ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
15 травня 2007 р. | № 3/505 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді Кузьменка М.М.,
судді Васищака І.М.,
судді Палій В.М.,
розглянувши заяву Благодійної організації “Віват, Феміда!”
про перегляд постанови Вищого господарського суду України від
29.06.2005 року за нововиявленими обставинами
у справі №3/505
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по м.Києву
до 1) Державного комплексного торгівельного підприємства “Хрещатик”
2) Благодійної організації “Віват, Феміда!”
про про визнання недійсним договору оренди та виселення,
за участю представників сторін:
від позивача: Євтодьєва І.М. (копія довіреності у справі),
від відповідача 1: Боднаровська І.І. (копія довіреності у справі),
від відповідача 2: Герасимов Р.О. (копія довіреності у справі),
від Генеральної прокуратури України: не з'явився,
від прокуратури міста Києва: не з'явився,
ВСТАНОВИВ:
Регіональне відділення Фонду державного майна України по м.Києву звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Державного комплексного торгівельного підприємства “Хрещатик” та Благодійної організації “Віват, Феміда!” і просило суд визнати недійсним укладений між відповідачами договір від 23.12.2003р. оренди нежитлового приміщення площею 170,8 кв.м., розташованого в будинку №24, літера “А”, по вул.Хрещатик в м.Києві, та висилити відповідача 2 із займаного приміщення.
Посилаючись на неузгодження з ним, як уповноваженим органом, розміру орендної плати та на невідповідність договору вимогам ст.5 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, позивач просив суд визнати спірний договір оренди недійсним з підстав, що передбачені ч.1 ст.203, ст. 215 ЦК України та зобов’язати відповідача звільнити спірне приміщення. Доповідач: Палій В.М.
Рішенням господарського суду міста Києва від 01.02.2005р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2005р., у задоволені позову відмовлено з посиланням на те, що відсутність погодження розміру орендної плати з Фондом державного майна України не може бути підставою для визнання договору оренди недійсним. Судами встановлено, що розмір орендної плати відповідає Методиці розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 05.10.1995р. №786. Також судом апеляційної інстанції встановлено, що орендодавцем –ДКТП “Хрещатик” було отримано дозвіл органу, уповноваженого управляти майном підприємства – Міністерства аграрної політики України на передачу зазначеного майна в оренду та погоджено з ним умови договору оренди. Таким чином, суди двох інстанцій дійшли висновку про дотримання сторонами порядку, визначеного ч.ч. 2, 3 ст.9 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”. Сторонами у встановленому зазначеним Законом України порядку було узгоджено усі істотні умови договору оренди.
Постановою Вищого господарського суду України від 29.06.2005р. рішення та постанова скасовані та ухвалено нове рішення про задоволення позову: визнано недійсним договір оренди нежитлового приміщення площею 170,8 кв.м., розташованого в будинку №24, літера “А”, по вул.Хрещатик в м.Києві, від 23 грудня 2003 року та додаткові угоди до нього від 27 січня 2004 року, від 6 лютого 2004 року, укладені між Державним комплексним торгівельним підприємством “Хрещатик” та Благодійною організацією “Віват, Феміда!” на майбутнє. Зобов’язано Благодійну організацію “Віват, Феміда!” звільнити приміщення площею 170,8 кв.м. в будинку №24, літера “А”, по вул. Хрещатик в м.Києві.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, Вищий господарський суд України виходив з того, що згідно пункту 2 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 за № 786, у разі коли орендодавцем цілісного майнового комплексу структурного підрозділу (філії, цеху, дільниці) державного підприємства, а також нерухомого майна (будинку, споруди, приміщення) є державне підприємство, організація, розмір орендної плати погоджується з органом, визначеним в абзаці другому статті 5 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”.
Вищий господарський суд України дійшов висновку про те, що за змістом наведених норм узгодження з Фондом державного майна України укладення договору оренди майна площею до 200 кв.м. не вимагається, проте, визначення розміру орендної плати відбувається за обов’язковим погодженням з Фондом державного майна України.
Висновки судів щодо відсутності суперечностей між змістом правочину та вимогами Закону України “Про оренду державного та комунального майна” та про безпідставність вимог позивача про визнання договору оренди недійсним у зв’язку з неузгодженням розміру орендної плати з Регіональним відділенням Фонду державного майна України за висновком касаційної інстанції не ґрунтуються на матеріалах справи та не відповідають вимогам Закону України “Про оренду державного та комунального майна” та Методиці розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995, які не містять обмежень прав суб’єктів господарювання щодо укладення договорів оренди нерухомого майна площею до 200 кв.м., проте зобов’язують погодження розміру орендної плати з Фондом державного майна України.
Постановою Верховного Суду України від 06.09.2005 р. постанову Вищого господарського суду України від 29.06.2005р. залишено без змін.
У грудні 2006 року відповідач 2 –Благодійна організація “Віват, Феміда!” звернулася до Вищого господарського суду України із заявою про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 29.06.2005р. у справі №3/505 за нововиявленими обставинами і просить її скасувати, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2005р. та рішення господарського суду міста Києва від 01.02.2005р. у справі №3/505 залишити без змін та зобов’язати позивача і відповідача 1 з моменту прийняття рішення суду поновити орендні відносини щодо приміщення площею 170,8 кв.м. в будинку №24, літера “А”, по вул.Хрещатик в м.Києві відповідно до договору оренди від 23.12.2003р. та додаткових угод до нього.
В обґрунтування своєї заяви відповідач 2 посилається на те, що рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 19.08.2006р., залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 18.10.2006р., встановлено, що визначення розміру орендної плати у відповідності з Методикою при укладанні 23.12.2003р. між ДКТП “Хрещатик” та Благодійною організацією “Віват, Феміда!” договору оренди спірного приміщення є фактичним погодженням розміру орендної плати з Фондом державного майна України.
Заявник вважає, що 18.10.2006р. набрало законної сили рішення суду, яким встановлено обставину, що має істотне значення для справи №3/505 –наявність фактичного погодження розміру орендної плати з ФДМУ при укладанні спірного договору оренди –і не могло бути відомо заявникові під час розгляду справи у Вищому господарському суду України.
Також, додатково в обґрунтування цієї обставини, заявник посилається на лист Міністерства аграрної політики України від 19.02.2007р. №37-31-15/2488, де зазначено, що розрахунок орендної плати був узгоджений до ухвалення рішення у даній справі по суті від 29.06.2005р. органом, уповноваженим управляти майном орендодавця - Міністерством аграрної політики України, безпосередньо з Фондом державного майна України. При цьому, як зазначено у цьому листі, останній повідомив, що представлені розрахунки орендної плати були розглянуті, вони здійснені на підставі звітів про незалежну оцінку вартості об’єктів оренди, прорецензованих і затверджених органом, уповноваженим управляти зазначеним майном –Міністерством аграрної політики України і відповідають вимогам Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна.
Заслухавши пояснення повноважних представників сторін, обговоривши доводи заяви про перегляд постанови касаційної інстанції за нововиявленими обставинами, колегія суддів дійшла висновку про те, що подана Благодійною організацією "Віват, Феміда!" заява про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 29.06.2005р. за нововиявленими обставинами підлягає передачі до господарського суду міста Києва.
Так, відповідно до ст.112 ГПК України, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.
Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.
За змістом зазначеної норми, нововиявлені обставини характеризуються тим, що вони:
- існували під час розгляду справи, але не були відомі заявнику;
- є істотними, тобто такими, що можуть вплинути на висновок суду щодо наявності певних прав та обов’язків у сторін, а також інших осіб, що брали участь у справі, а отже і вплинути на законність та обґрунтованість постановленого судового акта;
- виявлені після набрання чинності судовим актом.
При цьому, нововиявленими обставинами є матеріально-правові факти, що входять до підстав позову або висунутих проти нього заперечень іншої сторони та інші юридичні факти, що мають значення для вирішення спору, які характеризуються наявністю вищезазначених ознак у сукупності. Тобто, це факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення прав та обов’язків осіб, які беруть участь у справі.
Отже, нововиявлена обставина це: юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення даної конкретної справи. Якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акта, то вона обов’язково вплинула б на остаточні висновки суду; юридичний факт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені.
Колегія суддів вважає, що зазначені заявником обставини мають суттєве значення для вирішення спору у даній справі, оскільки спростовують факти, які було покладено в основу постанови Вищого господарського суду України від 29.06.2005р.
Так, позивач –Регіональне відділення ФДМУ по м.Києву, як на підставу недійсності спірного договору, посилався на неузгодження з ним, як уповноваженим органом, розміру орендної плати.
Підставою для скасування Вищим господарським судом України рішення і постанови у даній справі та ухвалення нового рішення про задоволення позову РВ ФДМУ по м.Києву про визнання недійсним спірного договору оренди від 23.12.2003р, укладеного між відповідачами, та виселення відповідача 2 із займаного приміщення, стало відсутність погодження розміру орендної плати з органом, визначеним в абзаці другому статті 5 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”.
Разом з тим, факт неузгодження розміру орендної плати з уповноваженим органом, у даному випадку –регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву, який покладено в основу постанови суду касаційної інстанції, заявник (відповідач 2) спростовує наведеними ним нововиявленими обставинами, а саме погодження розміру орендної плати Міністерством аграрної політики України безпосередньо з Фондом державного майна України. Можливість такого погодження допускається з огляду на відсутність чіткої регламентації порядку погодження.
Проте, зважаючи на обмеження, визначені статтею 1117 ГПК України, Вищий господарський суд України може переглянути судове рішення за нововиявленими обставинами лише у випадках, коли цей перегляд не пов'язаний із дослідженням фактичних даних, у зв'язку з чим подана заява підлягає направленню разом із справою до господарського суду міста Києва для розгляду по суті (див.п.4 роз'яснення ВГСУ №04-5/563 від 21.05.2002р.). Зокрема це пов'язане з необхідністю з’ясування часу погодження розміру орендної плати з Фондом державного майна України Міністерством аграрної політики України, яке згідно вимог Закону України "Про оренду державного та комунального майна", мало відбутися до прийняття рішення по суті, тобто до 29.06.2005р.
Клопотання Регіонального відділення ФДМУ по м.Києву щодо залучення до участі у процесі Фонду державного майна України, а також клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Євро Альфа Експерт” про залучення останнього до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, колегія суддів відхиляє, оскільки законом не передбачено здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у повному обсязі. Тому господарський суд переглядає судове рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення (п.3.7 роз'яснення ВГСУ №04-5/563 від 21.05.2002). Наведене унеможливлює залучення на стадії перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами осіб, які не брали участі під час розгляду справи по суті заявлених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.17, 1115, 1117, 1119-11111, 112-114 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Заяву Благодійної організації “Віват, Феміда!” про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вищого господарського суду України від 29.06.2005р. у справі №3/505 передати на розгляд до господарського суду міста Києва.
Головуючий, суддя М.В.Кузьменко
Суддя І.М.Васищак
Суддя В.М.Палій