Справа №22Ц-4885 Головуючий у 1 інстанції Луценко М.О.

Категорія 01, 45 Доповідач у 2 інстанції Волохов Л.А.

УХВАЛА

ИМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого Волохова Л.А.,

суддів Голуб С.А., Юровської Г.В.,

при секретарі Бистрій Г.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Бориспільського міжрайонного прокурора на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 квітня 2007 року по цивільній справі за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Земля - 50» до ОСОБА_1 про стягнення звернення на земельну ділянку.

встановила:

04 квітня 2007 року товариство з обмеженою відповідальністю «Земля -50» звернулося до суду із позовом, в якому просило:

звернути стягнення на земельну ділянку розміром 1, 870 га., для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий №3220882600:03:001:0408, яка розміщена в адміністративних межах Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області, належну ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку ЯА №378986 від 28.11.2005 року, зареєстрованим за №020532300321.

Припинити право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку розміром 1, 870 га., для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий №3220882600:03:001:0408, яка розміщена в адміністративних межах Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області, належну ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку ЯА №378986 від 28, 11.2005 року, зареєстрованим за №020532300321.

Визнати за товариством з обмеженою відповідальністю «Земля-50» право власності на земельну ділянку розміром 1, 870 га., для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий №3220882600:03:001:0408, яка розміщена в адміністративних межах Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області, належну ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку ЯА №378986 від 28.11.2005 року, зареєстрованим за №020532300321.

Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Земля-50» виготовляти Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, яка належала відповідачу, з цільовим використанням - ведення підсобного сільського господарства.

Заборонити відділу містобудування та архітектури Бориспільської районної державної адміністрації відмовляти у дачі висновків та погодженні технічної документації з землеустрою щодо виготовлення Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку для ведення підсобного сільського господарства на ім'я товариства з обмеженою відповідальністю «Земля-50», що належала: ОСОБА_1.

Заборонити Бориспільському районному відділу земельних ресурсів відмовляти у дачі висновків та погодженні технічної документації з землеустрою щодо виготовлення Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку для ведення підсобного сільського господарства на ім'я товариства з обмежено відповідальністю «Земля-50», що належала: ОСОБА_1, та відмовляти у підписанні Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку для ведення підсобного сільського господарства на ім'я товариства з обмеженою відповідальністю «Земля-50»., що належала: ОСОБА_1, а також заборонити відмовляти у підписанні заявки на видачу бланку Державного акту на право власності на земельну ділянку в межах Бориспільського району, що належала: ОСОБА_1.

Заборонити Бориспільському районному відділу земельних ресурсів відмовляти у дачі висновків та погодженні технічної документації з землеустрою щодо виготовлення Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку для ведення підсобного сільського господарства на ім'я товариства з обмежено відповідальністю «Земля-50», що належала: ОСОБА_1, та відмовляти у підписанні Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку для ведення підсобного сільського господарства на ім'я товариства з обмеженою відповідальністю «Земля-50»., що належала: ОСОБА_1.

Заборонити Київському обласному головному управлінню земельних ресурсів відмовляти у проведенні державної землевпорядної експертизи технічної документації з землеустрою щодо виготовлення Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку для ведення підсобного сільського господарства на ім'я товариства з обмежено відповідальністю «Земля-50», що належала: ОСОБА_1, у проведенні реєстрації технічної документації з землеустрою щодо виготовлення Державного актів на право приватної власності на земельну ділянку для ведення підсобного сільського господарства на ім'я товариства з обмеженою відповідальністю «Земля-50», що належала: ОСОБА_1, та відмовляти у видачі чистого бланку Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку.

Заборонити Бориспільській районній державній адміністрації відмовляти у підписанні Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку для ведення підсобного сільського господарства на ім'я товариства з обмеженою відповідальністю «Земля-50», що належала: ОСОБА_1.

Заборонити Київському обласному відділу Київської регіональної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України», та Бориспільському районному відділу Київської регіональної філії Державного підприємства «Центр. Державного земельного кадастру при Держкомземі України, а у разі реорганізації - їх правонаступникам, відмовляти у вчиненні дій щодо реєстрації і видачі Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку для ведення підсобного сільського господарства на ім'я товариства з обмеженою відповідальністю «Земля-50», що належала: ОСОБА_1.

заборонити Державному управлінню екології та природних ресурсів в Київській області відмовляти у дачі висновків та погодженні технічної документації з землеустрою щодо виготовлення Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку для ведення підсобного сільського господарства на ім'я товариства з обмеженою відповідальністю «Земля-50», що належала: ОСОБА_1.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 квітня 2007 року позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Земля - 50» задоволено.

Звернено стягнення на:

1.  Звернуто стягнення на земельну ділянку розміром 1, 870 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий № 3220882600-03-001-0408, яка розміщена в адміністративних межах Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області, належну ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №378986 від 28.11.2005 року, зареєстрованим за № 020532300321.

2.  Припинено право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку розміром 1, 870 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий №3220882600-03-001-0408, яка розміщена в адміністративних межах Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області, право на яку підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯА №378986 від 28.11.2005 року, зареєстрованим за № 020532300321.

3.  Визнано за товариством з обмеженою відповідальністю «Земля-50» право власності на земельну Ділянку розміром 1, 870 га, кадастровий №3220882600-03-001-0408, яка розміщена в адміністративних межах Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області, у відповідності до Державного акту на право власності на земельну ділянку

1. серії ЯА №378986 від 28.11.2005 року, зареєстрованим за № 02053230032І та виданим на ім'я ОСОБА_1.

4.  Зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю «Земля-50» виготовляти Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку розміром 1, 870 га, яка належала відповідачці ОСОБА_1., з цільовим використанням - ведення підсобного сільського господарства.

5.  Заборонити відділу містобудування та архітектури Бориспільської районної державної адміністрації відмовляти у дачі висновків та погодженні технічної документації з землеустрою щодо виготовлення Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, для ведення підсобного сільського господарства на ім'я товариства з обмеженою відповідальністю «Земля-50», яка належала ОСОБА_1.

6. Заборонено Бориспільській районній санітарно-епідеміологічній станції відмовляти у дачі висновків та погодженні технічної документації з землеустрою щодо виготовлення Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, для ведення підсобного сільського господарства на ім'я товариства з обмеженою відповідальністю «Земля-50», яка належала ОСОБА_1.

7.  Заборонено Державному управлінню екології та природних ресурсів в Київській області відмовляти у дачі висновків та погодженні технічної документації з землеустрою щодо виготовлення Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, для ведення підсобного сільського господарства на ім'я товариства з обмеженою відповідальністю «Земля-50», яка належала ОСОБА_1

8.  Заборонено Бориспільському районному відділу земельних ресурсів відмовляти у дачі висновків та погодженні технічної документації з землеустрою щодо виготовлення Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, для ведення підсобного сільського господарства на ім'я товариства з обмеженою відповідальністю «Земля-50», яка належала ОСОБА_1, та відмовляти у підписанні Державного акту на право приватної власності на земельну для ведення підсобного сільського господарства на ім'я товариства з обмеженою відповідальністю «Земля-50», яка залежала ОСОБА_1.

9.  Заборонено Київському обласному головному управлінню земельних ресурсів відмовляти у проведенні державної землевпорядної експертизи технічної документації з землеустрою щодо виготовлення Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, для ведення підсобного сільського господарства на ім'я товариства з обмеженою відповідальністю «Земля-50», яка належала ОСОБА_1, у проведенні реєстрації технічної документації з землеустрою щодо виготовлення Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, для ведення підсобного сільського господарства на ім'я товариства з обмеженою відповідальністю «Земля-50», яка належала ОСОБА_1 та відмовляти у видачі чистого бланку Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку.

10.  Заборонено Бориспільській районній державній адміністрації відмовляти у підписанні Державного акту на право приватної власності на

7. земельну ділянку, для ведення підсобного сільського господарства на ім'я товариства з обмеженою відповідальністю «Земля-50», яка належала ОСОБА_1

11.  Заборонено Київському обласному відділу Київської регіональної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України», та Бориспільському районному відділу Київської регіональної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України, а у разі реорганізації - їх правонаступникам, відмовляти у вчиненні дій щодо реєстрації і видачі Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, для ведення підсобного сільського господарства на ім'я товариства з обмеженою відповідальністю «Земля-50», яка належала ОСОБА_1.

12.  Припинено боргові зобов'язання між товариством з обмеженою відповідальністю «Земля-50» та ОСОБА_1 у відповідності з договором поворотної фінансової допомоги (позики) від 26 березня 2007 року.

Зазначено, що рішення набирає законної чинності з 11 квітня 2007 року.

На зазначене рішення суду першої інстанції Бориспільський міжрайонний прокурор подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить вказане рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення по суті позивних вимог, відмовивши у задоволенні позову.

Колегія суддів, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заявлених позовних вимог, відповідно до правил ст. 303 ЦПК України, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим. Законним воно вважається тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим - у разі ухвалення його на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно до ч. 3 ст.303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального право або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Судом встановлено, що 26 березня 2007 року між сторонами було укладено договір поворотної фінансової допомоги, договір позики. За вказаним договором відповідач взяв в борг у позивача кошти в сумі 944 350 гривень та зобов'язувався повернути борг до 03 квітня 2007 року, однак

вказані кошти відповідачка у строки визначені договором позивачу не

повернула.

Вирішуючи вказаний спір та, задовольняючи позовні вимоги позивача суд першої інстанції виходив із того, що між сторонами по вказаній справі був укладений договір позики який відповідає вимогам ст.1049 ЦК України і так як відповідачка по справі у строки визначені договором не повернула вказані кошти позивачу, тому суд прийшов до висновку, що обґрунтованими є і вимоги позивача по звернення стягнення на земельні ділянки (паї) відповідача, які розташовані на території Гнідинської сільської ради в рахунок погашення суми неповернутого боргу. Крім того, обґрунтованими суд визнав також і вимоги позивача щодо припинення права приватної власності відповідача на зазначену земельну ділянку та визнання за позивачем по справі права власності на вказану земельну ділянку (пай) та заборонив органами державної влади відділу містобудування та архітектури Бориспільської районної державної адміністрації, Бориспільському районному відділу земельних ресурсів, Київському обласному головному управлінню земельних ресурсів, Бориспільській районній державній адміністрації, Київському обласному відділу Київської регіональної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України», та Бориспільському районному відділу Київської регіональної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України», а у разі реорганізації - їх правонаступникам відділу містобудування та архітектури Бориспільської районної державної адміністрації відмовляти у дачі висновків та погодження технічної документації по виготовлення Державних актів позивачу та вчиняти інші функції відносно до повноважень яких вказані органи мали право при оформленні земельних ділянок.

Однак визнати законним та обґрунтованим вказане рішення суд першої інстанції колегія суддів не може та вважає що воно підлягає скасуванню, а справа поверненню до суду першої інстанції на новий розгляд виходячи із наступного.

Відповідно до вимог передбачених ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається з матеріалів вказаної цивільної справи між позивачем та відповідачкою по справі фактично був укладений договір позики, тобто правовідносини, які регулюються ст.1049 ЦК України.

Суд першої інстанції, приймаючи до провадження поданий позов та розглядаючи вказану цивільну справу не звернув уваги, що між сторонами укладений договір позики, а вимоги заявлено не про повернення отриманих

та неповернутих коштів, а про звернення стягнення на земельну ділянку, хоч такого виду відповідальності сторонами при укладення договору позики не визначалося, тому суд, задовольняючи вказані позовні вимоги фактично вирішив не судовий спір щодо стягнення коштів за договором позики, а визначив порядок та спосіб виконання зобов'язання (чи судового рішення про стягнення коштів) не з'ясувавши при цьому матеріальне становище відповідачки та можливість ним виконати вказані зобов'язанні у спосіб визначений ст.1049 ЦК України, а саме повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Не звернув суд першої інстанції, що предметом позовних вимог позивача є земельні ділянки, які мають цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а тому на вказані земельні ділянки поширюється дія п.б п.15 розділу X «Перехідних положень» Земельного кодексу України щодо заборони купівлі-продажу або іншого способу відчуження земельних ділянок, що не уможливлює їх відчуження в тому числі і зазначеним судом способом.

З матеріалів вказаної цивільної справи вбачається, що позивач по справі, подаючи вказану позовну заяву просив крім вирішення спору між ним (позивачем) та відповідачем щодо звернення стягнення на його земельну ділянку та припинити права відповідача на вказані земельні та визнати за ним право власності на вказану земельну ділянку просив також заборонити органам державної влади відділу містобудування та архітектури Бориспільської районної державної адміністрації, Бориспільському районному відділу земельних ресурсів, Київському обласному головному управлінню земельних ресурсів, Бориспільській районній державній адміністрації, Київському обласному відділу Київської регіональної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України», та Бориспільському районному відділу Київської регіональної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України», а у разі реорганізації - їх правонаступникам відділу містобудування та архітектури Бориспільської районної державної адміністрації не вчиняти забороняючи дії щодо його права на вказану земельну ділянку.

Однак в порушення вимог ст.33 ЦПК України суд першої інстанції вказані органи державної влади до участі в розгляді справи в якості співвідповідачів не притягнув та не з'ясував якими діями вони порушили права позивача в даних правовідносинах та чи він взагалі звертався до них з приводу вказаних прав.

З порушенням норм цивільного процесуального законодавства, а саме ст.223 ЦПК України суд першої інстанції визначив порядок набрання

законної сили рішення, хоч обставин які зазначені в ст. 367 ЦПК України в даних правовідносинах не вбачається.

У відповідності з ч.2 ст. 20 Земельного Кодексу України зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико - культурного призначення.

Частиною 3 ст. 20 Земельного Кодексу України встановлено, що зміна цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 року за №502 затверджений «Порядок зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб».

Згідно з вимогами ч.2 ст. 20 Земельного Кодексу України зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико - культурного призначення.

У відповідності з п. б п. 15 розділу X «Перехідних положень» Земельного кодексу України (в редакції Закону України за №490-V від 19 грудня 2006 року, чинного з 13 січня 2007 року) до 01 січня 2008 року не допускається купівля - продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб.

Оскільки суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь, вказані обставина є безумовною підставою відповідно до вимог п.4, 6 ч.1 ст.311 ЦПК України для скасування рішення суду та направлення її на новий розгляд.

Колегія суддів вважає, що апеляційні вимоги Бориспільського міжрайонного прокурора є частково обґрунтованим та такими, що дають підстави для скасування рішення суду. Разом з тим, колегія суддів вважає, що вимога прокурора в частині ухвалення нового рішення не можу бути задоволена, оскільки він не був та не є стороною по вказаній справі, а тому не вправі вимагати постановления рішення по вказаним правовідносинам, а лише як представник органу державної влади Київської обласної ради на яку відповідно до вимог ст.8 ЗК України покладається реалізація державної політики в сфері земельних відносин в межах області, вправі ставити питання щодо незаконності відчуження земельних ділянок (паїв).

На підставі наведеного та враховуючи те, що рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 квітня 2007 року постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права воно підлягає скасуванню з направлення справи до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.

На підставі наведеного, керуючись: ст.ст.307, 311, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України колегія,

ухвалила:

апеляційну скаргу Бориспільського міжрайонного прокурора задовольнити частково.

Скасувати рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 квітня 2007 року, справу направити на новий розгляд.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.