Першотравневий районний суд м.Чернівців

м. Чернівці, вул. Головна, 105, 58000, (0372) 52-66-11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

¦

14 жовтня 2010 року. Першотравневий районний суд м. Чернівці

в складі:

головуючого судді Марчука В.Т.

при секретарі Одовічен Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Чернівецькій області про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до з вказаним вище адміністративним позовом до УДАІ УМВС України в Чернівецькій області про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Посилався на те, що 19.08.2010 року посадовою особою відповідача було винесено постанову серії СЕ №152142, якою притягнуто його до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КпАП України з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу за порушення вимог п.12.4 Правил дорожнього руху.

Вважає, що до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КпАП України його притягнуто незаконно, а тому просив визнати незаконною та скасувати постанову серії СЕ №152142 від 19.08.2010 року.

Справа слухалась у відсутність позивача ОСОБА_1 та представника відповідача, які в судове засідання не з'явилися, незважаючи на те, що належним чином були повідомлені судом про час і місце розгляду справи.

Позивач ОСОБА_1 подав до суду письмову заяву, в якій свій позов підтримав в повному об'ємі та просив його задовольнити. Розгляд справи просив провести у його відсутність.

Представник відповідача причину своєї неявки в судове засідання суду не повідомив.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов обґрунтований, однак підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав:

Так, судом встановлено, що 19.08.2010 року посадовою особою відповідача відносно позивача ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст.122 ч.1 КпАП України.

На підставі вказаного протоколу посадовою особою відповідача винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії СЕ №152142 від 19.08.2010 року, якою притягнуто позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КпАП України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.

Як вбачається із змісту оскаржуваної постанови, позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 19.08.2010 року о 10 год. 20 хв. в с.Панка Сторожинецького району, керуючи автомобілем НОМЕР_1, порушив вимоги дорожнього знаку 5.45, а саме перевищив швидкість руху на 22 км/год і рухався зі швидкістю 82 км/год. Швидкість вимірювалась приладом «Радіс» №2836.

Згідно ст.251 КпАП України доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Як вбачається із досліджених судом письмових матеріалів справи, єдиним доказом притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності для посадової особи відповідача стали показники вимірювача швидкості «Радіс» №2836.

Разом з тим, а ні до протоколу про адміністративне правопорушення, а ні до постанови по справі про адміністративне правопорушення посадовою особою відповідача не додано відповідних доказів, що показники швидкості руху, відображені на вказаному вище приладі, належать саме автомобілю позивача ОСОБА_1, зафіксовані саме в той час та місці, які зазначені в оскаржуваній постанові.

Відповідно до вимог ст.245 КпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п.2.12. «Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.02.2009 року N77, розгляд справи розпочинається з представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права й обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення, заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Як вбачається із змісту позовної заяви, на час зупинення автомобіля позивача, окрім останнього в салоні транспортного засобу також знаходились інші особи, про допит яких в якості свідків клопотав позивач ОСОБА_1

Разом з тим, в порушення зазначених вимог закону, посадовою особою відповідача під час розгляду адміністративної справи не було повно, всебічно і об'єктивно з'ясовано всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема не враховані пояснення позивача під час розгляду адміністративної справи, необгрунтовано відмовлено у заявленому позивачем клопотанні про допит свідків, чим фактично позбавлено позивача ОСОБА_1 у передбачений законом спосіб доводити правомірність своїх дій.

Частиною 2 ст.254 КпАП України протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Однак, порушуючи вимоги вказаної норми закону, посадовою особою відповідача не було вручено позивачу ОСОБА_1 другого екземпляру протоколу про адміністративне правопорушення, що об'єктивно підтверджується безпосередньо оскаржуваною постановою, яка була вручена позивачу без будь-яких додатків.

Відповідно до вимог ст.283 КпАП України та п.2.16 вказаної вище «Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», розглянувши справу про адміністративне правопорушення, посадова особа виносить постанову в справі про адміністративне правопорушення. Постанова в справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа, та транспортний засіб, його номерний знак; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативно-правового акта, який передбачає відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення; прийняте в справі рішення.

Однак, в порушення вказаних норм закону, посадова особа відповідача, виносячи оскаржувану постанову, взагалі не зазначила в ній, які саме, на її думку, вимоги пунктів Правил дорожнього руху було порушено позивачем ОСОБА_1

Враховуючи наведені вище обставини та вимоги закону, а також із урахуванням в сукупності допущених посадовою особою відповідача порушень закону, суд вважає, що позивача ОСОБА_1 незаконно притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КпАП України.

Відповідно до ст.71 ч.2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, Кодексом адміністративного судочинства України встановлена презумпція вини суб'єкта владних повноважень, що означає його обов'язок довести правомірність свого рішення, дій чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Оскільки представник відповідача в судове засідання не з'явився без поважних на те причин та не подав своїх заперечень проти позову, які б спростовували твердження позивача, суд, при ухваленні рішення, виходить із доказів, які були надані позивачем та приходить до переконливого висновку про обгрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 в повному об'ємі.

Керуючись ст.ст.6, 8, 9, 10, 11, 70, 71, 72, 79, 86, 122, 158-163, 167, 171-2 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати незаконною та скасувати постанову серії СЕ №152142 від 19.08.2010 року по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.122 ч.1 КпАП України.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Першотравневого

районного суду м. Чернівці В.Т.МАРЧУК