Справа № 348/2112/17

Провадження № 22-ц/779/1756/2017

Категорія 47

Головуючий у 1 інстанції Міськевич О.Я.

Суддя-доповідач Мелінишин

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2017 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Мелінишин Г.П.

суддів: Василишин Л.В., Максюти І.О.

за участю секретаря Бойчука Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за заявою представника ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Назавизівська сільська рада, про усунення перешкод у користуванні громадською дорогою та зобов’язання вчинити дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Надвірнянського районного суду від 27 жовтня 2017 року,

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2017 року представник ОСОБА_1 подав до суду заяву про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Надвірнянського районного суду від 19 жовтня 2017 року у вищезазначеній справі.

Ухвалою Надвірнянського районного суду від 27 жовтня 2017 року заяву задоволено. Скасовано заходи забезпечення, зазначені в ухвалі Надвірнянського районного суду від 19 жовтня 2017 року щодо заборони ОСОБА_1 у будь-який спосіб чинити перешкоди та проводити будь-які будівельні роботи, в тому числі з встановлення капітальної огорожі та воріт, на частині дороги біля його домоволодіння за адресою с. Мирне, вул. Соборна 20, Надвірнянського району; зобов’язання ОСОБА_1 відкрити ворота, встановлені на дорозі, для заїзду до домоволодіння ОСОБА_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_1 та прибрати каміння з цієї дороги.

На вказану ухвалу ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм процесуального права. Апелянт вказує, що скасовуючи заходи забезпечення позову місцевий суд не зазначив жодних мотивів, з яких прийшов до такого висновку. Аналогічно як і обставин або доказів, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що вжиття заходів забезпечення позову можуть порушити будь-які права чи інтереси відповідача. А також закон, яким суд керувався при вирішенні цього питання.

На думку апелянта, не наведено обставин, які б свідчили про обмеження можливості відповідача користуватися та розпоряджатися своїм майном, а також доказів на підтвердження порушення прав чи інтересів відповідача, і в заяві про скасування заходів.

Разом з тим, у заяві про вжиття заходів забезпечення позову ним наведено обставини, які дають підстави вважати, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам та інтересам. А також, що невжиття заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання ухваленого в справі рішення.

Тому просив ухвалу скасувати.

В засіданні апеляційного суду апелянт та його представник доводи скарги підтримали з наведених у ній мотивів.

ОСОБА_1 та його представник, а також представник Назавизівської сільської ради доводів скарги не визнали посилаючись на обґрунтованість висновків суду.

Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст. ст. 151, 152 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Позов забезпечується, в тому числі, забороною вчиняти певні дії.

При цьому заборона вчиняти певні дії застосовується, якщо потрібно обмежити право відповідача чи будь-якої іншої особи вчиняти певні фактичні чи юридичні дії, що стосуються предмета спору.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

При цьому ухвалою про забезпечення позову суд не може вирішувати спір по суті.

З виділених матеріалів справи вбачається, що в провадженні Надвірнянського районного суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Назавизівська сільська рада, про усунення перешкод у користуванні громадською дорогою та зобов’язання вчинити дії.

Ухвалою Надвірнянського районного суду від 19 жовтня 2017 року частково задоволено заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову в цій справі. Зокрема, ОСОБА_1 заборонено у будь-який спосіб чинити перешкоди та здійснювати будь-які будівельні роботи, в тому числі з встановлення капітальної огорожі та воріт, на частині дороги біля його домоволодіння за адресою с. Мирне, вул. Соборна 20, Надвірнянського району. Також зобов’язано його відкрити ворота, встановлені на цій дорозі, для заїзду до домоволодіння ОСОБА_2 та прибрати з неї каміння (а.с.14-15).

Обґрунтовуючи заяву про скасування цих заходів забезпечення представник відповідача покликався, в тому числі і на те, що частково задовольняючи заяву про забезпечення позову суд фактично вирішив спір по суті, не досліджуючи при цьому будь-яких доказів в справі.

Відповідно до положень ч.3 ст.154 ЦПК України заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу.

Особа, щодо якої вжито заходи забезпечення позову без її повідомлення, протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали може подати до суду заяву про їх скасування, яка розглядається судом протягом двох днів (ч.4 ст.154 ЦПК України).

Встановлено, що застосований судом в ухвалі від 19 жовтня 2017 року спосіб забезпечення позову стосується предмету спору. Однак, вжиті судом заходи є фактичним вирішенням спору по суті, що суперечить вимогам закону. Відповідно в суду були підстави для скасування таких заходів зважаючи на подану ОСОБА_1 заяву.

Інші доводи апеляційної скарги також не заслуговують на увагу, оскільки є голослівними.

З врахуванням наведених обставин колегія суддів вважає, що ухвала постановлена судом з дотриманням вимог процесуального права.

Доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують, а тому підстав для її задоволення не встановлено.

Керуючись ст. ст. 307, 312-315, 317 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а ухвалу Надвірнянського районного суду від 27 жовтня 2017 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Г.П. Мелінишин

Судді: Л.В. Василишин

ОСОБА_3