на кухні розібрав на запчастини. Після того, в цю ж ніч повернувся на те саме місце і викрав ще два велосипеди – світлого та темного кольору, які також вдома розібрав на запчастини. Деякі запчастини залишив собі, а решта викинув у смітник. Пізніше він зізнався у міліції, що викрав вказані велосипеди. Деякі запчастини в нього вилучили. До скоєного ставиться негативно, щиро розкаюється, просить врахувати, що  потерпілі претензій до нього не мають, що він працює,  недавно одружився, дружина вагітна, він  змінив своє ставлення до життя,  , обіцяє більше злочинів не вчиняти, просить не позбавляти його волі.  

  Потерпілі   ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та представник потерпілої ОСОБА_5, ОСОБА_6, допитані  в судовому засіданні, повністю підтвердили показання підсудного та  показали , що вранці 26 червня 2009 року вони виявили, що їх велосипеди зникли із приміщення загальної ванної кімнати в будинку, де вони проживають ІНФОРМАЦІЯ_5. Ствердили, що на досудовому слідстві вони  впізнали підсудного, як особу, яка раніше заходила в їх будинок. Потерпілі в суді відмовилися від своїх цивільних позовів, просять не позбавляти волі підсудного, враховуючи, що пробачили його, просять  суд взяти до уваги його молодий вік, наявність сім»ї та його щире розкаяння.  Потерпілий ОСОБА_2 ствердив, що вилучене чорне сидіння для велосипеда належить йому, а  представник потерпілої ОСОБА_6 вказав,що потерпілій належить вилучене в підсудного  заднє колесо, що було визнано речовими доказами по справі.  

  Враховуючи те, що підсудний   ОСОБА_3  не оспорює фактичні обставини справи, і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні   сумніви у добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників судового розгляду та роз’яснивши їм положення ч.3 ст.299 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження  тих доказів по справі щодо обставин , які ніким не оспорюються.  

  Оцінюючи викладене, суд приходить до висновку, що винуватість     ОСОБА_3  у вчиненні злочину, що йому інкримінується, доведена повністю, а його умисні дії суд кваліфікує за ч.3 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна, поєднане із проникненням у приміщення, та вчинене повторно.  

Обставинами, що пом’якшують покарання, суд визнає щире каяття підсудного , активне сприяння розкриттю злочину, про що свідчить протокол явки із зізнанням (а.с.25).  

  Обставин, що обтяжують покарання підсудному, суд не визнає .  

При призначенні покарання ОСОБА_3  судом враховано ступінь тяжкості та  суспільної небезпеки вчиненого злочину, який відноситься  до  категорії тяжких, дані, що характеризують особу  підсудного, ступінь його небезпечності  для суспільства .   ОСОБА_3 вважається несудимим згідно ст..89 КК України (а.с.73,74), працює, має постійне місце проживання (а.с.70),  одружився, має сім»ю,  характеризуються за місцем проживання посередньо (а.с. 71), на обліку в нарколога і психіатра не перебуває (а.с.72), а також суд бере до уваги думку потерпілих, які   просять  підсудного суворо не карати.  

  Суд вважає  за   можливе визначити     ОСОБА_3 покарання, яке буде необхідним і  достатнім для  його виправлення та попередження  нових злочинів, тому приходить до висновку, що підсудному   слід обрати міру покарання у вигляді позбавлення волі  із застосуванням  ст.75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням , та поклавши на нього обов’язки, передбачені ст.76 КК України.  

  Питання щодо речових доказів слід вирішити в порядку ст.81 КК України.  

  Судові витрати за проведення експертизи суд стягує з підсудного.  

  Керуючись ст.ст. 321, 323, 324 КПК України, суд  

засудив :  

  ОСОБА_3  визнати винним  у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, призначивши йому  покарання у виді  позбавлення волі на строк  три роки.  

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України  звільнити  ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом двох років іспитового строку    не вчинить нового злочину і виконає покладені на  нього обов’язки: повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання і роботи  та  періодично з»являтися для реєстрації в органи кримінально – виконавчої системи.  

Початок перебігу іспитового строку рахувати з моменту проголошення вироку.  

Запобіжний захід у виді підписки про невиїзд щодо ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити без змін.  

  Речові докази, які знаходяться в камері схову Нововолинського МВ УМВС України у Волинській області,  -   чорне сидіння для велосипеда із сплаву резини повернути потерпілому ОСОБА_2, заднє колесо від велосипеда із торпедою та резиновою покришкою – повернути потерпілій ОСОБА_5, решта речових доказів – коричневе сидіння, металеву педаль та резинову камеру  для велосипеда – знищити.  

  Стягнути з ОСОБА_3 в користь держави судові витрати за проведення експертизи  в сумі 486 (чотириста вісімдесят шість) гривень 76 копійок.  

  Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Волинської області через Нововолинський міський суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.  

Головуючий  підпис  

З оригіналом згідно  

Суддя                                                                         С.Ю.Федонюк