4-1107/11

Центральний районний суд м. Миколаєва

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Справа № 4-1107/2011 року

П О С Т А Н О В А

23 вересня 2011 року суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Чебанова-Губарєва Н.В., при секретарі Вєтровій О.М., за участю прокурора Обуховського О.В., особи, яка подала скаргу –ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві скаргу ОСОБА_1 на постанову Центрального РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області від 20.05.2010 р. про відмову в порушенні кримінальної справи за ч. 2 ст. 190 КК України,

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 звернувся до Центрального районного суду м. Миколаєва із скаргою на постанову Центрального РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області від 20.05.2010 р. про відмову в порушенні кримінальної справи за ч. 2 ст. 190 КК України, в якій просив скасувати зазначену вище постанову, оскільки вважав, що вона винесена передчасно без належної перевірки його заяви від 12.05.2010 р.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник скаргу підтримали, наполягали на тому, що органом дізнання не вжито усіх можливих передбачених законом заходів для перевірки заяви ОСОБА_1, зокрема, не перевірені пояснення ОСОБА_3 щодо його фінансового стану, обставини отримання грошей та інше. Крім цього, ОСОБА_1 та його представник посилалися на те, що висновки органа дізнання, викладені у постанові не відповідають дійсним обставинам, встановленим у ході перевірки заяви.

Дослідивши матеріали, на підставі яких винесено оскаржувану постанову, суд встановив наступне.

У заяві ОСОБА_1 зазначалось, що у червні 2007 року ОСОБА_3 звернувся до нього з проханням отримати в банку кредит в розмірі 5 000 грн. та передати ці гроші йому. Він погодився, отримав кредит та передав ОСОБА_3 5 000 грн., які у відповідності із договором позики, який був укладений не особисто з ОСОБА_3, а з приватним підприємством “Харвестер”, засновником та директором якого був ОСОБА_3, останній повинен йому був повернути до 15.12.2007 р. Гроші у встановлений термін ОСОБА_3 йому не повернув, а Промінвестбанк стягнув з нього 6 087,97 грн. На майно ОСОБА_3 частково накладено арешт, частково майно забрав банк, місце знаходження ОСОБА_3 не відомо, на зв'язок він не виходить.

Відповідно до наданої до заяви копії кредитного договору від 14.06.2007 р., він укладений між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком та ОСОБА_1, останньому банком надано 5 000 грн.

З копії договору займу № 15/07/1 від 15.06.2007 р. вбачається, що ОСОБА_1 передав ПП “Харвестер”в особі ОСОБА_3 5000 грн., на умовах повернення грошей 15.12.2007 р.

З ухвали апеляційного суду Миколаївської області від 19.05.2008 р. вбачається, що рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 19.03.2008 р. позов Промінвестбанку до ОСОБА_1 про стягнення 5 646,57 грн. задоволено.

Відповідно до пояснень ОСОБА_3 від 18.05.2010 р., ПП “Харвестер”в його особі отримало від ОСОБА_1 5 000 грн. під зобов’язання повернути до 15.12.2007 р., але в зазначений термін гроші повернуті не були, оскільки підприємство не працювало. ОСОБА_1 до нього з вимогами про повернення грошей не звертався, в подальшому ОСОБА_3 зобов’язався повернути борг.

В матеріалах перевірки є і гарантійний лист, з якого вбачається що ПП “Харвестер”в особі директора ОСОБА_3 гарантує повернення заборгованості в сумі 6 087,97 грн. у липні 2010 р., підписаний від імені директора ПП “Харвестер”ОСОБА_3

20.05.2010 р. Центральним РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи за ч. 2 ст. 190 КК України, оскільки між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вбачаються цивільно-правові відносини.

Оцінюючи законність прийнятого рішення про відмову в порушенні кримінальної справи, суд виходить з того, що, відповідно до ст. 99 КПК України, таке рішення приймається за відсутності підстав до порушення кримінальної справи, якими, згідно зі ст. 94 КПК України, є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

Між тим, зібрані матеріали не дозволяють дійти однозначного висновку про наявність чи відсутність таких ознак у перевірюваних фактах, під час перевірки не досліджувались обставини причин своєчасного неповернення директором ПП “Харвестер”ОСОБА_3 боргу, до матеріалів перевірки не долучені копії бухгалтерських документів з приводу господарської діяльності підприємства за 2007-2010 роки.

З урахуванням наведеного, вислухавши пояснення заявника та його представника, думку прокурора, який вважав, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, суд дійшов висновку про те, що скарга підлягає задоволенню, постанова про відмову в порушенні кримінальної справи була винесена всупереч вимогам статті 99 КПК України, у зв’язку з чим вона підлягає скасуванню, а матеріали –поверненню для проведення додаткової перевірки.

Керуючись статтями 2361, 2362 КПК України,

п о с т а н о в и л а :

Постанову Центрального РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області від 20.05.2010 р. про відмову в порушенні кримінальної справи за ч. 2 ст. 190 КК України –скасувати, матеріали повернути прокурору Центрального району м. Миколаєва для проведення додаткової перевірки.

На постанову протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до апеляційного суду Миколаївської області.

Суддя Центрального

районного суду м. Миколаєва ОСОБА_4