Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
17.09.2009 Справа № 2-а-2906/09/2704
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Омельченка В. А.,
суддів Горошко Н.П. ,
Єланської О.Е.
секретар судового засідання Антонова Н.В.
за участю представників сторін:
позивач - ОСОБА_2 - не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив.
представник відповідача - Державної автомобільної інспекції в м. Севастополі - не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив.
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Нахімовський районний суд м.Севастополь (суддя Луньова С.І. ) від 03.03.09 року по справі № 2-а-2906/09/2704
за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
до Державної автомобільної інспекції в м. Севастополі (вул. Промислова, 1, м.Севастополь, 99040)
про визнання недійсними протоколу та постанови,
ВСТАНОВИВ:
В січні 2009 року до Нахімовського районного суду м. Севастополя звернувся позивач ОСОБА_2 з позовною заявою до відповідача - відділу Державної автомобільної інспекції УМВС України в м. Севастополі в якій прохав змінити постанову № 009527 від 12.01.2007 року яку було винесено інспектором ДПС ВДАЇ УМВС України в м. Севастополі про накладання адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 85 грн., за здійснення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 127 КУпАП в частині накладання адміністративного стягнення у вигляді штрафу, та прохає накласти замість штрафу адміністративне стягнення у вигляді попередження.
Ухвалою Нахімовського районного суду м.Севастополя від 03.03.2009 року по справі №2а-2906/09 (суддя Луньова С.І.) позовну заяву ОСОБА_2 до Державної автомобільної інспекції в м. Севастополі про визнання недійсними протоколу та постанови, повернуто заявнику відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 108 КАС України.
Не погодившись з зазначеною ухвалою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Нахімовського районного суду м.Севастополя від 03.03.2009року по справі №2а-2906/09 та прийняти нову ухвалу про відкриття провадження у справі з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 08.04.2009 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 .
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2009 року справа призначена до апеляційного розгляду на 17.09.2009 року о 14 годині 40 хвилин.
Позивач та відповідач явку уповноважених представників в судове засідання, призначене на 17.09.2009 року не забезпечили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.
При викладених обставинах, враховуючи те, що позивач та відповідач викликались в судове засідання, але в суд не з’явились, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представників позивача та відповідача.
Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції - скасуванню з наступних підстав.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Держава різними правовими засобами забезпечує захист прав і свобод людини і громадянина в особі органів законодавчої, виконавчої і судової влади та інших державних органів, які здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України. Положення частини другої статті 8 Конституції України визначають, що її норми є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Це конституційне право не може бути скасованим (частина друга статті 22 Конституції України).
Відповідно до частини першої статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Громадянин має право безперешкодно звернутися до суду за захистом своїх прав і свобод.
Аналіз положень статей 8, 55, 64 Конституції України дає підстави стверджувати, що право на судовий захист належить до основних, невідчужуваних прав і свобод людини і громадянина. Зокрема, положення частини другої статті 64 не допускають обмеження права на судовий захист навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану. Це повністю відповідає Загальній декларації прав людини, за якою кожен, у разі порушення його основних прав, наданих Конституцією і законом, має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами (стаття 8).
Як свідчать матеріали справи позивач звернувся до Нахімовського районного суду м. Севастополя з позовною заявою до відповідача ВДАЇ УМВС України в м. Севастополі про зміну постанови про накладання адміністративного стягнення, однак ухвалою Нахімовського районного суду м. Севастополя від 03.03.2009 року позовна заява була повернута позивачу.
Ухвала Нахімовського районного суду м. Севастополя про повернення адміністративного позову мотивована тим, що даний спір не підсудний цьому місцевому суду, оскільки відповідно до вимог ч. 1 ст. 19 КАС України адміністративні справи вирішуються адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, та рекомендовано позивачу звернутися до Гагарінського районного суду м. Севастополя
Проте, з обґрунтованістю такого висновку суду погодитися не можна.
Відповідно до частини 2 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача.
Як вбачається з позовної заяви позивач - ОСОБА_2 просить змінити постанову № 009527 від 12.01.2007 року яку було винесено інспектором ДПС ВДАЇ УМВС України в м. Севастополі про накладання адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 85 грн., за здійснення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 127 КУпАП в частині накладання адміністративного стягнення у вигляді штрафу, та прохає накласти замість штрафу адміністративне стягнення у вигляді попередження.
Отже, позивач оскаржує постанову суб'єкта владних повноважень, яка стосується прав, свобод та інтересів безпосередньо позивача.
З матеріалів справи вбачається, що позивач - ОСОБА_2 мешкає за адресою : АДРЕСА_2, та кореспонденція яка направлена судом першої інстанції на вказану адресу позивачем отримана, що свідчить про те, що позивач перебуває за вказаною адресою.
Судовою колегією досліджено матеріали позовної заяви і додані до неї документи та зроблено висновок, що оскільки оскаржується постанова про накладання адміністративного стягнення та ця постанова стосується інтересів позивача, а позивач мешкає за адресою: АДРЕСА_2, тому справа, відповідно до частини 2 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України, повинна розглядатися за місцезнаходженням позивача - ОСОБА_2
Отже, позовна заява ОСОБА_2 подана до належного суду, а саме - до суду за місцезнаходженням позивача.
А тому суддя припустився помилки, повернувши позовну заяву у зв'язку з непідсудністю справи Нахімовському районному суду м. Севастополя.
Все вищеперелічене дає судовій колегії право для висновку, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушені норми процесуального права, а саме: статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, що є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції.
Що стосується вимог позивача викладених в апеляційній скарзі щодо прийняття нової ухвали про відкриття провадження у справі з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи, то вони не ґрунтуються на Законі, оскільки питання про направлення справи для продовження розгляду можливе лише після відкриття місцевим судом провадження в адміністративній справі за правилами ст. 107 КАС України, тому оскільки питання щодо відкриття провадження в адміністративній справі вирішується судом першої інстанції, а не апеляційною інстанцією , судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, ухвала суду першої інстанції скасуванню, а справа підлягає направленню до суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі.
Керуючись статтями 195, пунктом 3 частини 1 статті 199, пунктом 4 частини 1 статті 202, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Ухвалу Нахімовського районного суду м.Севастополя від 03.03.2009 у справі №2-а-2906/09 (суддя Луньова С.І.) скасувати.
Постановити нову ухвалу з направленням справи №2-а-2906/09 до Нахімовського районного суду м.Севастополя для продовження розгляду справи з урахуванням підстав викладених в мотивувальній частині ухвали Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2009 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п’ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 23 вересня 2009 р.
Головуючий суддя підпис В.А.Омельченко
Судді підпис Н.П.Горошко
підпис О.Е.Єланська
З оригіналом згідно
Головуючий суддя В.А.Омельченко