АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

Справа № 11-557/08Головуючий по 1 інстанції

Категорія  ст.  125 ч. 2ЗАДОРОЖНИЙ В.П.

КК УкраїниДоповідач в апеляційній інстанції

СУХОДОЛЬСЬКИЙ М. І.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

"26" серпня 2008 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоІЛЬЧЕНКА А.М. 

судцівСУХОДОЛЬСЬКОГО М. І., 

ТАПАЛА Г.К.
засудженоїОСОБА_1 розглянувши кримінальну справу за апеляцією засуджених ОСОБА_1,  ОСОБА_2  на вирок Драбівського районного суду від 4 липня 2008 року,  яким

ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  раніше не судима,  та

ОСОБА_2, 

ІНФОРМАЦІЯ_2,  раніше не судима,  -

визнані винними у вчиненні злочину передбаченого  ст.  125 ч. 2 КК України і кожній призначено покарання у виді штрафу по 850 гривень на користь держави.

Стягнуто з засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2  на користь потерпілої ОСОБА_3 1000 грн. моральної шкоди солідарно.

В задоволенні вимог ОСОБА_3 про стягнення витрат за отриману правову допомогу відмовлено.

Згідно вироку суду ОСОБА_1 та ОСОБА_2  засуджені за те,  що 17 березня 2008 року близько 19 годин,  знаходячись біля будинку АДРЕСА_1,  на ґрунті особистих неприязних відносин,  з метою заподіяння тілесних ушкоджень,  умисно,  шляхом нанесення ударів металевими прутами спільно в область голови і тулубу,  заподіяли потерпілій ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку,  забою м'яких тканин голови,  синців спини,  лівого стегна,  лівої пахової ділянки,  які відносяться до легких тілесних ушкоджень,  що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

На вирок суду засуджена ОСОБА_2  подала апеляцію,  в якій просить вирок суду скасувати,  а справу провадженням закрити за відсутністю в її діях складу злочину,  посилаючись на те,  що її вина у вчиненні злочину не доведена,  так як свідки дали неправдиві показання.

Аналогічну апеляцію подала і засуджена ОСОБА_1,  яка також просить вирок суду скасувати,  а справу провадженням закрити із-за відсутності в її діях складу злочину,  посилаючись на те,  що свідки давали непослідовні показання,  вони перебувають з нею в неприязних стосунках і від того наговорили на неї. Про непричетність обох засуджених,  на їх думку,  до вчиненого злочину свідчать постанови про відмову в порушенні кримінальної справи,  винесені органами дізнання.

Заслухавши доповідь судді,  пояснення засудженої ОСОБА_1 в підтримку своєї апеляції,  яка просила її задоволити,  перевіривши та обговоривши матеріали кримінальної справи і доводи апеляцій колегія суддів вважає,  що апеляції засуджених задоволенню не підлягають виходячи з наступних підстав.

Висновок суду щодо винності ОСОБА_1 та ОСОБА_2  у вчиненні інкримінованого їм злочину ґрунтується на зібраних по справі доказах,  які повно досліджені в судовому засіданні і їм дана вірна юридична оцінка.

Кваліфікація дій засуджених є правильною.

Заперечення обох апелянтів про те,  що вони не вчиняли даний злочин спростовується показаннями потерпілої ОСОБА_3,  висновком експерта,  де зазначено,  що їй заподіяні легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я,  показаннями свідків ОСОБА_4,  ОСОБА_5,  ОСОБА_6,  які в судовому засіданні пояснили,  що саме ОСОБА_1 і ОСОБА_2  нанесли тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_3 у вказане число і час. 

За таких обставин суд обґрунтовано дійшов висновку про винність саме ОСОБА_1 і ОСОБА_2  у нанесенні тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_3

Посилання обох засуджених на постанову органів дізнання про відсутність складу злочину в їх діях,  за який вони засуджені не ґрунтуються на законі. 

Постановами органів дізнання відмовлено в порушенні кримінальної справи стосовно ОСОБА_1 і ОСОБА_2 за ознаками злочину,  передбаченого  ст.  296 КК України,  тобто за вчинення хуліганства,  а притягнуті ОСОБА_1 і ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності за  ст.  125 ч. 2 КК України,  тобто за умисне заподіяння легкого тілесного ушкодження,  що спричинило короткочасний розлад здоров'я. Це різні злочини.

Не визнання вини засудженими ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у вчиненому злочині свідчить про їх намагання ухилитися від відповідальності за вчинене.

Призначене покарання відповідає вимогам  ст.  65 КК України,  знаходиться в межах санкції Особливої частини Кодексу і є достатнім для перевиховання засуджених.

Підстав для скасування чи зміни вироку суду колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного,  керуючись  ст.   ст.  362,  366 КПК України,  колегія суддів,  -

 

УХВАЛИЛА:

 

Апеляції засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на вирок Драбівського районного суду від 4.07.2008 року щодо їх засудження за  ст.  125 ч. 2 КК України залишити без задоволення,  а вирок суду без змін.