№33-120/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Суддя апеляційного суду Київської області Романець Л.А. за участю особи, щодо якої винесена постанова ОСОБА_1, її захисника ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві 13 березня 2009 року адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 лютого 2009 року, якою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженка с Літки Городківка, Броварського району, Київської області, громадянка України, працююча продавцем ТЦ «Даринок», проживаюча в АДРЕСА_1

притягнута до адміністративної відповідальності за ст.173-2 ч.1 КУпАП і до неї застосовано адміністративне стягнення у вигляді накладення штрафу в розмірі 60 гривень

ВСТАНОВИЛА:

Відповідно до постанови, ОСОБА_1 23.01.2009 року о 23 годині та 26.01.2009 року о 18 годині, перебуваючи в АДРЕСА_1 не впускала свою матір ОСОБА_2 до спільної квартири, чим умисно позбавила її житла і тим самим вчинила насильство в сім'ї.

На вказану постанову подана апеляційна скарга ОСОБА_1, в якій вона просить постанову скасувати, а справу закрити з підстав відсутності складу адміністративного правопорушення.

При цьому в апеляційній скарзі зазначено, що ОСОБА_1 та потерпіла, яка є її матір'ю, не відносяться до однієї сім'ї та не впускаючи потерпілу ОСОБА_2 до квартири вона діяла у стані крайньої необхідності.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення ОСОБА_1 та її захисника ОСОБА_3, які підтримали апеляційну скаргу, дослідивши докази та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає за необхідне скаргу залишити без задоволення, а постанову - без змін.

Доводи скаржника про те, що потерпіла, яка являється їй матір'ю, не входить до складу її сім'ї, є безпідставними.

Так, відповідно до Закону України „Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям" від 1.06.2000 року, членами сім'ї є особи, які проживають разом і (або) об'єднанні законними правами чи обв'язками щодо утримання.

Як вбачається з матеріалів справи, потерпіла ОСОБА_2 являється співвласницею квартири АДРЕСА_1, де і проживає. Співвласниками цієї ж квартири являються ОСОБА_1 (дочка) і ОСОБА_4 (онука), які також проживають і даній квартирі.

З урахуванням наведеного, суд обґрунтовано визнав ОСОБА_2 і ОСОБА_1 членами сім'ї.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1, не впускаючи потерпілу ОСОБА_2 до квартири, діяла у стані крайньої необхідності також необгрунтовані.

Відповідно до ст.18 КУпАП, яка визначає крайню необхідність, передбачає, що стан крайньої необхідності виникає, коли є дійсна, реальна, а не уявна загроза заподіяння шкоди. Якщо загроза зазначеним охоронюваним інтересам може виникнути в майбутньому, діяння не може вважатися таким, що вчинено у стані крайньої необхідності.

З матеріалів справи видно, що ОСОБА_1, не впускаючи ОСОБА_2 до спільної квартири, не перебувала в стані крайньої необхідності.

При таких обставинах, підстав вважати, що ОСОБА_1 діяла в стані крайньої необхідності у суду немає.

Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 60 гривень, накладене на ОСОБА_1 відповідає вимогам ст.23, 33 КУпАП і є домірним скоєному. Підстав для зміни адміністративного стягнення не вбачається.

Керуючись ст. 294 КУпАП

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 лютого 2009 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін.

Постанова оскарженню не підлягає.