Справа № 2-а-2056/11/1628

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.06.2011 року м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області

в складі: головуючого –судді Винниченко Ю. М.

розглянувши у скороченому провадженні в залі суду м. Хорол справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Хорольської районної державної адміністрації Полтавської області Центру по нархуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області   про визнання діяльності відповідача протиправною та зобов'язати вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з позовом до управління праці та соціального захисту населення Хорольської районної державної адміністрації Полтавської області Центру по нархуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області   про визнання діяльності відповідача протиправною та зобов'язати вчинити дії.

В заяві вказував, що є ліквідатором наслідків катастрофи на ЧАЕС 2 категорії і знаходиться на обліку в УПСЗН Хорольської РДА в Полтавській області.

Відповідно до ст.48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи” позивачу передбачено отримання щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 5 /п'яти/ заробітних плат.

Позивач звернувся із заявою до відповідача про перерахунок та здійснення соціальних виплат.

Згідно відповіді відповідача позивачу було відмовлено у перерахунку та виплаті, а тому позивач звернувся в суд із даною заявою.

Відповідно до ч.4 ст.183-2 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку скороченого провадження без виклику осіб, які беруть участь у справі.

Суддя, дослідивши матеріали справи та належно оцінивши всі зібрані по справі докази, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

Оцінивши повідомлені позивачем обставини, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для прийняття законного і обґрунтованого судового рішення. Відповідач заперечення проти позову в установленому законом порядку не надав.

Виходячи із системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суддя дійшов висновку, що вимоги позивача про визнання діяльності відповідача протиправною та зобов'язати вчинити дії слід задовольнити частково.

В 2006 році виплата на оздоровлення, була зупинена З.У. “Про державний бюджет України на 2006 рік”. Таким чином відповідач здійснивши у 2006 році виплату допомоги на оздоровлення позивачу в розмірі 100 грн., діяв правомірно.

Що стосується вимог позивача про здійснення йому виплати вказаної допомоги на оздоровлення за 2007 рік та 2008 рік, суд зазначає слідуюче.

Зазначені виплати здійснюються щороку та мають разовий характер. Таким чином, право особи на їх отримання та обов”язок органів соціального захисту населення здійснити такі виплати припиняється з моменту виплати певних сум, розмір яких визначається на час їх здійснення.

Пунктом 30 ст.71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" дію абзаців другого, третього, четвертого, п”ятого, шостого та сьомого частини першої, частини третьої, абзаців другого, третього, четвертого, п”ятого, шостого, сьомого частини четвертої та частини сьомої ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", було зупинено в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати. Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року положення пункту 30 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" визнано неконституційним в частині визначення розміру виплати компенсацій і допомог.

Позивачу за 2007 рік виплату щорічної допомоги на оздоровлення проведено в лютому 2007 року в сумі 100,00 грн.згідно постанови КМУ № 562 від 12.07.2005 року “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Отже, відповідач, здійснивши зазначену виплату до 09.07.2007 рокузгідно постанови КМУ № 562 від 12.07.2005 року, діяв правомірно, тому вимоги позивача в частині зобов”язання відповідача провести виплату йому щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік у відповідності з вимогами ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, задоволенню непідлягають, оскільки протягом часу з 01.01.2007року до 09.07.2007 року положення базового Закону не діяли.

Відповідно до пп.11 п.28 розділу 11 Закону України “Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", викладена в новій редакції: “одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім”ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов”язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, згідно із якою щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених ПКМУ”.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 вказані зміни в редакцію ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визнані неконституційними.

Позивачу за 2008 рік виплату щорічної допомоги на оздоровлення проведено в травні 2008 року в сумі 100,00 грн. згідно постанови КМУ № 562 від 12.07.2005 року “ Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Отже, відповідач, діяв правомірно, так як протягом часу з 01.01.2008 року до 22.05.2008 року положення базового Закону не діяли.

Застосування законодавства України у такий спосіб ґрунтується на висновках Конституційного Суду України, наведених у мотивувальній частині рішення від 03.10.1997 року № 4-зп, який у п.3 зазначив наступне: “Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим актом, автоматично скасовується одно предметний акт, який діяв у часі раніше”.

В 2009,2010 рокахвиплати на оздоровлення Законом “Про Державний бюджет України на 2009 рік”та Законом України “Про Державний бюджет України на 2010 рік” дія ст.48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, не зупинялася і до неї не вносилися зміни, отже, у 2009,2010 роках діючими є положення ст.48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Таким чином, відповідач, здійснивши позивачу у 2009,2010 роках нарахування щорічної допомоги на оздоровлення у 2009 року в сумі 100,00 грн., та в 2010 році в сумі 100 гривень, згідно постанови КМУ № 562 від 12.07.2005 року “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, діяв неправомірно, тому вимоги позивача в частині зобов”язання відповідача провести виплату йому щорічної допомоги на оздоровлення за 2009,2010 роки у відповідності з вимогами ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, підлягають задоволенню.

Беручи до уваги викладене вище, на думку суду, вимоги позивача про визнання неправомірними дії відповідача –є законними, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому також підлягають до задоволення.

Суддя вважає, що позивач не пропустив строку для звернення до адміністративного суду, встановленого ст.99 КАС України, оскільки про порушення його прав він дізнався в лютому 2011 року.

На підставі наведеного та керуючись статтями 6-4, 5, 17, 71, 94, 158-163, 167, 183-2, 186, 256 ч.1 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний озов ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Хорольської районної державної адміністрації Полтавської області Центру по нархуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області   про визнання діяльності відповідача протиправною та зобов'язати вчинити дії задовльнити частково.

Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Хорольської районної державної адміністрації Полтавської області –неправомірними.

Зобов’язати управління праці та соціального захисту населення Хорольської районної державної адміністрації Полтавської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 недоотриманої ним грошової допомоги на оздоровлення за 2005,2009,2010 роки відповідно до ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі 5 / п'яти/ мінімальних заробітних плат, встановлених законодавством України на момент виплати, сформувати відповідну справу та направити її Центру по нархуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області для призначення та проведення виплат  .

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Відповідно до ст..256 ч.1 КАС України постанова підлягає до негайного виконання.

Копію постанови направити сторонам відповідно до ч.7 ст.183-2 КАС України.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративному суду через Хорольський районний суд протягом 10 днів.

Головуючий: