Справа №2-2589/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2010 року

Сихівський районний суд м.Львова

в складі : головуючої-судді ОСОБА_1,

при секретарі Гулі А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, усунення перешкод в користуванні власністю та встановлення порядку користування жилим приміщенням,-

встановив :

позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить поділити спільне майно - квартиру АДРЕСА_1. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що перебував в шлюбі з відповідачкою, за час шлюбу ними придбано зазначену квартиру, однак, оскільки оформленням документів на придбання квартири займалась відповідачка, вона і зазначена єдиним її власником у свідоцтві про право власності та відповідно і зареєстрована як власник даної квартири. Як під час шлюбу так і після його розірвання він проживав у цій квартирі, проте згодом почались непорозуміння щодо права власності на квартиру, оскільки відповідачка вважає лише себе її власником. Враховуючи факт набуття квартири за час шлюбу просить провести її поділ, визнавши за кожним із них по 1/2 частці вказаної власності.

Відповідачка звернулась до суду із зустрічним позовом в жому просить провести поділ спільного майна подружжя - квартири АДРЕСА_1, зобов’язати відповідача не чинити їй та неповнолітній доньці ОСОБА_4 перешкод у користуванні вказаною квартирою та встановити порядок користування нею. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що спірна квартира була придбана за спільні кошти під час її шлюбу з позивачем і являється їх спільним майном. Вказана квартира складається з двох кімнат площею 21,9 кв.м та 14,9 кв.м., кухні, коридору, комунальних вигод. Після розірвання шлюбу у 2009р. через негативну поведінку відповідача разом із неповнолітньою донькою була змушена залишити квартиру. Згодом відповідач, який залишився у ній проживати, самовільно вивіз з квартири всі її та доньки речі і перестав пускати їх в квартиру. Тому просить провести поділ спірної квартири, визнавши за кожним по '/2 частці у спільній власності, зобов’язати відповідача не чинити їм перешкод в користуванні квартирою та встановити порядок користування жилими приміщеннями квартири, залишивши в їх з донькою користуванні кімнату площею 21,9 кв.м, а в користуванні відповідача кімнату пл. 14,9 кв.м., кухню, коридор, ванну, вбиральню, комірки та лоджію залишити в спільному користуванні.

В судовому засіданні позивач та його представник первісний позов підтримали, зустрічний позов в частині усунення перешкод та встановлення порядку користування не визнали. Позивач дав пояснення аналогічні змісту позовної заяви, додатково пояснивши, що жодних перешкод в користуванні відповідачці не чинив, лише одного разу не дозволив їй зайти в квартиру, ключі від вхідних дверей квартири забрав не у відповідачки, а в її матері. Встановлення порядку користування кімнатами вважає недоцільним, оскільки в нього є інша сім’я, у якій має народитись дитина і проживання в одній квартирі з відповідачкою буде неможливим.

Відповідачка та її представник в судовому засідання первісний позов визнали, зустрічний підтримали, дали пояснення аналогічні змісту зустрічної позовної заяви.

Представник органу опіки та піклування Сихівської районної адміністрації в судовому засіданні зустрічний позов в частині усунення перешкод в користуванні та

встановлення порядку користування квартирою підтримав, з метою захисту прав неповнолітньої дитини просить його задоволити..

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, з’ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що первісний позов та зустрічний позов слід задоволити з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 60, 61 СК України майно набуте подружжям за час шлюбу, належить чоловікові та дружині на праві спільної сумісної власності, незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу). Об’єктом спільної сумісної власності подружжя є будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

В судовому засіданні встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 06.08.2005 р., який розірвано рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 30.09.2009р. 15.09.2005р. відповідачкою придбано квартиру АДРЕСА_1 та здійснено державну реєстрацію права власності, що стверджується свідоцтвом про право власності від 16.09.2005р., копією реєстраційного посвідчення від 26.05.2009р. З огляду на те, що зазначена квартира придбана відповідачкою за час перебування в шлюбі з позивачем, суд вважає, що вона є об’єктом спільної сумісної власності подружжя та підлягає поділу.

Відповідно до ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об’єктом спільної сумісної власності подружжя, частки майна чоловіка та дружини є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Враховуючи зазначене положення, згоду сторін щодо поділу квартири в рівних частках та відсутність обставин, що б давали підставу для відступу від рівності часток, суд приходить до висновку, що частки сторін у спільному майні є рівними.

З огляду на те, що жодна із сторін не заявила вимог про реальний поділ спільного майна, відсутність даних про технічну можливість такого поділу, суд приходить до висновку, що таке слід поділити в межах заявлених вимог, визнавши за кожним із них по '/2 частці у спільній власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, частиною 3 зазначеної норми визначено, що усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Як вбачається із технічного паспорта спірна квартира складається із двох кімнат площею 21,9 та 14,9 кв.м. , кухні площею 12,4 кв.м., коридору площею 14,1 кв.м, ванної кімнати площею 3,4 кв.м., вбиральні площею 1,6 кв.м., комірки пл.1 кв.м, комірки площею 2,9 кв.м, балкону та лоджії площею 1 кв.м та 1,4 кв.м. В даній квартирі зареєстровані відповідачка та неповнолітня донька сторін ОСОБА_4

Як встановлено в судовому засіданні позивач створив сім’ю із іншою жінкою та проживає у спірній квартирі. Відповідачка та її неповнолітня донька позбавлені доступу до квартири через відсутність ключів від вхідних дверей, а відтак і можливості у ній проживати. Той факт, що відповідачці чиняться перешкоди в користуванні власністю підтверджується і поясненнями самого позивача, який ствердив, що дійсно одного разу не дозволив відповідачці зайти в квартиру та забрав ключі від вхідних дверей у її матері. Відтак, враховуючи, що однією із складових частин права власності є право користування нею, суд вважає, що відповідно до ст.391 ЦК України право позивачки на користування власністю - квартирою №20 по вул.Трильовського, 23 в м.Львові підлягає захисту, а тому позивача слід зобов’язати не чинити їй перешкоди в користуванні спірною квартирою, надавши можливість вільного доступу до неї.

Враховуючи те, що шлюб між сторонами розірвано, відносини, які склались між ними після розлучення набули такого характеру, який виключає можливість спільного користування жилими приміщеннями квартири (кімнатами), суд приходить до висновку, що слід встановити порядок користування ними. Зважаючи на кількість кімнат, їх площу та те, що із позивачкою проживатиме неповнолітня донька, яка є зареєстрованою у спірній квартирі, суд приходить до висновку, що слід встановити наступний порядок користування, залишити відповідачці з неповнолітньою донькою для користування кімнату площею 21,9 кв.м., а позивачу кімнату площею 14,9 кв.м.

На підставі ст. ст. 60, 61, 69, 70, 71 Сімейного кодексу України, ст.ст. 319, 391 Цивільного кодексу України та керуючись ст. 10, 60, 212-215 ЦПК України, суд, -

вирішив:

первісний позов задоволити. Визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 'Л частці у праві спільної власності на квартиру АДРЕСА_1.

Зустрічний позов задоволити. Зобов’язати ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_3 та неповнолітній ОСОБА_4 у користуванні квартирою №20 по вул. Трильовського, 23 в м.Львові.

Встановити порядок користування жилими приміщеннями квартири АДРЕСА_2, залишивши в користуванні ОСОБА_2 кімнату площею 14,9 кв.м., в користуванні ОСОБА_3 та неповнолітньої ОСОБА_4 кімнату площею 14,9 кв.м., кухню площею 12,4 кв.м., коридор площею 14,1 кв.м, ванну кімнату площею 3,4 кв.м., вбиральню площею 1,6 кв.м., комірку пл.1 кв.м, комірку площею 2,9 кв.м, балкон та лоджію площею 1 кв.м та і.4 кв.м залишити в спільному користуванні.

Апеляційне скарга на рішення може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Головуюча :